Номер провадження 2/289/176/15
Справа № 289/441/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2015 м.Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Невмержицький І. М.
при секретарі -Шуба В.М.,
з участю представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ПАТ КБ 'приват Банк' до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом,мотивуючи свої вимоги тим,що 05 березня 2007 року між ЗАТ(ПАТ) КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н з терміном повернення кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов Договору банк надав Відповідачу кредит в розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку,а ОСОБА_2 в порушення умов Договору повернення кредитних коштів та сплату процентів за їх користування проводила нерегулярно і станом на 06.11.2013 року у неї утворилася перед банком заборгованість на загальну суму - 20 339,98 грн.,з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 7 354,02грн.,заборгованість за процентами - 7 290,66грн., заборгованість по комісії та пені - 4 250,54 грн.,штрафи: штраф(фіксована частина)-500,00грн.,штраф-(процентна складова)- 944,76 грн.,а тому просив суд стягнути з Відповідача згадану заборгованість та понесені судові витрати в сумі 229,40 грн.
В судовому засіданні представник позивача Терехов О.Л. не з»явився,про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином,надіслав письмову заяву,просив суд справу розглянути без них,позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив в письмовому вигляді інформацію щодо карткового рахунку ОСОБА_2
Представник відповідачки ОСОБА_1 в суді заперечив проти позовних вимог,вважає їх необґрунтованими,при цьому звернувся до суду з письмовим клопотанням,у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в зв»язку з пропуском позивачем строків позовної давності,передбачених цивільним законодавством України.
Суд,вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні письмові докази в їх сукупності,приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Так,судом встановлено, що 05 березня 2007 року між ЗАТ(ПАТ) КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н з терміном повернення кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов Договору банк надав Відповідачу кредит в розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Разом з цим,суд вважає,що розрахунок заборгованості,який підлягає стягненню,не може бути належним доказом розміру штрафу,оскільки містить лише розрахунок нарахованої пені,починаючи з 2007 року(а.с. 5-7).
У відповідності до приписів ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України,норми якої є нормами прямої дії,основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Нормою,визначеною ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки, згідно до вимог ст. 11 ЦК України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, можуть бути:
- визнання права;
- визнання правочину недійсним;
- припинення дії,яка порушує право;
- припинення становища, яке існувало до порушення;
- примусове виконання зобов"язання в натурі;
- зміна правовідношення;
- припинення правовідношення;
- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
- відшкодування моральної (немайнової шкоди;
- визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд також вправі захистити цивільне право або інтерес сторін іншим способом,що встановлений Договором або Законом.
У відповідності до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посила-ється як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Представник відповідача ОСОБА_1 в суді заявив клопотання про застосування судом до даних спірних правовідносин строків позовної давності.
Відповідно до положень ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно з нормами ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України сплив терміну позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі,є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені) застосовується позовні давність строком один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
Згідно п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду Україні з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи положення п. 7 частини 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту , строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладання стягнення на заставне майно, тощо),положення п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються і до додаткових вимог банку.
Разом з цим,як зазначив представник позивача Терехов О.Л.,в поданій до суду письмовій інформації,строк дії виданої ОСОБА_2 кредитної картки - до 1 січня 2013 року,нова картка не видавалася,заборгованість не пролонговувалася, однак станом на зазначений період часу у ОСОБА_2 вже була наявна заборгованість по поверненню кредитних коштів та процентів за їх користування,при цьому особисті кошти на картковому рахунку у ОСОБА_2 були відсутні. Більше того,як зазначив Терехов О.Л. останній платіж від ОСОБА_2 на повернення коштів був здійснений 10.02.2010 року(тобто час,коли позивачу стало відомо про порушення його права).
Враховуючи загальний строк позовної давності, позивач мав право пред'явити позов не пізніше 09.02.2013 року,позивач же звернувся до суду з позовом 14.03.2014 року,тобто з пропуском строку позовної давності,при цьому до суду з клопотанням про його поновлення не звертався.
У відповідності зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше : за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи те,що заявлені позивачем вимоги спростовуються матеріалами справи, жодних інших доказів на їх підтвердження надано не було, суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності,при цьому позивач не зазначив поважності причин пропуску цього строку і не звернувся до суду з клопотанням про поновлення вказаного строку.
Сплив строків позовної давності,про застосування яких заявив клопотання представник відповідача у справі,є вже підставою для відмови у задоволенні позову, суд вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону,а тому відмовляє в їх задоволенні.
У відповідності до ст.88 ЦПК України суд приймає рішення щодо розподілення судових витрат між сторонами у спорі.
На підставі викладеного,керуючись ст. ст.3, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 169, 179, 212-215,218,223,294 ЦПК України; ст.ст.203, 215, 257, 267, 627,638-654 ЦК України,Конституції України,суд, -
В И Р І Ш И В:
Відмовити ПАТ КБ «Приват Банк» в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення. Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І. М. Невмержицький
Судове рішення № 51002764, Радомишльський районний суд Житомирської області було прийнято 22.09.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 289/441/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: