Рішення № 5098605, 13.02.2009, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2-306/2009

13 лютого 2009 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Андрєєва П.Ф.

при секретарі Коверченковій М.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представників відповідачів Чумак І.М., Білецького О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства ・обропіллявугілля”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1. звернувся до Добропільського міськрайонного суду з позовом до Державного підприємства ・обропіллявугілля”, Добропільського відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог, які позивач підтримав в судовому засіданні, суду пояснив, що знаходився у трудових відносинах з Державним підприємством «Добропіллявугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта «Добропільська», працюючи в якості гірничного робітника очисного забою 5 розряду.

Під час виконання трудових обовязків 25 січня 1988 року, 17 грудня 1991 року, 17 жовтня 1994 року з ним трапились нещасні випадки, внаслідок якого він отримав травми.

Згідно висновку МСЕК від 4.11.2003 року йому було встановлено 25 % втрати професійної працездатності. З документами він звернувся до Добропільського відділення ВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, де йому було призначено щомісячні виплати, а також одноразову допомогу, але у відшкодуванні моральної шкоди було відмовлено.

Вважає, що у звязку з нещасним випадком на виробництві йому заподіяна моральна шкода, що виражається у фізичному болі і душевних стражданнях. Ушкодження здоровя привело до порушення його особистих немайнових прав, таких, як право на охорону здоровя, на безпечну працю, порушена його нормальна життедіяльність. В звязку з травмой на виробництві переніс і в наступний час відчуває сильні болі та тривалі фізичні страждання, почуття страху, розгубленості, безпорадності. Він вимушений тривалий час знаходитися в лікульних закладах з причини обстеження та лікування внаслідок травми, відірваний від нормального образу життя, позбавлений можливості жити повноцінним життям, реалізувати свої плани та можливості, все це негативно відображається на його нервовій системі.

Йому доводиться до сьогодення пристосовуватися фізично і морально до життя з урахуванням обмежень. Моральну шкоду оцінює у розмірі 30000 гривень.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути саме з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля моральну шкоду в розмірі 30000грв.

Представник ДП ・обропіллявугілля” помічник директора з правових питань ВП ・ахта ・обропільська” Білецький О.О. позов до підприємства не визнав, оскільки вважає, що підприємство не належним відповідачем у справі, а моральна шкода повинна бути відшкодована Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля на період проходження МСЕК. Просить у позові відмовити.

Представник відповідача Добропільського відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України завідувач юридичного сектору Чумак І.М., діюча по дорученню, позовні вимоги позивача не визнала і пояснила, що згідно з п. 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» припинена норма Закону україни «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімї незалежно від часу настання страхового випадку. Крім того, у вищевказаному Закону виключено зі ст. 1, 21, 28, 34 та 35 норми щодо обовязку Фонду соціального страхування виплачувати грошову суму потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто відшкодування моральної шкоди передбачено за рахунок того, хто спричинив моральні страждання, тобто за рахунок роботодавця.

Просить суд в позовних вимогах відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. знаходився у трудових відносинах з Державним підприємством «Добропіллявугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта «Добропільська», працюючи в якості гірничого робітника очисного забою 5 розряду.

Під час виконання трудових обовязків 25 січня 1988 року, 17 грудня 1991 року, 17 жовтня 1994 року з ним трапились нещасні випадки, внаслідок якого він отримав травми.

Згідно висновку МСЕК від 4.11.2003 року йому було встановлено 25 % втрати професійної працездатності. З документами він звернувся до Добропільського відділення ВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, де йому було призначено щомісячні виплати, а також одноразову допомогу, але у відшкодуванні моральної шкоди було відмовлено..

Згідно довідки МСЕК від 4.11.2003 року йому встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково.

З пояснень в судовому засіданні позивача випливає, що у звязку з отриманою виробничою травмою йому заподіяна моральна шкода, що виражається у фізичному болі і душевних стражданнях. Ушкодження здоровя привело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоровя, на безпечну працю. Була порушена його нормальна життєдіяльність.

Вирішуючи питання про обгрунтованість вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд виходить із положень, викладених у ч.3 ст. 1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-Х1V, згідно з яким, завданням страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Статтею 21 вищевказаного Закону визначені обовязки Фонду соціального страхування від нещасних випадків по своєчасному та в повному обсязі відшкодуванню шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я, в тому числі п.п. е п. 1 даної статті передбачено виплату грошової суми за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. При цьому, згідно ст. 28 Закону, за наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому проводиться страхова виплата за моральну шкоду.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп/2004 на Фонд соціального страхування від нещасних випадків покладений обов»язок відшкодувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, в інших випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, має забезпечуватися Фондом на підставі статей 1, 5, 6, 13, 21 та ч.3 ст. 28 цього Закону, всім потерпілим, у тому числі у разі тимчасової, стійкої, часткової чи повної втрати професійної працездатності.

Суд вважає, що сукупність досліджених у судовому засіданні доказів дає підставу зробити висновок про те, що внаслідок травми на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, що виражається в порушенні його нормальних життєвих звязків, що вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, позбавило позивача можливості реалізації своїх звичок і бажань.

Суд вважає, що вимоги позивача обгрунтовані, але з урахуванням ступеня і характеру заподіяних і перенесених моральних страждань, вважає можливим задовільнити позов частково у розмірі 15000 гривень у звязку з завищенням сум вимог. При цьому судом враховано, що відсоток втрати професійної працездатності у ОСОБА_1 у звязку з травмою на виробництві складає 25 %.

Пунктом 44 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» передбачено, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року».

Як вбачається із ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Враховуючи, що ОСОБА_1. висновок МСЕК отримав 4.11.2003 року, то він має право на відшкодування моральної шкоди Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля, який і є належним відповідачем у справі.

У задоволенні позовних вимог до ДП ・обропіллявугілля” про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,60, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства ・обропіллявугілля”, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Добропільського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (розрахунковий рахунок № 37173400900035) в Управлінні Державного Казначейства в м.Добропіллі і Добропільському районі МФО 834016, ОКПО 25968286) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 15000 (пятнадцять тисяч) грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства ・обропіллявугілля” про відшкодування моральної шкоди відмовити.

В іншій частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя підпис П.Ф.Андрєєв