Постанова № 51018708, 18.08.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6208/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Лайко О.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясопром" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2011 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція (далі- позивач, Миргородська ОДПІ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясопром" (далі - відповідач, ТОВ "Миргородм'ясопром" про стягнення заборгованості у розмірі 213380,05 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явися, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з відрядженням. Причини неявки представника визнані судом неповажними. В письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення Господарським судом Полтавської області провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю " від 03.07.1992 № 2535 (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2535) регламентовано, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно зі статтею 17 Закону № 2535 податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем подано до Миргородської ОДПІ декларацію орендної плати від 30.01.2010, в якій самостійно обчислено суму податкового зобов'язання у розмірі 13044,30 грн за місяць. Проте, станом на дату розгляду справи заборгованість з орендної плати за квітень - грудень 2010 року на загальну суму 117398,70 грн не погашена.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

27.01.2011 відповідачем подано до Миргородської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік, в якій самостійно обчислено суму податкового зобов'язання у розмірі 18759,12 грн за місяць. Однак, у визначений законом строк заборгованість по платі за землю за січень-травень 2011 року відповідачем не сплачена.

Абзацем 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"1 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У розрахунку суми податку з власників транспортних засобів за 2010 відповідачем самостійно розраховано суму податку з власників транспортних засобів у розмірі 2195,00 грн, проте у визначений законом строк заборгованість у розмірі 2186,25 грн ним не сплачена.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання приписів зазначеної норми позивачем надіслані перша податкова вимога № 1/9 від 12.01.2010 та друга податкова вимога № 2/22 від 11.02.2010, які отримані представником відповідача, що свідчать підписи на корінця вказаних вимог.

Судом встановлено, що податкова заборгованість становить 213380,05 грн, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена, що підтвержується витягом з облікової картки платника.

Доводи відповідача щодо поширення мораторію на задоволення вимог позивача є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 № 2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з частиною 4 статті 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Зважаючи на те, що у позивача виникли вимоги до відповідача після порушення 15.03.2010 провадження у справі №23/11 про банкрутство, на спірні правовідносини не поширюються приписи частини 4 статті 12 Закону № 2343 в частині введення мораторію.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясопром" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясопром" (ідентифікаційний код 32500105) податковий борг у розмірі 213380 (двісті тринадцять тисяч триста вісімдесят) гривень 5 (п'ять) копійок, в тому числі:

- по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 211194,30 грн на р/р № 33215812700012, код платежу 13050200, одержувач: ГУДКУ в Полтавській області, в установі банку ГУДК в Полтавській області, код одержувача 34698720, МФО 831019;

- по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у розмірі 2185,75 грн на р/р № 33219807700012, код бюджетної класифікації 12020100, одержувач місцевий бюджет м.Миргорода, код 34698720, банк одержувача ГУДК в Полтавській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 23 серпня 2011 року.

Суддя С.М. Серга