Постанова № 51005392, 01.07.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01.07.2015 р. № 814/1672/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомСелянського (фермерського) господарства "КОЗІНОВО", вул. Перемоги, 18,Веселинове,Веселинівський район, Миколаївська область,57001

доГоловного управління Держземагентства України у Миколаївській області, вул. Миру, 34, к. 711,Миколаїв,54034

треті особиПодільська сільська рада Веселинівського району Миколаївської області, вул. Центральна, 22,Поділля,Веселинівський район, Миколаївська область,57040 провизнання протиправним та скасування наказу від 27.11.2014р. №2860, ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Козіново» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Миколаївській області №2860 від 27.11.2014 року про припинення права постійного користування земельною діяльною площею 21,73 га в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області наданої ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, за участю третьої особи Подільської сільської ради Веселиніського району Миколаївської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно виніс оскаржуваний наказ, оскільки підстави для припинення права постійного користування ФГ "Козіново" передбаченими діючим законодавством України відсутні.

Відповідач надав до суду заперечення, згідно яких вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Веселинівської районної ради народних депутатів від 14.10.1992 року 11 сесії XXI скликання ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, в межах Подільської сільської ради Веселинівського району, Миколаївської області (колишнього колгоспу «Україна») у постійне користування була надана земельна ділянка площею 15,0 га., що підтверджується державним Актом № 39. Земельна ділянка виділена в натурі (арк .с. 19-21).

На підставі цього Акту 19.10.1992 року було створене та зареєстроване селянське (фермерське) господарство «Козіново».

Рішенням 5 сесії 22 скликання Веселинівської районної Ради народних депутатів від 26.05.1995 року № 5, ОСОБА_1 для розширення селянського (фермерського) господарства в межах Подільської сільської ради додатково, у постійне користування була надана земельна ділянка площею 6,73 га., що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею МК № 119 (арк. с. 17-18).

Згідно ст.5, Статуту СФГ «Козіново», вказані земельні ділянки загальною площею 21.73 га. були передані в СФГ і використовувалися за цільовим призначенням, а саме : вирощування зернових та технічних культур.

На початку створення СФГ головою фермерського господарства був ОСОБА_1. ОСОБА_2 стала членом СФГ з 10.08. 2003 року.

З 10.08.2003 року, згідно витягу протоколу загальних зборів, мене обрано головою СФГ.

В січні 2015 року, враховуючи розяснення Держземагенства України від 06.08.2012 року № 9870/17/13-12, СФГ «Козіново» вирішило переоформити право постійного користування земельною ділянкою у відповідності до вимог законодавства.

Проте, Наказом № 2860 від 27.11.2014 року Головним Управлінням Держкомзему в Миколаївській області без нашого відома було припинено право користування земельною ділянкою площею 21,73 га. наданої у постійне користування ОСОБА_1 в межах території Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області для ведення селянського фермерського господарства та з віднесенням цієї земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідач зазначив, що підставою припинення права постійного користування земельними ділянками стала смерть ОСОБА_1, адже дані земельні ділянки не входили до складу СФГ «Козіново».

Однак, згідно ст.5, Статуту СФГ «Козіново», вказані земельні ділянки загальною площею 21.73 га. були передані в СФГ і використовувалися за цільовим призначенням, а саме : вирощування зернових та технічних культур.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про селянське (фермерське)господарство», Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження,

адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Нормами Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» передбачено, що складений капітал формується членами господарства на власний розсуд та вказаний закон або інший нормативно правовий акт не містить обовязкової умови відображення складу вартості або будь якої іншої інформації щодо складеного капіталу у статуті господарства.

Пунктом 2 статті 2 ЗУ «Про селянське (фермерське) господарство передбачено, що після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного, акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації, селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник І при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 02.04.2002 року № 449 встановлено, що раніше видані Державні акти на право приватної власності на землю, Державної власності на право постійного користування земельною ділянкою залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Згідно з вимогами ст.92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності без встановленого строку.

Пунктом 5 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність і чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку визначену законом.

Відповідно до вимог ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення ' права користування земельною ділянкою, зокрема, є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати. Отже, вищевказаний перелік є вичерпним.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до норм діючого законодавства, за умови правомірного використання землі, без згоди членів фермерського господарства, землю яка знаходиться у постійному користуванні у фермерського господарства та без дотримання процедури вилучення земельної ділянки, відповідач не має правових підстав передавати її іншим особам.

Згідно з чинним законодавством право постійного користування передбачає використання цієї землі за відповідним цільовим призначенням безстроково: до моменту відмови користувача від її використання, або її безоплатної приватизації членами фермерського господарства або до інших випадків вилучення земель державою (припинення діяльності фермерського господарства, використання земель не за їх цільовим призначенням).

Так, СФГ «Козіново» є діючим підприємством, про що свідчить виписка державного реєстратора від 12.05.2015 року із якого вбачається, що ОСОБА_2 є керівником і засновником цього господарства (арк .с .25-27).

Згідно зі статтями 35,36 Закону України « Про фермерське господарство» смерть або переобрання голови фермерського господарства не означає припинення діяльності фермерського господарства.

Тобто, навіть у випадку коли помер один єдиний член господарства законодавство передбачає продовження діяльності цього господарства спадкоємцем померлого.

Отже, в ході розгляду справи позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що оскаржуваний наказ було прийнято в порушення норм діючого законодавства.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, який є субєктом владних повноважень, не довів свою позицію суду та не надав обґрунтовані пояснення щодо оскаржуваного наказу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Миколаївській області №2860 від 27.11.2014 року про припинення права постійного користування земельною діяльною площею 21,73 га в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області наданої ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Селянського фермерського господарства "КОЗІНОВО" судовий збір в сумі 73,08 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич