Постанова № 51010467, 25.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/5131/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2011 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стеценко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Корпорації виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ»до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Корпорація виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ» (далі Корпорація «СОЮЗ») з позовом ( т. 1 а.с.2-7) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі ДПІ), в якому, уточнивши свої позовні вимоги (т. 1 а.с.213), просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 29.06.2011 року, за яким йому зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість по декларації за звітний період січень 2011 року на суму 878956,11 грн., та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення, яке оскаржується, винесене на підставі акту № 3906/23-5/21004686 від 20.06.2011 року документальної невиїзної перевірки Корпорації «СОЮЗ», але висновки ОСОБА_1 неправомірні, оскільки порушення вимог п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198 ПК України ним не допущено. Акт не містить посилань на те, в чому саме ним порушені вимоги зазначених статей Податкового кодексу. Проте Корпорація «СОЮЗ»діяла у відповідності до вищевказаних статей ПК України, а саме факт придбання робіт і товарів у контрагентів ТОВ «Союзенерготехнології - Україна»та ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація»підтверджується первинними документами, суму податку до податкового кредиту віднесена тільки після настання однієї з подій: оплата товару чи послуг, отримання товарів чи послуг. Нараховувався податковий кредит виходячи саме з договірної вартості робіт і послуг, а не з якої-небудь іншої вартості. Нарахований ним податковий кредит підтверджений податковими накладними, які отримані своєчасно, оформлені без порушення вимог щодо їх оформлення.

Позивач також зазначив, що відповідач в акті перевірки безпідставно цілком реальні і абсолютно законні господарські операції між ним та вищевказаними контрагентами вважає нікчемними. При цьому в акті перевірки не тільки не доведено, а і взагалі не зазначено за якими саме з передбачених в ст. 228 ЦК України наслідків перевіряючі вважають правочини нікчемними. Нікчемним є правочин недійсність якого встановлена законом, проте в акті не міститься посилання на закон, який порушений сторонами при укладенні договору. Крім того, позивач вважає, що слово «спрямований»у контексті ст. 228 ЦК України означає, що для того, щоб правочин був нікчемним, необхідно, щоб при його укладенні сторони (або одна із них) мали намір порушити публічний порядок, що згідно постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року повинно бути встановлено судом, оскільки діє відповідно до ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, та своєчасно, проте до судового засідання не зявився. Представник відповідача надав до суду письмові заперечення на позов (т. 1 а.с. 151-154), в яких вважав позов необґрунтованим, прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним, у звязку з чим, просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено, що Корпорація «СОЮЗ»зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 14.02.1995 року. На податковому обліку в органах державної податкової служби з 14.02.1995 року, платник ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 23211996 від 01.11.2004 року.

ОСОБА_1 наказу ДПІ № 1879 від 16.06.2011 року відповідачем вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку Корпорації «СОЮЗ»з питань підтвердження взаємовідносин з контрагентами за січень 2011 року.

Повідомлення та копія наказу вручені під розписку головному бухгалтеру Корпорації «СОЮЗ»20.06.2011 року.

В цей же день 20.06.2011 року ДПІ провело перевірку, за результатами якої складений акт № 3906/23-5/21004686 від 20.06.2011 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Корпорації «СОЮЗ»щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Союзенерготехнології - Україна», ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація»за січень 2011 року ( т. 1 а.с.10-15).

На підставі ОСОБА_1 № 3906/23-5/21004686 від 20.06.2011 року ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.06.2011 року, за яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість по декларації за звітний період січень 2011 року на суму 878956,11 грн., та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1 грн. за порушення пунктів 198.1,198.2, 198.3,198.6 ст.198 ПК України (т. 1 а.с.9).

В висновку ОСОБА_1 вказано, що позивачем порушено пункти 198.1,198.2, 198.3,198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2011 року на суму 878956,11 грн.

ОСОБА_1 перевірки зазначений податковий кредит сформований позивачем по господарським операціям з постачальниками ТОВ «Союзенерготехнології - Україна»(449440,23 грн.) та ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація»(429515,88 грн.). Висновок перевіряючих про завищення податкового кредиту за січень 2011 року ґрунтується на тому, що ДПІ 07.04.2011 року за результатами перевірок складені акти №573/23-4/36111071 та №572/23-4/36552230 щодо постачальників позивача, згідно яких у зазначених підприємств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, згідно з частинами 1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України угоди з контрагентами за період січень 2011 року мають ознаки нікчемності.

Судом встановлено, що позивач 20.07.2009 року уклав договір №1226 з ВАТ «Дніпроенерго»(згідно змін до договору від 21.05.2011 року ПАТ «Дніпроенерго»), згідно якого Корпорація «СОЮЗ»зобовязалась виконати роботи в галузі будівництва, а саме: «Виконання робіт 1-го пускового комплексу на обєкті: ВАТ «Дніпроенерго»Криворізька ТЕС. Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 3 з реконструкцією електрофільтрів. Розробка сірко та азотоочищення»(т. 1 а.с. 181-211).

Для виконання робіт по договору №1226 від 20.07.2009 року підрядчик Корпорація «СОЮЗ»уклала договір підряду № 9/38-2170П від 27.07.2009 року з субпідрядником ТОВ «Союзенерготехнології - Україна»( т. 1 а.с. 16-23) та договори поставки № 09/110-2170 від 01.10.2009 року і № 09/1910-2202 від 19.10.2009 року з ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація»(т. 1 а.с. 75-77, 91-93).

Дослідивши всі вищевказані договори, укладені позивачем з контрагентами, суд вважає, що вони щодо їх форми та змісту відповідають вимогам ст. 180 ГК України. Жодної підстави, передбаченої законом, вважати вказані договори нікчемними, судом не встановлено.

В ОСОБА_1 перевірки № 3906/23-5/21004686 від 20.06.2011 року, на підставі якого прийняте оскаржуєме податкове повідомлення-рішення, не зазначені реквізити жодного договору позивача з контрагентами, які на думку перевіряючих мають ознаки нікчемності. Також в ОСОБА_1 перевірки не зазначено жодного доказу щодо не здійснення господарських операцій на підставі договорів між позивачем та ТОВ «Союзенерготехнології - Україна», ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація», які досліджені судом.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що договори, при цьому не зазначено які саме, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки жодного доказу того, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Союзенерготехнології - Україна», ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація»мали безтоварний характер (крім посилання на акти ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 573/23-4/36111071 та № 572/23-4/36552230 від 07.04.2011 року про наявність ознак нікчемності всіх договорів укладених ТОВ «Союзенерготехнології - Україна»та ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація»з контрагентами), в ОСОБА_1 перевірки № 3906/23-5/21004686 від 20.06.2011 року не зазначено, та відповідачем суду не надано.

Крім того, дослідивши акт перевірки № 3906/23-5/21004686 від 20.06.2011 року, на підставі якого прийняте оскаржуєме податкове повідомлення-рішення, суд вважає, що він не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (далі Порядок № 984), оскільки не містить чітких і обєктивних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення позивачем - Корпорацією «СОЮЗ»вимог податкового законодавства.

Проте це є порушенням вимог Порядку № 984, який згідно п.1 розділу 1 розроблений відповідно до вимог ПК України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні»для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

ОСОБА_1 п.3.1 розділу 1 Порядку № 984 загальні положення акту повинні містити дані про строк проведення документальної перевірки (дата початку та закінчення перевірки) із зазначенням строку продовження або перенесення строків проведення перевірки, зупинення перевірки (у разі наявності). Проте в ОСОБА_1 перевірки відносно позивача відсутні дані про строк її проведення (дата початку та закінчення перевірки).

Пунктом 6 розділу 1 Порядку № 984 визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. ОСОБА_1 з п.5.2 розділу 2 Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення в акті перевірки необхідно також зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перевірки № 3906/23-5/21004686 від 20.06.2011 року складений (про що зазначено в самому ОСОБА_1 перевірки) лише з використанням декларації позивача, додатку до неї, інформації баз даних в ДПІ (АРМ «Звіт», АРМ «ТАХ», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», АІС «ОР», АІС «РПП»), а також актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 573/23-4/36111071 та № 572/23-4/36552230 від 07.04.2011 року щодо перевірки ТОВ «Союзенерготехнології - Україна»та ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація». В ОСОБА_1 перевірки № 3906/23-5/21004686 від 20.06.2011 року відносно позивача відсутні будь-які посилання на первинні документи. Виходячи зі змісту ОСОБА_1 перевірки відносно позивача будь-які посилання на первинні документи відсутні також в актах ДПІ відносно ТОВ «Союзенерготехнології - Україна»та ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація».

Суд вважає недостатнім для висновків ОСОБА_1 від 20.06.2011 року посилання в ньому лише на дані інформаційних баз податкової служби та акти ДПІ відносно контрагентів, оскільки без визначення в ОСОБА_1 від 20.06.2011 року і дослідження договорів позивача з контрагентами, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття правомірних рішень щодо застосування відповідальності відносно позивача.

В акті перевірки лише зазначені статті ПК України та їх зміст, проте не зазначено яким чином вимоги цих статей порушені позивачем. Складання акту перевірки без дослідження та посилання на первинні документи, на підставі яких зроблений висновок про порушення позивачем податкового законодавства суд вважає порушенням вимог ст. 86 ПК України та Порядку № 984 щодо оформлення результатів перевірки, тобто відповідач як субєкт владних повноважень діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством.

Проте судом встановлено, що у позивача наявні всі бухгалтерські документи, які свідчать про реальність господарських операцій з ТОВ «Союзенерготехнології - Україна»та ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація», які направлені на виконання основного договору № 1226 позивача з ПАТ «Дніпроенерго»від 20.07.2009 року, відповідно до якого Корпорація «СОЮЗ»виконала роботи в галузі будівництва, а саме роботи 1-го пускового комплексу на обєкті: ВАТ «Дніпроенерго»Криворізька ТЕС. Технічне переоснащення енергоблоку ст.№3 з реконструкцією електрофільтрів. Розробка сірко та азотоочищення.

Судом досліджені рахунки, платіжні доручення, видаткові та податкові накладні, акти прийомки виконаних будівельних робіт, специфікації на обладнання для виконання робіт ( т. 1 а.с.25-74, 89-91, 116-120, 157-173, 189-291). При цьому суд враховує та вважає безумовним доказом здійснення позивачем господарських операцій щодо виконання умов договорів ті обставини, що прийомка виконаних робіт основним заказником ПАТ «Дніпроенерго»здійснювалась у складі комісії, про що свідчать відповідні акти.

Судом не встановлено порушення податкового законодавства з боку позивача, у тому числі п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України.

В силу пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Пункти 198.1, 198.2 ст.198 ПК України визначають перечень операцій у разі здійснення яких виникає право на віднесення сум до податкового кредиту, та дати виникнення цього права.

ОСОБА_1 з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням товарів з метою використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності. Відповідно до п.198.6 зазначеної статті, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог. В акті перевірки відсутні, а представником відповідача в письмових запереченнях проти позову не доведено наявності жодного порушення зазначених статей Податкового кодексу України зі сторони позивача, а тому висновки акту перевірки про завищення податкового кредиту за січень 2011 року на 878956,11 грн. є необґрунтованими, а прийняте на підставі цього акту податкове повідомлення - рішення №0001352350 від 29.06.2011 року протиправним.

При таких обставинах суд вважає, що позивач на час включення сум до податкового кредиту мав документи, що відповідали правилам бухгалтерського та податкового обліку та при включенні до податкового кредиту діяв відповідно вимог ст. 198 ПК України.

Ні одна норма Закону України № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», не вимагає від платника податків контролювати дотримання норм податкового законодавства своїм контрагентом, такий контроль здійснює податкова служба. Порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача не може бути підставою для визначення податкових зобовязань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодного доказу в обґрунтування того, що позивач за вказаними операціями є особою, на користь якої укладено договір (в ОСОБА_1 визначений як «вигодонабувач»), ОСОБА_1 перевірки не містить та не надано відповідачем до суду.

При цьому суд вважає обґрунтованим доводи позивача щодо безпідставного використання терміну «вигодонабувач»з посиланням в акті перевірки на наказ ДПА України № 266 від 18.04.2008 року, який не зареєстрований МЮ України, не знаходиться в реєстрі нормативних актів. В нормативних актах щодо податкового законодавства не існує термінів «вигодонабувач», «вигодотранспортуючий субєкт (транзитер)».

Крім того, відповідно ж до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Контрагенти позивача - ТОВ «Союзенерготехнології - Україна»та ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація» на час складання та виконання договорів знаходились в ЄДР, тому всі договори та первинні документи були укладені та оформлені правомірно, у відповідності до діючого законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси № НОМЕР_1 від 29.06.2011 року, за яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість по декларації за звітний період січень 2011 року на суму 878956,11 грн., та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Корпорації виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси № НОМЕР_1 від 29.06.2011 року, за яким Корпорації виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість по декларації за звітний період січень 2011 року на суму 878956,11 грн., та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1 грн.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160, 167 КАС України.

Суддя Стеценко О.О.