Постанова № 51018539, 01.08.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6147/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Хорольський механічний завод" (далі - позивач, ВАТ "Хорольський механічний завод") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Хорольська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_1 від 13.07.2011 та податкової вимоги № 5 від 06.06.2011, зобов'язання провести коригування даних особового рахунку по податку на додану вартість, зарахувати до складу податкового кредиту суму переплати.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на своєчасну сплату податкових зобов'язань за період з червня 2009 року по травень 2011 року, що підтверджується копіями платіжних доручень. Зазначав про відсутність у відповідача права самостійно змінювати призначення платежу та зараховувати сплачену суму податкового зобов'язання в рахунок погашення податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на існування у позивача з липня 2009 року податкового боргу, що вплинуло на зарахування сум, сплачених за податковими зобов'язаннями поточних податкових періодів в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів в порядку, визначеному пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 25.06.2011 по 30.06.2011 Хорольською МДПІ проведена перевірка ВАТ "Хорольський механічний завод" з питання порушення правил сплати суми податкового зобов`язання по податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень 2009 року - грудень 2010 року.

За результатами перевірки складений акт № 741/16/14311353 від 30.06.2011, в якому відображені порушення позивачем вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.07.2011 про визначення штрафу у розмірі 1171997,50 грн; № НОМЕР_1 від 13.07.2011 про донарахування штрафу у розмірі 5,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що позивачем подано до Хорольської МДПІ декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року - грудень 2010 року.

Пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Вказана норма кореспондується з приписами підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181, згідно з якою платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, та з вимогами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що набрав чинності 01.01.2011, яким передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На виконання цих вимог позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість з червня 2009 року по грудень 2010 року, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Водночас, з матеріалів справи суд вбачає, що Відділенням "Київський регіональний центр" Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Володимирський" не проведено своєчасне перерахування коштів на погашення податкових зобов'язань за червень 2009 року згідно з платіжним дорученням № 4 від 20.07.2009 на загальну суму 681353,53 грн, внаслідок чого відповідачем в обліковій картці ВАТ "Хорольській механічний завод" зафіксовано виникнення податкового боргу на суму 681346,11 грн.

В подальшому, сплачені ВАТ "Хорольській механічний завод" податкові зобов'язання з податку на додану вартість поточних податкових періодів зараховувались відповідачем в рахунок погашення відображеного в обліковій картці платника податкового боргу. Призначення платежу, визначене позивачем в платіжних дорученнях про перерахування грошових коштів на погашення податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість до бюджету, відповідачем до уваги не бралися.

У зв'язку з цим, Хорольською МДПІ винесено першу податкову вимогу № 1/12 від 31.07.2009 про наявність податкового боргу за червень 2009 року у розмірі 681346,11 грн та другу податкову вимогу 2/13 від 04.09.2009 про наявність податкового боргу за червень 2009 року у розмірі 681346,11 грн та нарахування пені у розмірі 7263,24 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 позов ВАТ "Хорольській механічний завод" до Хорольської МДПІ про визнання нечинними та скасування податкових вимог, визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити дії задоволено. Визнано нечинними та скасовано першу податкову вимогу Хорольської МДПІ № 1/12 від 31.07.2009 та другу податкову вимогу 2/13 від 04.09.2009. Визнано неправомірними дії Хорольської МДПІ щодо опису активів ВАТ "Хорольській механічний завод" та зобов"язано звільнити активи з податкової застави.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 залишено без змін.

Рішення судів набрали законної сили 15.09.2010 згідно з частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Даними рішеннями встановлено, що позивачем податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за червень 2009 року виконані в повному обсязі, а перерахування коштів відбулось з вини банку.

Отже, віднесення відповідачем неперерахованих Відділенням "Київський регіональний центр" Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Володимирський" коштів до податкового боргу з податку на додану вартість та подальше нарахування пені є неправомірним.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами, перерахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податку.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181 визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку, тому грошовий платіж є єдиною формою самостійної сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України Про Національний банк України Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, пунктом 3.8 Інструкції передбачено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу (до набрання чинності Податковим кодексом України) належить виключно платнику, а тому суми податкових зобовязань позивача за липень 2009 року - грудень 2010 року слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобовязань.

З огляду на вищевикладене, податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 13 липня 2011 року, № НОМЕР_1 від 13.07.2011 та податкова вимога № 5 від 06.06.2011 є протиправними та підлягають скасуванню.

Позовні вимоги про зобов'язання провести коригування даних особового рахунку по податку на додану вартість, зарахувати до складу податкового кредиту суму переплати задоволенню не підлягають, оскільки дані вимоги є передчасними, а судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання.

Підстав вважати, що відповідач буде відмовлятись від проведення коригування даних особового рахунку по податку на додану вартість на даний час не має, а тому суд не може на майбутнє врегульовувати ці правові відносини.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Підпунктами 1, 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору визначається згідно з підпунктом б пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 та становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн.

У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 1,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, зобов"язання вчинити дії задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції № НОМЕР_1 від 13 липня 2011 року про визначення Відкритому акціонерному товариству "Хорольський механічний завод" штрафу у розмірі 1171997,50 грн визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції № НОМЕР_1 від 13 липня 2011 року про визначення Відкритому акціонерному товариству "Хорольський механічний завод" штрафу у розмірі 5,00 грн визнати протиправним та скасувати.

Податкову вимогу Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції № 5 від 06 червня 2011 року визнати протиправною та скасувати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" витрати у вигляді судового збору у розмірі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2011 року .

Суддя С.М. Серга