Постанова № 51011160, 02.04.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/5494/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

судді –Стефанова С.О.,

судді –Потоцької Н.В.

при секретарі –Гур`євій К.І.

за участю: прокурора –Кірющенко А.В.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "Аурум" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі, за участю прокуратури в Приморському районі м.Одеси про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.07.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2011 року закрите акціонерне товариство «Аурум»(позивач) звернулось до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі (відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.07.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що покладені перевіряючими в основу акту перевірки висновки про безтоварність господарських операцій із контрагентом здійснені без належного аналізу характеру конкретних угод, їх товарності та реальності. При цьому, позивач зважає на товарність операцій, що підтверджується первинними документами –актами виконаних робіт. Зважаючи на правомірність віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість сум по господарським операціям із ПП ІВ «Благоуст», позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача посилався на ті обставини, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, а саме: порушено вимоги п. 78.4 ст. 78, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, оскільки керівнику ЗАТ «Аурум»не було вручено своєчасно копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Також, представник позивача стверджував, що період господарської діяльності ЗАТ «Аурум»з 01.03.2008 року по 31.05.2011 року вже було перевірено плановою перевіркою СДПІ по роботі з великими платниками податків в м.Одесі, яка проводилася з 16.07.2009 року по 05.08.2009 року та за результатами даної перевірки було складено акт № 505/15-4/00227241/24 від 18.08.2009 року. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях до позову.

Представник відповідача –спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000132200 від 12.07.2011 року було прийнято на підставі акту перевірки, який був складений за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ЗАТ «Аурум»з ПП ІВ «Благоуст»за період з 01.03.2008 року по 31.05.2011 року. Представник відповідача зазначила, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168-97-ВР.

Крім того, представник відповідача повідомила, що від Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси надійшли листи, які свідчать про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП ІВ «Благоуст», так як згідно баз даних ОСОБА_2 АІС РПП- стан 8- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням в зв`язку з тим, що підприємство знаходиться у розшуку відділом податкової міліції Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси; стан 9- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; стан 11- припинено. Але не знято з обліку. Крім того, представник відповідача зазначив, що системою автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2008 по 31.05.2011 р.р. у ЗАТ «Аурум»встановлено розбіжність (завищення податкового кредиту) по взаємовідносинам з ПП ІВ «Благоуст»на суму податку на додану вартість у розмірі 1 084 833,00 грн. Таким чином, представник відповідача вважала, що контрагент позивача виписував податкові накладні оформлені з порушенням порядку їх виписки, які не були включені до складу їх податкових зобов’язань, не відображені у податковій звітності та фактично не сплачені до бюджету. Крім того, несплата контрагентами позивача сум податку на додану вартість до бюджету свідчить про безпідставність формування позивачем на такі суми податкового кредиту, оскільки такі дії суперечать суті податку на додану вартість, його призначення та встановленій процедурі його обліку.

Прокурор в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позову ЗАТ «Аурум».

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та прокурора, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що закрите акціонерне товариство «Аурум»зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.03.1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 504501 (а.с. 63).

ОСОБА_3 довідки АА № 488803 основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво ювелірних виробів, виробництво годинників, роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами, ремонт ювелірних виробів (а.с.7).

Свідоцтвом № 40370454 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.07.2000 року підтверджується, що ЗАТ «Аурум»є платником податку на додану вартість ( а.с.6).

В період з 20.06.2011 року по 22.06.2011 року головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового супроводження банківських установ, адміністративних та інших закладів спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ОСОБА_4 та головним державним податковим ревізор-інспектором ОСОБА_5 на підставі вимог ст.ст. 20, 75, 79 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ЗАТ «Аурум»з ПП ІВ «Благоуст»за період з 01.03.2008 року по 31.05.2011 року. Дану перевірку проведено на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ЗАТ «Аурум»№ 391 від 07 червня 2011 року (а.с.213).

За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт № 293/22-0/00227241/5 від 25.06.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питаннь дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ЗАТ «Аурум»з ПП ІВ «Благоуст»за період з 01.03.2008 року по 31.05.2011 року (а.с.9-15).

На підставі акту перевірки спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.07.2011 року, за порушення вимог п.п. «д»пп.7.2.1, п.п.7.2.3..п.7.2, п.п.7.4.1., п.п.7.4.5., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 2 646570 грн. 00 коп. із них: 2 117 256 грн. –основний платіж та 529 314 грн. –штрафна (фінансова) санкція (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що на вищезазначене повідомлення –рішення позивачем були надані заперечення. На дане заперечення відповідачем було надано відповідь, відповідно до якої висновок до акту перевірки ЗАТ «Аурум»від 25.06.2011 року №293/22-0/00227241/5 залишається без змін, а заперечення ЗАТ «Аурум» (без номеру та дати) без задоволення.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі прийнято правомірно та скасуванню не підлягає, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

ОСОБА_3 з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до вимог п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі на адресу ЗАТ «Аурум» було надіслано поштою рекомендований лист від 16.05.2011р.№ 18025/22-044 з повідомленням про вручення щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаєморозрахункам з ПП ІВ «Благоуст» у зв'язку з розбіжностями між податковим зобов'язанням та податковим кредитом за період з 01.03.2008р. по 01.09.2008р., який було отримано ЗАТ «Аурум»19.05.2011 року (а.с.217), але відповіді на нього позивачем не було надано. 30.06.2010 року відповідачем було надано під розписку ЗАТ «Аурум» лист від 29.06.2010 року № 19460/10/16-3 (а.с.218) щодо надання підтверджуючих документів та документального підтвердження по взаєморозрахункам з ПП ІВ «Благоуст» по розбіжностям між податковим зобов`язанням та податковим кредитом за період з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року на який ЗАТ «Аурум» відповіді не надало. В даному листі було зазначено, що у разі ненадання чи надання в неповному обсязі необхідної інформації та копій документів у вказаний термін буде проведена позапланова виїзна документальна перевірка.

08.06.2011р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі надіслано ЗАТ «Аурум» поштою рекомендований лист від 07.06.2011р. №21051/22-044 з повідомленням про вручення щодо взаємовідносин з ПП ІВ «Благоуст» за період з 01.03.2008 року по 31.05.2011р. з вимогою надати 20.06.2011р. для перевірки завірені належним чином копії первинних документів. ЗАТ «Аурум» на даний запит пояснень та завірених належним копій первинних документів не надало.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач неодноразово надсилав на адресу ЗАТ «Аурум» листи з проханням надати документи підтверджуючі взаєморозрахунки з ПП ІВ «Благоуст», але позивачем дані листи були залишені без відповіді.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача стосовно того, що період господарської діяльності ЗАТ «Аурум»з 01.03.2008 року по 31.05.2011 року вже було перевірено плановою перевіркою СДПІ по роботі з великими платниками податків в м.Одесі, яка проводилася з 16.07.2009 року по 05.08.2009 року, оскільки, вперше податковою було проведено планову виїзну перевірку, а вдруге, документальну позапланову невиїзну перевірку. Планову виїзну перевірку з 16.07.2009 року по 05.08.2009 року податковою було проведено на підставі вимог ст.ст.11, 11-1 Закону «Про Державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (який діяв на момент проведення даної перевірки), якими передбачено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з 20.06.2011 року по 22.06.2011 року було проведено відповідачем на підставі вимог ст.ст. 20, 75, 79 Податкового кодексу України, якими передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом.

З огляду на вищезазначене, судом встановлено, що відповідачем –СДПІ по роботі з великими платниками податків в м.Одесі було проведено перевірки, які є різними за своєю правовою природою та підстави для проведення даних перевірок відповідно до вимог законодавства також є різними.

Суд вважає обґрунтованими висновки СДПІ по роботі з великими платниками податків в м.Одесі про наявність порушень податкового законодавства ЗАТ «Аурум», які викладені в акті перевірки, з наступних підстав.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 вказаного Закону «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

ОСОБА_3 пп. 7.2.3., 7.2.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом.

Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», (який діяв на момент виникненняспірнихправовідносин) податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

ОСОБА_3 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме –лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що 05 березня 2007 року між ЗАТ «Аурум» та ПП ІВ «Благоуст» було укладено договір підряду №14 (а.с.128-129) та 20 травня 2008 року договір підряду №27 (а.с.132-133) про ремонт адміністративно-побутового корпусу ЗАТ «Аурум»у м.Одесі по вулиці Софіївській, 7. Позивачем в підтвердження товарності даних договорів було надано суду акти виконаних робіт за відповідний період (а.с. 130-145). З акту прийому виконаних підрядних робіт № 501 вбачається, що його складено за лютий-грудень 2007 року за договором від 05 березня 2007 року, отже, акт прийому виконаних робіт складено на місяць раніше ніж було укладено договір.

На виконання даних договорів підряду ПП ІВ «Благоуст» виписало податкові накладні (а.с.19-57). З податкових накладних №7 від 06.02.2007 року та № 1 від 04.01.2007 року (а.с.38-39) вбачається, що вони, були виписані раніше ніж укладено договір підряду в березні 2007 року.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

ОСОБА_3 зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем наданими документами не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Позивачем не доведено факту збільшення основних фондів позивача, внаслідок проведення оподатковуваних операцій.

З урахуванням сукупності наведених обставин, суд не може вважати доведеним факт реального виконання господарських операцій, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Суд погоджується з висновком податкового органу про непідтвердженість валових витрат та податкового кредиту належними первинними документами

ОСОБА_3 Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з’ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що господарські операції позивача з ПП ІВ «Благоуст» суперечать актам цивільного законодавства, встановлено факти, які свідчать про те, що проведення таких операцій не відповідає дійсним намірам сторін і, що вони спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене суд прийшов до висновку, що відповідачем доведено факт правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість та застосовано штрафну (фінансову) санкцію.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі № НОМЕР_1 від 12.07.2011 року, прийнято без порушенням вимог чинного законодавства, в зв’язку з чим не підлягає скасуванню.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 28 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись Податковим кодексом України, Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 158 –163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закритому акціонерному товариству "Аурум" в задоволенні позову до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі, за участю прокуратури в Приморському районі м.Одеси про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.07.2011 року –відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня післязакінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано колегією суддів 02 квітня 2012р.

Головуючий суддя О.В.Глуханчук

Суддя С.О.Стефанов

Суддя Н.В.Потоцька

Закритому акціонерному товариству "Аурум" в задоволенні позову до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі, за участю прокуратури в Приморському районі м.Одеси про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.07.2011 року –відмовити повністю.

02 квітня 2012 року.

.