Рішення № 50986157, 05.12.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/36337/13-ц

Провадження № 2/202/11132/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 грудня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Мороза В.П.

при секретареві Матухно І.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2013 року позивач звернувся зі позовом до Головного державного виконавця Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та стягнення збитків

В обґрунтування позову позивач просить суд визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 за не стягнення коштів у розмірі сім тисяч гривень з боржника ОСОБА_3 та відшкодувати збитки, завдані державним виконавцем Ванжою О.В. у розмірі сім тисяч гривень.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Головний державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 05.12.2013 року у судове засідання не зявився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, не надав суду матеріали виконавчого провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головний державний виконавець Ванжа О.В. більше ніж три роки не виконував свої функції належним чином, внаслідок чого досі з ОСОБА_3 не стягнуто моральну шкоду на користь позивача у розмірі сім тисяч гривень - згідно рішення Індустріального районного суду від 29.04.2010 року

Частиною 4 статті 55 Конституції України (Основного Закону) передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, визначено, що кожна людина при визначені її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно до ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» - рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно до ст.17 Закону (виконавчі документи за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою) - примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами.

Окрім того, відповідно до ст.25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачена обовязковість рішень суду. Судом також враховується, що виконання судового рішення є стадією процесу правосуддя.

Судом також враховується, що виконання судового рішення є невідємною стадією процесу правосуддя, тому повинно відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод громадян, а згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджує позовні вимоги позивача в цій частині.

Однак, що стосується відшкодування збитків в розмірі сім тисяч гривень з Головного державного виконавця Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2, то нормами чинного законодавства, не передбачається таке відшкодування, оскільки збитки стягуються з юридичної особи, працівником якої є Головний державний виконавець (ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»).

Керуючись Законом України Про виконавче провадження, ст. 383-384,387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 за не стягнення коштів у розмірі сім тисяч гривень з боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 при виконанні рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2010 року.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 про відшкодування збитків в розмірі сім тисяч гривень відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В.П. Мороз