Постанова № 51005438, 27.07.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2015 р. Справа № 814/195/15

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Роздолля, Миколаївська область, Снігурівський район, селище Галаганівка

до відповідача: Жовтнева обєднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Миколаївська область, м. Снігурівка

Суть спору: про скасування податкових повідомлень-рішень.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Роздолля (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.13 р. № НОМЕР_1 та від 13.11.13 р. № НОМЕР_2, прийнятих Жовтневою обєднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Позивач вважає, що підставою скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень є лише те, що вони були прийняті без належних правових підстав.

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у ньому.

Представник сторін надали суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На підставі пункту 4 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 30.10.13 р. по 31.10.13 р. відповідач по справі провів документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування підприємством позивача відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту та правильності відображення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціям з податку на додану вартість за період з 01.10.12 р. по 30.09.13 р. про що був складений Акт від 31.10.13 р. № 152/15-32983367 (надалі - Акт перевірки № 152/15-32983367).

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зробив висновки про порушення податкового законодавства, а саме:

- підпункту а пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755 VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем було занижено суму бюджетного відшкодування за листопад 2012 р. у розмірі 743333 грн.;

- порушення пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755- VI зі змінами та доповненнями стосовно не відображення позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 112228 грн., у тому числі за грудень 2012 р. - 23018 грн., за січень 2013 р. - 24309 грн., за лютий 2013 р. - 25065 грн., за березень 2013 р. - 14771 грн., за квітень 2013 р. -11298 грн., за травень 2013 р. -13422 грн., за червень 2013 р. - 337 грн., за липень 2013 р. - 8 грн.

За наслідками складеного Акту перевірки № 152/15-32983367 та зроблених висновків відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 11.13.13 р.:

- № НОМЕР_2 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 112228 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 28057 грн.;

- № НОМЕР_1 про виявлення невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій позивачем за період листопада 2012 р. у сумі 743333 грн.

Стосовно висновків відповідача про встановлення порушень покладених в основу прийнятого податкового повідомлення рішення від 13.11.13 р. № НОМЕР_2, суд вважає їх доведеними з наступного.

Згідно з даними декларації позивача за вересень 2013 р. різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість відсутня.

Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за даними позивача складав 631105 грн.

Перевіркою розрахунків з бюджетом за звітний період відповідачем було встановлено, що залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) відсутній.

Відповідно до вимог пункту 200.1 статті 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як вбачається з мета ріалів справи, в порушення вимог пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями позивачем за перевіряємий період не було відображено суму податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету в сумі 112228 грн. за визначечі відповідачем періоди.

Стосовно порушень покладених в основу прийнятого податкового повідомлені рішення від 13.11.13 р. № НОМЕР_1, суд вважає висновки відповідача доведеними з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 р. було не вірно визначено показники щодо залишку суми відємного значення, а саме - підприємством позивача було занижено суму залишку відємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг та не погашену податковими зобовязаннями попередніх звітних (податкових) періодів, яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до розділу 2 розрахунку бюджет відшкодування) за листопад 2012 р. на суму 743333 грн., оскільки останній фактично сплатив у жовтні 2012 р. постачальнику Товариству з обмеженою відповідальністю Полігрей Агро за сою кошти в сумі 4460000 грн. 29.10.13 р. згідно платіжного дорученням № 142.

Підпунктом а пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У ньому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобовязань з цього податку в наступних податкових періодах.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було занижено бюджетне відшкодування за листопад 2012 р. на суму 743333 грн., в звязку з чим завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядки 22-23).

Суд вважає, що висновки Акту перевірки № 152/15-32983367 підтверджені здійсненним відповідачем аналізом показників податкової звітності підприємства позивача.

Таким чином, оскаржені податкові повідомлення-рішення є законними та доведеними.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю Роздолля - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку

Головуючий суддя О.Ф. Середа