Постанова № 51001341, 02.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року 11 год. 30 хв.Справа № 808/2611/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сіпаки А.В.

при секретарі Горбовій І.С.

за участю:

представника позивача Максимович І.В.

представників відповідача Волнова Ю.М., Ласка М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектромонтаж Плюс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектромонтаж Плюс» (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році у розмірі 16888,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 21 особу, таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" на підприємстві відповідача повинна складати 1 особу. Згідно відомостей, наданих відповідачем у звіті за 2014 рік, середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві склала 0 особи. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектромонтаж Плюс» 16888,61 грн. санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити із підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, суду пояснили, що відповідачем вжиті усі передбачені законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, то підстав для стягнення у судовому порядку адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів у 2014 році відсутні.

Суд, заслухавши думку представника позивача, представників відповідача, розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного висновку.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює та визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантії їх рівності з усіма іншими громадянами для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875 -ХІІ.

Відповідно до приписів ст. 19 Закону №875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого Законом, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунку кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма 10-ПІ, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42), наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період складала 21 особа. Відповідно до нормативу, встановленого Законом №875-XII, середньооблікова кількість інвалідів у відповідача повинна складати 1 особу.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ (далі іменується - Закон №803-ХІІ) державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону №803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року №420 за погодженням з Держкомстатом.

Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 №70.

Отже, обов'язковою передумовою виконання з боку суб'єктів господарювання усіх умов чинного законодавства щодо працевлаштування інвалідів є: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів (в тому числі спеціальні робочі місця); надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи на підприємстві було створено 1 робоче місце «столяра будівельного», на якому було працевлаштовано інваліда 2 групи ОСОБА_4, який працював на цій посаді з 06.05.2011. На підставі наказу № 2-К від 06.02.2014 його було виключено зі складу у зв'язку зі смертю з ІНФОРМАЦІЯ_1.

01.10.2014 на підставі наказу № 29-к від 01.10.2014 було створено друге робоче місце «прибиральник виробничого приміщення», на яке було працевлаштовано інваліда 3 групи ОСОБА_5.

Відповідачем у судовому засіданні надано копії звітів про наявність вакансій форми №3-ПН не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме листа Запорізького міського центру зайнятості від 29.05.2015 № 1318/04-11 ТОВ «Укрелектромонтаж Плюс» не брав участь у заходах, які проводились Запорізьким міським центром зайнятості в період з грудня 2013 та протягом 2014 року у напрямку працевлаштування інвалідів, крім того підприємство не надавало до Запорізького міського центру зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», хоча згідно приписів законодавства повинен подавати звіти форми 3-ПН щомісяця.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У частині другої зазначеної статті визначено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського порушення.

Враховуючи вищезазначене, та приймаючи до уваги, що протягом 2014 року відповідачем звіти форми № 3-ПН "про наявність вакансій" для інвалідів не подавались, суд приходить до висновку, що відповідачем не вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги в частині стягнення суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 16888 грн. 61 коп. обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.

Відповідно до п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектромонтаж Плюс» (ЄДРПОУ 33009508) суму адміністративно-господарських санкцій та пені за не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році у розмірі 16888 грн. 61 коп. (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень шістдесят одну копійку).

Стягнуті кошти перерахувати за наступними реквізитами: одержувач Держбюджет Заводського району м. Запоріжжя, 50070000 «Надходження до Фонду соціального захисту інвалідів за 2014 рік», р/р 31212230700004, код ЄДРПОУ 38025372, ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака