Постанова № 51004404, 01.04.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/569/14-п Головуючий у 1-й інст. Стратович О. В.

Категорія ст. 130 ч.1,122-2 КУпАП Доповідач Михайловський В. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Михайловського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2015 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1, 14 липня 1981

року народження, громадянина України, не

працюючого, проживаючого по вул.

Незалежності,4 в м. Олевськ Житомирської

області, раніше до адміністративної

відповідальності не притягувався,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців, за ст. 130 ч. 1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Застосовано ст. 36 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 36,54 грн., який необхідно перерахувати на р/р 31215206700460, код 37937308, Банк отримувач УДКСУ в Олевському районі, МФО банку 811039, код класифікації доходів бюджету 220300001.

Згідно змісту постанови суду та матеріалів справи, 19.11.2014 року в 19 год. 45 хв. в м. Олевськ по вул. Герцена, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, не виконав вимогу працівника міліції про зупинку, яка була подана світящим жезлом та дублювалася свистком та проблисковим маячком, чим порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП.

Згодом, згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АП 1 № 837173 та постанови Олевського районного суду зазначено, що 19.11.2014 року, в 19 год. 45 хв. в м. Олевськ по вул. Герцена, ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2,9 «А» Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Олевського районного суду Житомирської області від 16.02.2015 року скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова суду не відповідає вимогам щодо її законності та обґрунтованості.

Апелянт зазначає, що висновки інспектора ДПС про порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, так як взагалі не керував транспортним засобом, а знаходився в ньому в якості пасажира. Свідків, які зазначені в протоколі, на місці події не було. Зазначені обставини підтверджуються показами свідка ОСОБА_2, які інспектор не захотів відобразити в протоколах.

На думку апелянта, судом першої інстанції було залишено поза увагою ту обставину, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що саме він керував автомобілем марки ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_3, а відтак вчинив зазначені правопорушення. Крім того, судом не наведено мотивів відхилення показів свідка ОСОБА_2, який підтвердив, що вказаний транспортний засіб не перебував під керуванням ОСОБА_1

Апелянт вважає, що обставини справи, які суд вважав встановленими є недоведеними, висновки, які викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце слухання справи за його апеляцією був двічі повідомлений, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Вивчивши письмові матеріали справи, та дослідивши надані по справі докази суд вважає апеляцію ОСОБА_1 такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 ст. 122-2 КУпАП, підтверджується зібраними і дослідженими доказами: протоколами про адміністративне правопорушення АП1 № 837172, АП1 № 837173 від 19.11.2014 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 ( а.с. 7-8).

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі надані по справі докази, допитав заявлених свідків, надавши їм правильну оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, ст. 122-2 КУпАП.

Судом першої інстанції також належним чином перевірені та оцінені в сукупності з іншими наданими по справі доказами, покази свідків ОСОБА_2, інспектора ДАІ ОСОБА_6 і ОСОБА_4 щодо обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. Зазначені покази свідків були перевірені та відповідно оцінені і під час апеляційного розгляду вказаної справи.

Апелянт, як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді не надав переконливих доказів того, що за кермом автомобіля НОМЕР_4 знаходився не він, а інша особа, посилаючись лише на те, що йому невідомо, яка саме особа на ім'я «Анатолій» знаходилася за кермом автомобіля, як невідомо й де вона проживає чи знаходиться.

Відмова ОСОБА_1 підписувати протокол про адміністративне правопорушення, як і саме заперечення своєї вини, апеляційний суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративної відповідальності, передбаченої ст.ст. 122 -2, 130 ч.1 КУпАП.

Покарання ОСОБА_1 призначено судом у відповідності до вимог ст. 33 - 35 КУпАП, з урахуванням тяжкості, суспільної небезпеки вчиненого адміністративного правопорушення, характеристики особи правопорушника та визначено у межах, передбачених вимогами ст.ст. 122-2, 130 ч.1 КУпАП.

За таких обставин, з урахуванням того, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою на зібраних і належним чином оцінених доказах, а адміністративне стягнення накладено з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КУпАП та в межах санкції ст.ст. 122-2, 130 ч.1 КУпАП, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Олевського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2015 року щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ст. 130 ч.1 КУпАП - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий: