Постанова № 50999775, 24.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 р.Справа №804/8504/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняЧмоні А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 251232,62 грн. та з авансових внесків по податку на прибуток в сумі 119088,66 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що в порушення вимог Податкового кодексу України відповідач має податковий борг перед бюджетом, який у добровільному порядку не сплачує.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року провадження в адміністративній справі №804/8504/15 було зупинено до 17 вересня 2015 року за клопотанням відповідача з метою витребування додаткових доказів, які мають значення для вирішення заявленого спору.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що платнику податків були направлені перша та друга податкові вимоги від 17.10.2001 року №1/38 та від 26.11.2001 року №2/127, підстав для винесення нових вимог у податкового органу не було, оскільки борг жодного разу погашений не був; також пояснив, що довідку про стан заборгованості на 2010 рік не має можливості надати, оскільки боржником у порядку календарної черговості було сплачено податковий борг до 01.10.2013 року, починаючи з 01.10.2013 року існує борг, який погашається божником у порядку черговості, визначеної Податковим кодексом України.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, просив розглянути справу за його відсутності та у задоволенні позову відмовити з огляду на відсутність передумов для звернення до суду внаслідок не направлення податкової вимоги у відповідності до Податкового кодексу України, оскільки перша та друга вимоги, на які посилається позивач, були винесені у порядку Закону України №2181, який втратив чинність, крім того, позивачем не надано доказів непогашення податкового боргу за вимогами №1/38 та 2/127; заявлені до стягнення суми податків сплачені підприємством до бюджету, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №14» знаходиться на обліку в Криворізькій північній ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків з 14.01.1994 року.

За обліковими даними контролюючого органу узгоджений податковий борг відповідача:

1) по податку на додану вартість складає 251232,62 грн. та виник на підставі:

- 22.09.2014 року - нараховано пені на борг минулого року з 01.10.2013 року по 21.09.2014 року в сумі 9096,29 грн.;

- 30.09.2014 року - нараховано податкове зобов'язання по декларації №9053590617 від 18.09.2014 року, термін сплати 30.09.2014 року, в сумі 62175 грн.;

- 21.10.2014 року - нараховано пені на борг минулого року з 01.10.2013 року по 20.10.2014 року в сумі 4140,60 грн.;

- 30.10.2014 року - нараховано податкове зобов'язання по декларації №9059523854 від 16.10.2014 року, термін сплати 30.10.2014 року, в сумі 26170 грн.;

- 17.11.2014 року - нараховано пені на борг минулого року з 01.10.2013 року по 16.11.2014 року в сумі 3225,43 грн.;

- 17.11.2014 року - нараховано пені на борг минулого року з 04.05.2011 року по 17.11.2014 року в сумі 921,98 грн.;

- 30.11.2014 року - нараховано податкове зобов'язання по декларації №9065809439 від 13.11.2014 року, термін сплати 30.11.2014 року, в сумі 18558 грн.;

- 18.12.2014 року - нараховано пені на борг минулого року з 04.05.2011 року по 17.12.2014 року в сумі 12771,86 грн.;

- 30.12.2014 року - нараховано податкове зобов'язання по декларації №9072570018 від 16.12.2014 року, термін сплати 30.12.2014 року, в сумі 20958 грн.;

- 30.01.2015 року - нараховано податкове зобов'язання по декларації №9077982397 від 16.01.2015 року, термін сплати 30.01.2015 року, в сумі 15769 грн.;

- 02.03.2015 року - нараховано податкове зобов'язання по декларації №9021955444 від 24.02.2015 року, термін сплати 02.03.2015 року, в сумі 20015 грн.;

- 30.03.2015 року - нараховано податкове зобов'язання по декларації №9041300458 від 17.03.2015 року, термін сплати 30.03.2015 року, в сумі 16414 грн.;

- 30.04.2015 року - нараховано податкове зобов'язання по декларації №9071681571 від 17.04.2015 року, термін сплати 30.04.2015 року, в сумі 14580 грн.;

- 25.05.2015 року - нараховано пені на борг минулого року з 04.05.2011 року по 24.05.2015 року в сумі 14094,46 грн.;

- 30.05.2015 року - нараховано податкове зобов'язання по декларації №9098626606 від 18.05.2015 року, термін сплати 30.05.2015 року, в сумі 12343 грн.;

2) з авансових внесків по податку на прибуток складає 119088,66 грн. та виник на підставі:

- 28.02.2015 року - залишок несплаченого податкового зобов'язання по декларації №9089222689 від 31.01.2014 року, термін сплати 28.02.2015 року, в сумі 13094 грн.;

- 11.03.2015 року - нараховано пені на борг минулого року з 02.03.2015 року по 10.03.2015 року в сумі 250,66 грн.;

- 30.03.2015 року - нараховано авансові внески по декларації №9079961247 від 05.02.2015 року, термін сплати 30.03.2015 року в сумі 35248 грн.;

- 30.04.2015 року - нараховано авансові внески по декларації №9079961247 від 05.02.2015 року, термін сплати 30.04.2015 року в сумі 35248 грн.;

- 30.05.2015 року - нараховано авансові внески по декларації №9079961247 від 05.02.2015 року, термін сплати 30.05.2015 року в сумі 35248 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Обов'язком платника податків, встановленим пунктом 49.7 статті 49 Податкового кодексу України, є сплата суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями пункту 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно положень пунктів 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Зазначаючи підстави для звернення до адміністративного суду позивач вказує на направлення на адресу підприємства податкових вимог від 17.10.2001 року №1/38 та від 26.11.2001 року №2/127, які були сформовані та направлялись з урахуванням положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ.

Суд не приймає до уваги такі доводи позивача, оскільки Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом у постанові від 12 березня 2015 року по справі №804/15762/14 за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14» в межах дослідження питання правомірності стягнення податкового боргу зазначено, що після набрання чинності Податковим кодексом України до податкових правовідносин мають застосовуватися положення саме вказаного законодавчого акта. Податковим органом не було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу відповідно до приписів Податкового кодексу України. Як наслідок, позивач не набув права звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу, який виник після вступу в дію Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 18 березня 2014 року у справі К/9991/20004/12.

За правилами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що контролюючий орган не набув права звернення до суду із даним адміністративним позовом через недодержання встановленої правилами статті 95 Податкового кодексу України процедури стягнення податкового боргу.

Крім того, суд зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заявленого до стягнення податкового боргу.

Так, на вимогу суду податковим органом надані копії облікових карток підприємства за 2012, 2013, 2014 роки, з яких вбачається неналежне ведення контролюючим органом таких облікових карток у зв'язку із неприведенням їх у відповідність із прийнятими судовими рішеннями, зокрема, постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/12016/13-а, постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/5531/14, постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №804/697/13-а, постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №804/9113/14, постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №804/15762/14.

Натомість, відповідач надав до суду копії платіжних доручень, якими підтвердив сплату самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2014 року - квітень 2015 року та з авансових внесків по податку на прибуток за 2013-2014 роки.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про необхідність приведення контролюючим органом у належний, об'єктивний та відповідний вигляд облікових карток відповідача по кожному з видів податків, та з метою недопущення помилок та втрат бюджету, а також захисту суб'єкта господарювання від негативного впливу неправомірних дій суб'єкта владних повноважень суд звертає увагу на необхідність проведення звірки розрахунків.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 251232,62 грн. та з авансових внесків по податку на прибуток в сумі 119088,66 грн. - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 24 вересня 2015 року.

Суддя І.О. Верба