Постанова № 51016544, 22.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3843/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2015 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 17364,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також надав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому з урахування виправлення описки, просив стягнути податковий борг з відповідача у розмірі 17279,50 грн.

акож надавТВідповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Заперечень до суду не надав.

За приписами частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 23 грудня 2002 року, а також перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області з 26 грудня 2002 року за №1348.

09 листопада 2012 року проведено фактичну перевірку платника податків за місцем фактичного провадження діяльності, а саме, магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено Акт від 14 листопада 2012 року № 0000075.

На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 27 листопада 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій в сумі 17 364,50 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року по справі № 2а-1670/804/12 в частині оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 27.11.2012 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 85 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У відповідності до положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.

В силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені вказаними вище судовими рішеннями, що набрали законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки, постановляючи такі рішення, суд встановив наявність порушення з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового законодавства та правомірність прийняття вказаного рішення в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 17279,50 грн.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно положень ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З матеріалів справи суд встановив, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області 04 березня 2015 року винесена податкова вимога форми "Ф" №412-25 на суму 17364,50 грн, яка отримана відповідачем 16 березня 2015 року.

Сторонами доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Враховуючи, що минуло 60 днів з дня направлення податкової вимоги відповідачу, а також несплату ним податкового боргу в установлений термін в добровільному порядку, суд вважає, що заявлені суми податкового боргу підлягають стягненню.

Згідно з пп. 20.1.34, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) суму податкового боргу зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 17279,50 грн (сімнадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 50 коп.) на розрахунковий рахунок 31117104700002, код бюджетної класифікації платежу 21080900, одержувач УДКСУ у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Суддя І.Г. Ясиновський