Постанова № 51000718, 18.08.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2015 р. Справа № 805/2011/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кірієнко В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 у розмірі 621 673,60грн.,-

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2015 року до суду надійшла позовна заява Управління пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 у розмірі 575 369,36грн. за період з січня 2015року по березень 2015року.

В ході розгляду справи позивачем були надані уточнення до позовних вимог, в яких він просив стягнути заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 у розмірі 621 673,60грн. за період з жовтня 2014року по березень 2015року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з жовтня 2014року по березень 2015року включно за Списком № 2 у розмірі 621 673,60грн.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком. Відповідачеві надсилалися повідомлення про фактичний розрахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, але витрати відшкодовані не були, в зв'язку з чим утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з жовтня 2014року по березень 2015року включно за Списком № 2 у розмірі 621 673,60грн.

Оскільки зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена позивач на підставі частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Позивачем надано суду заяву про розгляд справи без участі представника управління.

Відповідач надав суду заперечення на позов, пояснення по справі та заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених ст. 128 КАС України не має, представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», зареєстрований в якості юридичної особи 30 листопада 1993 року, місцезнаходження підприємства: 85721, Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Заводська, буд. 1.

Управлінням пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області були виплачені пенсії на пільгових умовах особам, які працювали у відповідача та були зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список № 2).

Згідно супровідних листів позивача до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з жовтня 2014року по березень 2015року, відповідачу були направлені розрахунки за вказаний період на загальну суму 621 673,60грн.

В підтвердження розміру призначеної і фактично отриманої пенсії по пенсіонерам, позивачем надані довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії (т.1 арк.с.106-250).

Не погодившись із неоплатою відповідачем в повному обсязі витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача на підставі пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період жовтня 2014року по березень 2015року в сумі 621 673,60грн., позивач звернувся до суду із даним позовом.

При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 71 КАС України суд розглядає справу та вирішує спір на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Представником відповідача було надано суду акт звірки по сумам заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 за період з жовтня 2014року по березень 2015року. Згідно даних акту відповідач визнав суму заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 за період з жовтня 2014року по березень 2015року в розмірі 596 354,96грн. З пояснень представника відповідача та зі змісту акта звірення вбачається, що відповідачем не були визнані позовні вимоги стосовно заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 за період з жовтня 2014року по березень 2015року в розмірі 25 318,64грн. по працівнику відповідача ОСОБА_1 (машиніст локомотива, машиніст тепловозу залізничного цеха).

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій з відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №637 від 12.08.1993року у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до абз.2 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно пояснень представника позивача, які не заперечуються представником відповідача, вбачається, що громадянину ОСОБА_1 (машиніст тепловозу) пенсія за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» була призначена УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що пільговий стаж роботи зазначеного пенсіонера було обчислено у відповідності з даними довідки №235 від 29.11.2011року, яка видана відповідачем з урахуванням Наказу від 18.04.1994року за №97 «Про проведення атестації робочих місць по підприємству».

Відповідно до Наказу №97 робоче місце машиніст тепловозу залізничного цеху слід вважати таким, яке є з важкими та шкідливими умовами праці, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.

Згідно п.23 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій з відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №637 від 12.08.1993року документи, що подаються для підтвердження діяльності, повинні бути підписані посадовими особами та засвідчені печаткою.

Таким чином, відповідач довідкою №235 від 29.11.2011року підтвердив наявність у ОСОБА_1 стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV ) на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів ПФУ, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року Пенсійний фонд України - орган, уповноважений вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення № 384/2011), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує у даних правовідносинах владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Як зазначено в адміністративному позові, пенсії працівникам відповідача у період жовтень 2014 року - березень 2015 року нараховувались та сплачувались позивачем відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто, у даному випадку застосовуються норми законодавства, якими врегульований порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Закону № 1058-IV, питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Згідно абз. 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно абз. 3 п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Оскільки судом встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд вважає, що на відповідача у справі покладений обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Такої ж думки дотримується і Верховний Суд України у постанові від 31 січня 2011 року у справі за позовною заявою ВП "Рембудмонтаж" до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону № 400/97-ВР розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Згідно п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено п. 6.8 Інструкції.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, розрахунки за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року (спірний період) на загальну суму 621 673,60грн. управлінням направлялись відповідачу своєчасно, оскаржені не були.

Таким чином, несплачена за спірний період сума станом на час розгляду справи складає 621 673,60грн.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

На переконання суду, наслідки пропуску строку позовної давності в адміністративному процесі, підлягають застосуванню виключно у разі наявності сумніву можливості встановлення об'єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

Враховуючи викладене, суд визнає поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 за жовтень 2014 року - грудень 2014року.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року в сумі 621 673,60грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 у розмірі 621 673,60грн. - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (код ЄДРПОУ 00191721, Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Заводська, буд.1) на користь Управління пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 21955522, 85700, м. Волноваха, вул. Обручева, буд.17) заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 621 673 (шістсот двадцять одна тисяча шістсот сімдесят три) грн.60коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кірієнко В.О.