Постанова № 50999760, 12.03.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 р. Справа № 2а/0470/221/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб в сумі 14108 грн. 89 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг, який утворився внаслідок несплати податкового зобовязання.

17.02.2011 року відповідач отримав ухвалу про відкриття скороченого провадження, що підтверджується поштовим повідомленим, долученим до матеріалів справи. У строк встановлений ч. 3 ст. 183-2 КАС України, заперечень проти позову до суду не надав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, як платник земельного податку з фізичних осіб.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) далі Закон № 2535, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 15 Закону № 2535, встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.3 ст. 14 вищевказаного Закону, нарахуванням громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності проводяться органами державної служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Як вбачається із матеріалів позову, 26.05.2010 року ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було винесено ОСОБА_1 податкове повідомлення № НОМЕР_1 на суму 33905 грн. 97 коп., яке отримане уповноваженою особою відповідача.

Крім того, за відповідачем рахується залишок несплаченої пені в сумі 202 грн. 92 коп.

У встановлені законодавством граничні строки земельний податок з фізичних осіб відповідачем сплачено частково в сумі 20000 грн. залишок заборгованості в сумі 14108 грн. 89 коп., залишився не сплаченим.

Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р. (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) далі Закон № 2181, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, сума податкового зобовязання згідно податкового повідомлення - рішення, є узгодженою, і набула статусу податкового боргу платника податків.

У відповідності до пп. 6.2.3 («а» -«б») ст. 6 Закону № 2181, податковим органом винесено першу податкову вимогу № 1/233 від 17.09.2010 р. на суму 8606 грн. 09 коп. та № 2/245 від 07.11.2010 р. на суму 17147 грн. 37 коп.

Вищевказані вимоги отримані особисто відповідачем що підтверджується копіями поштових повідомлень,наявних у матеріалах справи.

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України № 2181, активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, що відповідно до п. 1.6 ст. 1 цього ж Закону, є зверненням на активи платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 183-2, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська - задовольнити.

Стягнути за рахунок активів ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (р/р 33211813700007, одержувач відділення держказначейства у Кіровському районі м. Дніпропетровська в установі банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 24232360, код платежу 13050300) в рахунок погашення боргу по земельному податку з фізичних осіб в сумі 14108 грн. 89 коп. (чотирнадцять тисяч сто вісім гривень сімдесят девять копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя ОСОБА_2