Постанова № 51002434, 03.06.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-685/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення та доплати громадянам , які працюють на території радіоактивного забруднення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 6566,40 грн. допомоги як особі, яка разом з двома неповнолітніми дітьми проживає на території радіоактивного забруднення та 20716,24 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у звязку з тим, що вони є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають та позивачка працює на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.

Позивачка в судове засідання не зявилася, але від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням про розгляд справи без їх участі.

Встановлено, що позивачка є потерпілою 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає разом з неповнолітніми дітьми: дочкою - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, сином - ОСОБА_3, 25 березня 1997 року , в м. Олевськ Житомирської області, територія якого відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року - відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, копіями свідоцтв про народження дітей , копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.

Позивачка з 02 липня 2005 року по даний час працює в МП «Азалія» , що розміщується на території зони посиленого радіоекологічного контролю, а саме в м. Олевськ Житомирської області та яке фінансується стосовно зазначених виплат відповідачем і отримує щомісячно по місцю роботи допомогу в розмірі 1,60 грн. кожному на себе та двох неповнолітніх дітей та доплату позивачці в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується довідками з місця роботи, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.

В даному випадку Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її неповнолітніх дітей у їх праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, чим порушив їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2008 року по даний час становить:

з 01.12.2008 р.-605. 00 грн. з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

-з 01.07.2009 р.-бЗО. 00 грн.

-з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.

-з 01.11.2009р.-744.00 грн.

-з 01.01.2010р.-869.00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця (10 міс. х 1,60 грн. = 16,00 грн.), тобто:

З 01.01.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 3 міс. х 30 % = 544,50 грн.,

З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 30 % = 562,50 грн.,

З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 30 % = 567 грн.

З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 30 % = 195 грн.

Таким чином, 1869 грн. - 16,00 грн. отриманих коштів = 1853 грн. х 3 = 5559 грн. , оскільки позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 20 січня 2010 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

Враховуючи те , що доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення , належить до соціальних виплат , а не до структури заробітної плати, тому не слід брати до уваги у звязку з їх безпідставністю посилання позивачки на ст. 238 КЗпПУ відповідно до якої при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові виплати, орган який розглядає спір , має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого, вважаю, що до стягнення на користь позивачки підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів в розмірі 29,12 грн. , тобто за період з 01 січня 2009 року по 01 жовтня 2009 року ( за виключенням періодів, коли позивачці взагалі не виплачувалась зазначена доплата на підставі довідки з місця роботи ), а саме:

З 01.01.2009 р. по 01.02.2009 р. -605 грн. : 20 роб. дн. х 10 відпрац. дн. = 302,50 грн.

З 01.02.2009 р. по 01.03.2009 р. - 605 грн. : 20 роб. дн. х 10 відпрац. дн. = 302,50 грн.

З 01.03.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. : 21 роб. дн. х 10 відпрац. дн. = 288,10 грн.

З 01.04.2009 р. по 01.05.2009 р. - 625 грн. : 21 роб. дн. х 10 відпрац. дн. = 297,62 грн.

З 01.06.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. : 20 роб. дн. х 12 відпрац. дн. = 375,00 грн.

З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 1 х 3 міс. = 1890 грн.

Всього - 3435,72 грн.

Таким чином , 3435,72 грн. - 29,12 грн. отриманих коштів = 3406,60 грн., а не 20716,24 грн. як зазначено в позовній заяві.

Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2,, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення та доплати громадянам , які працюють на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям ОСОБА_2, ОСОБА_3 коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - протиправними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФ0 81Ю39УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 5559 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 3406,60 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 81 1039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 58,99 грн. на користь держави.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 51 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: ОСОБА_4