Рішення № 51004484, 24.09.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/1440/15-ц Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.

Категорія 27 Доповідач Широкова Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Галацевич О.М., Матюшенка І.В.,

при секретарі судового

засідання Мишаковській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк») про стягнення безпідставно стягнутих коштів,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, який у ході розгляду справи уточнив. Свої вимоги мотивував тим, що він є клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», де на нього відкрито картковий зарплатний рахунок. Крім того, він має банківську картку цього ж банку для отримання соціальної допомоги.

12.07.2014 року ним було виявлено, що баланс його зарплатної картки збільшився на 3949,72 грн. Вказану суму коштів він спробував перевести на картку для соціальних виплат, але банк заблокував дану операцію. Лише 14.07.2014 року зазначена сума була перерахована банком, та він зміг зняти її у банкоматі.

07,14,16,20 жовтня 2014 року банк безспірно списав вищевказані кошти із зарплатного рахунку. Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, оскільки останній не вправі розпоряджатися його заробітною платою, просив стягнути з відповідача на його користь 3922,95 грн.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким його позов задовольнити.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду викладені у рішенні є неправильними та не відповідають обставинам справи, оскільки суд не вірно оцінив докази по справі. Крім того, рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права.

Апелянт вказує, що твердження банку щодо наявності на його карткорахунку заборгованості у вигляді Овердрафту є такими, що не відповідають дійсності, оскільки він надається банком за зверненням клієнта. Проте, він не звертався до відповідача з даною заявою та не підписував Умови та Правила банку, тому, дії щодо списання коштів з зарплатного рахунку на погашення Овердрафту є протиправними.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1212, ч.1 ст.1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно в натурі.

Судом встановлено, що на погашення несанкціонованого овердрафту, якому слугувала технічна недоробка комплексів банку по своєчасному блокуванню некоректних транзакцій 07,14, 16 та 20 жовтня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» було списано з карткового рахунку НОМЕР_1 відкритого у цій же банківській установі на ім'я ОСОБА_2 3922,95 грн.

Дана обставина визнається представником відповідача та об'єктивно підтверджується наданою відповідачем випискою про рух коштів на картковому рахунку ОСОБА_2 (а.с. 58-59).

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

При цьому, згідно з ч.ч.2, 3 цієї статті, банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами, і не вправі визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ч.2 ст.1071 та ч.1 ст.1072 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом, проте, виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Правовідносини між позивачем ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» з приводу вищевказаного карткового рахунку обумовлені укладеним між сторонами у справі договором банківського рахунку, який складається із анкети-заяви на відкриття карткового рахунку та додаткової інформації від 15.03.2012 року (а.с.73,74).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що відповідно до пункту 1.1.1.63 Умов та Правил відповідач правомірно списав із рахунку позивача спірні кошти.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись.

Так, Умови овердрафту, як форма кредитування Клієнта Банком, визначені п.2.1.6 Умов та Правил, що дозволяє здійснювати видаткові операції по Картрахунку понад сум, що є на Картрахунку на які посилається відповідач, як на підставу правомірності списання спірних коштів, що містяться у матеріалах справи не містять підпису позивача.

При цьому суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позивач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили овердрафт, як форму кредитування в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови підписувалися позивачем.

Крім того, у заяві позичальника від 15 березня 2012 року домовленості сторін щодо списання з рахунка клієнта без його розпорядження немає.

У зв'язку із цим доводи позивача про не ознайомлення його з Умовами надання банківських послуг фізичним особам не можна визнати необґрунтованими. Такі Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 15 березня 2012 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України у справах: № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року, № 6-240цс14 від 11 лютого 2015 року, № 6-698цс15 від 10 червня 2015 року та № 6-757цс15 від 01 липня 2015 року, яка в силу ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Виходячи з наведених норм права та враховуючи, що положеннями даного договору банківського рахунку взагалі не передбачено договірне списання із карткового рахунку позивача коштів, як не передбачено і встановлення будь-якого кредитного ліміту, то колегія суддів вважає, що банком неправомірно списано із карткового рахунку ОСОБА_2 вищевказані кошти і тому вони підлягають поверненню позивачеві як такі, що набуті ПАТ КБ «ПриватБанк» без достатньої правової підстави.

Крім того, позивачем спірні кошти були перераховані із картки, дія якої була припинена, чого не заперечує відповідач.

Про правомірність списання коштів також не може свідчити надана відповідачем суду анкета про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в «ПриватБанку» заповнена та підписана позивачем від 24.01.2015 року, як така що укладена після списання спірних коштів (а.с.75).

Будь-яких належних доказів, які б свідчили про правомірність списання цих коштів відповідач суду не надав.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судове рішення у даній справі слід скасувати, як таке, що ухвалене внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, стягнувши з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_23922,95 грн. безпідставно набутих коштів.

Відповідно до ч.5ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 3922,95 грн. безпідставно набутих коштів та 121,80 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: