Постанова № 51005527, 04.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

04 березня 2013 року Справа № 814/597/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомприватного акціонерного товариства "Миколаївмолпром",

додержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби,

проскасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2012 року № НОМЕР_1,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Миколаївмолпром» (далі позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (далі відповідач, ДПІ) з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2012 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

В період з 06.11.2012 року по 08.11.2012 року посадовими особами відповідача проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Прогресжитлобуд» за липень 2011 року, за результатами якої 13.11.2012 року складений акт № 3589/22-200/05409745 (а. с. 10-16).

На підставі акту перевірки посадовими особами відповідача винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2012 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 81667,00 грн. Перевіркою встановлено порушення п. 198.3 ст. 198, п. 200 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та суджень відповідача, відображених в акті перевірки позивача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

В липні 2011 року позивач перебував у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Прогресжитлобуд», про що свідчить договір від 22.06.2011 року № 22/6 (а. с. 19). Згідно вказаного договору ТОВ «Прогресжитлобуд» виконувало для позивача ремонтні роботи в смт. Доманівка, а саме: відновлення скважини та пожежної водойми 10 м. куб.

У відповідності до п. 3.1 вказаного договору роботи виконуються із матеріалів замовника (позивача) за винятком тих матеріалів, які за умовами даного договору надав виконавець (ТОВ «Прогресжитлобуд»).

Проте, позивачем ані під час проведення перевірки, а ні під час судового розгляду справи не надано жодних належних доказів на підтвердження того, які саме матеріали були надані позивачем для виконання робіт ТОВ «Прогресжитлобуд», а які матеріали використовувались підрядником.

Відсутність зазначених документів, свідчить про те що ТОВ «Прогресжитлобуд» не виконувало ніяких будівельних робіт.

Крім того, позивачем додано до позовної заяви акти прийому виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на підтвердження виконання робіт ТОВ «Прогресжитлобуд» (а. с. 21-26). Проте, вказані в актах види робіт не співпадають з тими, що вказані в договорі № 22/6.

Позивач не зміг пояснить, чому а в актах виконаних робіт зазначені роботи про виконання яких сторони не домовлялись, та не виконані роботи які повинні були виконані у відповідності до умов договору.

Зазначене свідчить про те, що ТОВ «Прогресжитлобуд» не виконувало договір та не здійснювало будівельних робіт.

Суд вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Прогресжитлобуд» із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів, тощо.

Актом перевірки встановлено та не спростовано позивачем під час судового розгляду справи, що ТОВ «Прогресжитлобуд» не могло здійснювати вказані операції з урахуванням часу роботи, оскільки у нього відсутні необхідні умови для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, що, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків.

Актом перевірки встановлено, та не спростовано позивачем те що ТОВ «Прогресжитлобуд» має стан платника « 9», тобто відсутнє за місцем свого знаходження. У звязку з цим до ЄДР був внесений запис про відсутність підтвердження, анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Суд зазначає, що підприємство, яке не знаходиться за місцем своєї реєстрації, не поновлює свідоцтва платника ПДВ, у рази якщо воно анульовано тільки з цих підстав, та вони відпали, не виконувало ніяких будівельних робіт для позивача, тому що його не було за місцем свого знаходження ані на час укладення договору та виконання підрядних робіт, так під час перевірки та розгляду справі в суді.

Крім того, на наданих позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій доказах (податкові накладні, акти) міститься підпис директора ТОВ «Прогресжитлобуд» ОСОБА_1 Проте, як вбачається з акту перевірки, за результатами попереднього почеркознавчого дослідження № 172 від 05.10.2011 року податкові декларації з ПДВ за липень 2011 року та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Прогресжитлобуд» за період липень 2011 року підписані від імені гр. ОСОБА_1 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Прогресжитлобуд», податкові накладні якого стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, виписані від імені ОСОБА_1 не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Прогресжитлобуд» без мети настання правових наслідків.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено відповідачем та не спростовано позивачем під час слухання справи між позивачем та ТОВ «Прогресжитлобуд» укладено недійсні правочини. Тобто право позивача на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних на виконання недійсних правочинів не виникає.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Миколаївмолпром" - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І. А. Устинов

Пстанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 07.03.2013 року.