Рішення № 50986320, 15.09.2015, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2845/15-ц

Провадження № 2/0202/2770/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 вересня 2015 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Фісун К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Державного підприємства промислового спеціального зв'язку «Промспецзв'язок» до ОСОБА_1 про стягнення зайво сплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення зайво сплаченої заробітної плати. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що ОСОБА_1 згідно до контракту від 06.06.2006 року №3-37, укладеного з Міністерством промислової політики України працювала директором Підприємства з 06.06.206 року по 05.06.2011 року. Актом від 26.12.2014 р. № 05-19/04 ревізії фінансового-господарської діяльності Державного підприємства промислового спеціального зв'язку «Промспецзв'язок», проведеної Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області встановлено, що всупереч умовам п. 17б контракту від 06.06.2006 p., а саме за наявності заборгованості із заробітної плати працівникам за період з січня 2010 р. по травень 2012 p., відповідачу нараховувалася премія, загальна сума якої склала 68 637,04 грн. (у тому числі: за 2010 рік - 24 842,68 грн.; за 2011 рік - 27 594,36 грн.; за 2012 рік - 16 200,0 грн.), з якої виплачено - 36 684,79 грн. (у тому числі: за 2010 рік - 24 842,68 грн.; за 2011 рік - 11 842,11 грн.). Зайве нарахування премії відповідачу призвело до зайвого нарахування відповідачу відпускних та матеріальної допомоги на оздоровлення на загальну суму 18 457,43 грн. (у тому числі: за 2010 рік - 8 041,45 грн.; за 2011 рік - 6 548,82 грн.; за 2012 рік - 3 867,16 грн.), з якої сплачено - 11 641,35 грн. (у тому числі: за 2010 рік - 841,45 грн.; за 2011 рік - 3 599,9 грн.). На суму зайво нарахованої допомоги на оздоровлення та відпускних, зайво сплачено відрахувань до державних цільових фондів та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на загальну суму 6790,49 грн. ( 2010 рік -2958,45 грн.; 2011 рік -2409,31 грн.; 2012 рік -1422,73 грн.). Внаслідок зайвої виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та відпускних відповідачу колишньому директору ДППСС «Промспецзв'язок» ОСОБА_1 та зайвих відрахувань до державних цільових фондів, підприємству завдано матеріальної шкоди на суму 18431,84 грн.

ОСОБА_1 було направлено лист-повідомлення з пропозицією повернути помилково нараховані кошти, але відповідач переплату не повернув, а тому позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Просив суд: стягнути з колишнього директора Державного підприємства промислового спеціального зв'язку «Промспецзв'язок» ОСОБА_1 на користь Державного підприємства промислового спеціального зв'язку «Промспецзв'язок» зайво сплачену заробітну плату на загальну суму - 48 326,14 грн., стягнути з відповідача на їх користь суму судових витрат в розмірі 483 грн. 27 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання зявився, позовні вимоги не визнав, надав заперечення на позовну заяву, у яких просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки позовна заява не ґрунтується на законі. Звернув увагу суду, щодо неналежного позивача по справі, оскільки відповідно до ч.4 ст.136 КЗпП України, стягнення з керівників підприємства, установ та організацій в судовому порядку проводиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу, а даному випадку за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Крім того матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди визначена п.3 ст.134 КЗпП України, у звязку з наявністю ознак діянь, переслідуваних у кримінальному порядку. Також, згідно до умов контракту між відповідачкою та Міністерством промислової політики України №3-37 від 06.06.2006 року з подальшими змінами та доповненнями, нарахування відповідачці заробітної плати, в т.ч. премій, відпускних, матеріальної допомоги на оздоровлення, не входило до її функціональних обовязків. Відсутня протиправна поведінка та причинний звязок зі шкодою, заподіяною підприємству за даним актом ревізії від 26.12.2014 року №05-19/04.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №415533 Державне підприємство промислового спеціального звязку «Промспецзвязок» зареєстровано 06.04.1992 року ( а.с.93-94). Згідно до Статуту Державне підприємство промислового спеціального звязку «Промспецзвязок» є юридичною особою, засноване на державній власності та входить до сфери управління Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном. Згідно до п.7.1 Статуту управління Підприємством здійснює його керівник директор. П. 7.2 встановлено, що Агентство держмайна України (в особі Голови Агентства) призначає на посаду та звільняє з посади Директора підприємства відповідно до законодавства. Умови оплати праці та матеріального забезпечення директора підприємства визначаються у його контракті з Агентством держмайна України ( п.10.7) ( а.с.102-113). 06.06.2006 р. № 3-37 між ОСОБА_1 та Міністерством промислової політики України було укладено контракт, згідно з яким ОСОБА_1 призначено на посаду директора Підприємства на термін з 06.06.2006 р. по 05.06.2011 р. (а.с.60-67). Директора ДППСЗ «Промспецзв'язок» ОСОБА_1 звільнено з посади відповідно до наказу Державного агентства України з управління корпоративними правами та майном від 21.06.2012 № 38-Д. ( а.с.100)

Відповідно до п. 17а контракту директора підприємства від 06.06.2006 р. № 3-37, встановлено посадовий оклад у сумі 2 400,0 гривень. Крім того, умовами матеріального забезпечення керівника п.17 б передбачено виплата премії в розмірі 60% нарахованої заробітної плати за посадовим окладом, у тому числі за: виконання планових обсягів робіт (послуг) - 50% до посадового окладу та надання своєчасної та достовірної статистичної звітності в органи державної статистики та міністерству - 10% до посадового окладу.

Також контрактом передбачено виплату надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50% до посадового окладу і фактично відпрацьованого часу( п.17 г.).

Відповідно до п.18 Контракту розмір оплати праці, розмір надбавок, премій, винагороди за підсумками роботи може бути зменшено або не нараховуватися у разі невиконання зобовязань Керівника за контрактом на підставі письмового розпорядження ( або наказу) міністерства.

Додатковою угодою від 30.10.2006 р. № 168 внесено зміни до умов матеріального забезпечення керівника, а саме: визначено розмір премії 100% нарахованої заробітної плати за посадовим окладом, у тому числі за: виконання планових обсягів робіт (послуг) - 30% до посадового окладу; повне та своєчасне сплачення обов'язкових платежів та податків до державного бюджету, позабюджетних та інших фондів, поточної заробітної плати - 70% до посадового окладу.

Додатковою угодою від 16.05.2008 р. № 180 збільшено посадовий оклад ОСОБА_1 до 3600,0 гривень.

Згідно до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства промислового спеціального зв'язку «Промспецзв'язок» від 26.12.2014 р. № 05-19/04 Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області за період роботи підприємства з 01.04.2011 р. по 31.08.2014 р. та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 р. по 01.04.2011 р. встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 р. № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності та об'єднань державних підприємств» зі змінами.

Так за період з січня 2010 року по травень 2012 року при наявності заборгованості по заробітній платі працівникам підприємства у порушення вимог п.17 б контракту від 06.06.2006 № 3-37, яким передбачено, що премія не нараховується у разі наявності заборгованості із заробітної плати працівникам, ОСОБА_1 було зайво нараховано премії на загальну суму 68 637,04 грн. (у тому числі: за 2010 рік - 24 842,68 грн.; за 2011 рік - 27 594,36 грн.; за 2012 рік - 16 200,0 грн.), з якої виплачено - 36 684,79 грн. (у тому числі: за 2010 рік - 24 842,68 грн.; за 2011 рік - 11 842,11 грн.).

На суму зайво нарахованої премії, зайво сплачено відрахувань до державних цільових фондів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 25251,57 грн. (2010 рік - 9 139,62 грн.; 2011 рік - 10 151,97 грн.; 2012 рік - 5 959,98 грн.), чим порушено вимоги ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97 р., ст. 1 Закону України від 11.01.2001 р. № 2213-111 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», із змінами та доповненнями; ст. 7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Внаслідок зайвої виплати премії ОСОБА_1 та зайвих відрахувань до державних цільових фондів, підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 61936,36 гривень. Зазначене порушення призвело до завищення у звіті про фінансові результати рядок 70 «Адміністративні витрати» на суму 50 866,79 грн. (в тому числі: за 2010 рік - 29 912,73 грн.; за 2011 рік - 14 994,08 грн.; за 2012 рік - 5 959,98 грн.), що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІУ та п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» (зі змінами і доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87.

Зайве нарахування премії ОСОБА_1 призвело до зайвого нарахування відпускних та матеріальної допомоги на оздоровлення на загальну суму 18 457,43 грн. (у тому числі: за 2010 рік - 8 041,45 грн.; за 2011 рік - 6 548,82 грн.; за 2012 рік - 3 867,16 грн.). з якої сплачено - 11 641,35 грн. (у тому числі: за 2010 рік - 841,45 грн.; за 2011 рік - 3 599,9 грн.), що є порушенням п. 2, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 (а.с. 53-55).

На суму зайво нарахованої матеріальної допомоги на оздоровлення та відпускних, зайво сплачено відрахувань до державних цільових фондів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 6 790,49 грн. (2010 рік - 2 958,45 грн.; 2011 рік - 2 409,31 грн.; 2012 рік - 1 422,73 грн.), чим порушено вимоги ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. №400/97, ст. 1 Закону України від 11.01.2001 р. №2213-111 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», із змінами та доповненнями; ст. 7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ.

Внаслідок зайвої виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та відпускних ОСОБА_1 та зайвих відрахувань до державних цільових фондів, підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 18 431,84 грн.

Зазначене порушення призвело до завищення у звіті про фінансові результати рядок 70 «Адміністративні витрати» на суму 18 431,84 грн. (в тому числі: за 2010 рік - 7 184,67 грн.; за 2011 рік - 9 824,44 грн.; за 2012 рік - 1 422,73 грн.), що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ та п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» (зі змінами і доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87.

Всього ОСОБА_1 було зайво сплачено заробітну плату на загальну суму - 48 326,14 грн. у тому числі: премії на суму - 36 684,79 грн.; відпускних та матеріальної допомоги на оздоровлення на суму - 11 641,35 грн.

Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області 16.01.2015 року за №04-05-05-15/279 направлено керівнику Державного підприємства промислового спеціального зв'язку "Промспецзв'язок" вимогу про усунення порушень виявлених в результаті ревізії. Предявили вимогу, оскільки ревізією встановлено зайве нарахування премії колишньому директору підприємства ОСОБА_1 на загальну суму 68637,04 грн., з якої виплачено 36684,79 грн., що є порушенням вимог п.17.б контракту від 06.06.2006 року №3-37, укладеного Міністерством промислової політики України з колишнім директором ДП «Проспецзвязок» ОСОБА_1, яким передбачено, що премія не нараховується у разі наявності заборгованості із заробітної плати працівникам, у звязку з чим: зменшити заборгованості з оплати праці колишнього директора підприємства ОСОБА_1 на суму 31952,25 грн.; стягнути з колишнього директора підприємства ОСОБА_1 кошти у розмірі 36684,79 грн., в іншому випадку, стягнути кошти у сумі 36684,79 грн. з осіб, з вини яких сталося порушення, в порядку, визначеному чинним законодавством.

Встановлено зайве нарахування відпускних та матеріальної допомоги на оздоровлення колишньому директору ДП «Проспецзвязок» ОСОБА_1В на загальну суму 18457,43 грн., з якої сплачено 11641,35 грн., у звязку з чим заборгованість з оплати праці колишнього директора підприємства ОСОБА_1 на суму 6816,08 грн.; стягнути з колишнього директора підприємства ОСОБА_1 кошти у розмірі 11641,35 грн.; в іншому випадку, стягнути кошти в сумі 11641,35 грн. з осіб, з вини яких сталося порушення, в порядку, визначеному чинним законодавством. Про вжиті заходи і виконання обовязкових вимог надіслати відповідну письмову інформацію, копію наказу по підприємству за результатами ревізії та документи, що підтверджують відшкодування сум фінансових порушень, до виконання ревізії - Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до 13.02.2015 за поштовою адресою ( а.с.56-59).

Згідно з ч.3 ст.233 КЗпП для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівників матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строком один рік з дня виявлення цієї шкоди.

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДППСЗ «Промспецзв'язок» №05-19/04 складено 26.12.2014р., відповідно цей день є днем встановлення шкоди, виявленої внаслідок ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства.

28.01.2015р. за місцем проживання відповідача ОСОБА_1, позивачем було направлено листа з проханням у місячний термін добровільно повернути на користь Державного підприємства промислового спеціального зв'язку «Промспецзв'язок» зайво сплачену заробітну плату у сумі 48 326,14 грн. Але до теперішнього часу відповідач добровільно вказані кошти не повернув.

Відповідно до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків.

При покладанні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівника гарантуються шляхом установлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і в порядку, передбачених законодавством, і за умови, що така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями ( бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обовязків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку.

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається тільки у випадках визначених законодавством.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст.133 КЗпП України керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах організаціях та їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам.

Верховний Суд України в п. 6 та абз. 2 п. 23 постанови Пленуму №14 від 29.12.1992 р «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам установам, організаціям їх працівниками» роз'яснив, що на підставі п. 2 ст.133 КЗпП за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню, зіпсуванню матеріальних чи грошових цінностей, матеріальну відповідальність в межах прямої дійсної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку, несуть винні в цьому директори, начальники і інші керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники; керівники та їх заступники будь-яких структурних підрозділів, передбачених статутом підприємства, установи, організації чи іншим відповідним положенням. До зайвих грошових виплат відносяться, зокрема, суми стягнення штрафів, заробітної плати, виплачені звільненому працівникові у зв'язку з затримкою з вини службової особи видач трудової книжки, розрахунку, неправильним формулюванням причин звільнення, тощо. При виявленні безпосередніх заподіювачів шкоди, викликаної виплатою зайвих сум, знищенням чи зіпсуттям матеріальних цінностей, вони зобов'язані відшкодувати шкоду в межах, встановлених законодавством. Зазначені вище службові особи в цих випадках несуть матеріальну відповідальність в межах свого середньомісячного заробітку за ту частину шкоди, що не відшкодована безпосередніми заподіювачами її. При цьому загальна сума боргу, що підлягає стягненню не повинна перевищувати шкоду. На них самих покладається матеріальна відповідальність у зазначених межах, якщо з їх вини не було своєчасно вжито заходів до стягнення шкоди з безпосередніх заподіювачів її й таку можливість підприємство втратило.

При вирішенні справ про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками, судам слід керуватися наявністю в матеріалах справи доказів про винне порушення працівником обов'язків за трудовим договором і наявність причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і шкодою, яка наступила, час її виявлення, пояснень працівника, актів і доповідних записок службових осіб, матеріалів службових перевірок, вироку суду чи постанови органу розслідування, наказу за результатами перевірки даного випадку, висновків компетентних органів або експертизи про допущені порушення і причини шкоди, документів про коло трудових обов'язків працівника.

Повна матеріальна відповідальність настає лише у випадках, передбачених ст.134 КЗпП. Відповідно до п.3 ст.134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Постановою слідчого відділу Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 31 липня 2015 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040640001027 від 10.03.2015 за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст.191 КК України - закрито, у звязку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно д ч.4 ст.136 КЗпП України, стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку проводиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Виходячи із вищевикладеного та оцінюючи докази в їх сукупності суд приходить до висновку про те, що ДППСЗ « Промспецзвязок» є неналежним позивачем по справі, крім того суд звертає увагу на те, що згідно до умов наявного у матеріалах справи контракту між ОСОБА_1 та Міністерством промислової політики України № 3-37 від 06.06.2006 р. з подальшими змінами та доповненнями, нарахування заробітної плати, в т. ч. премій, відпускних, матеріальної допомоги на оздоровлення, не входило до функціональних обов'язків директора, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог та вимушений в позові відмовити.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись: ст. ст. 130, 133,134,136,232,233 КЗпП України, ст. ст. 3,7,11, 27, 31, 59, 60, 61, 81, 88, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства промислового спеціального зв'язку "Промспецзв'язок" до ОСОБА_1 про стягнення зайво сплаченої заробітної плати - відмови.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.П. Слюсар