Постанова № 50985408, 22.09.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 803/3026/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Луцький міський центр зайнятості звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 764,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 була зареєстрована як така, що шукає роботу з 10.12.2014 року в Луцькому міському центрі зайнятості. Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

13.07.2015 року спеціалістами центру зайнятості було встановлено, що під час перебування на обліку як безробітна ОСОБА_1 приховала факт реєстрації її як суб'єкта підприємницької діяльності з 01.12.2004 року, а тому допомога по безробіттю в розмірі 764,40 грн. отримана нею незаконно. Луцьким міським центром зайнятості було прийнято рішення про повернення коштів відповідачем, однак ОСОБА_1 в добровільному порядку кошти не повернула.

Позивач просить стягнути з відповідача в користь Луцького міського центру зайнятості кошти в розмірі 764,40 грн.

До судового засідання представник позивача подала до суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності (а. с. 35).

Відповідач у судове засідання не прибула, при цьому повістка, яка надіслана рекомендованою кореспонденцією за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (а. с. 22), не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин (а. с. 26), а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована Луцьким міським центром зайнятості з 10.12.2014 року як така, що шукає роботу, що підтверджується даними персональної картки відповідача № 035014121000037 (а. с. 13-14). За заявою від 10.12.2014 року (а. с. 15) відповідачу згідно із наказом Луцького міського центру зайнятості від 15.12.2014 року № НТ141215 було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю, виплата якої була припинена згідно із наказом від 12.03.2015 року № НТ150312 (а. с. 7-8).

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 190 від 13.07.2015 року встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в центрі зайнятості та одночасно була зареєстрована як фізична особа - підприємець (а. с. 9). Крім того, даний факт підтверджується також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25.06.2015 року № 20782408 (а. с. 10 зворот - 12).

За час перебування на обліку у Луцькому міському центрі зайнятості відповідачем отримано допомогу по безробіттю за період з 16.01.2015 року по 29.01.2015 року в розмірі 764,40 грн., що підтверджується розрахунком Луцького міського центру зайнятості, платіжним дорученням № 174 від 06.02.2015 року, реєстром платіжних відомостей про нарахування соціальних виплат від 31.01.2015 року та витягом з відомості виплат за видами забезпечення № 77 від 31.01.2015 року (а. с. 4, 32-34).

14.07.2015 року Луцьким міським центром зайнятості видано наказ № НТ150714 про повернення відповідачем коштів в сумі 764,40 грн. (а. с. 8), 21.07.2015 року за № 2764/01-15 відповідачу надіслано повідомлення про повернення коштів (а. с. 5-6), проте відповідач в добровільному порядку кошти не повернула.

Відповідно до пункту «б» частини третьої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями, чинного на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VІ (з наступними змінами та доповненнями) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно із частинами другою, третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як передбачено пунктами 6-9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою. Рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що оскільки Луцьким міським центром зайнятості, у зв'язку із встановленням належності відповідача до категорії зайнятих правомірно прийнято наказ № НТ150714 від 14.07.2015 року про повернення відповідачем коштів у вигляді незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 764,40 грн., який відповідач не оскаржила та в добровільному порядку кошти не повернула, письмових заперечень проти позову не подала, тому позовні вимоги про стягнення зазначених коштів підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 41, 122, 128, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) на користь Луцького міського центру зайнятості (43000 Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ярощука, будинок 2, ідентифікаційний код 13352315) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 764 гривні 40 копійок (сімсот шістдесят чотири гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх