Постанова № 50985348, 17.09.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року

Справа № 803/3309/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області до Відкритого акціонерного товариства “Оснастка” про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області (далі – УПФУ в м.Нововолинську, позивач) звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Оснастка” (далі – ВАТ “Оснастка”) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень 2015 року в сумі 84684,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов’язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів “б”-“з” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пункту 2 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. УПФУ в м. Нововолинську було визначено розмір щомісячного відшкодування у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У добровільному порядку відповідачем не сплачено суму заборгованості, тому позивач просить стягнути з ВАТ “Оснастка” заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в примусовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не прибув, позивач у письмовому клопотанні розгляд справи просив здійснювати за відсутності свого представника (а.с.16).

Відповідач на розгляд справи не прибув, свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.14). Причини неприбуття суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв’язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство “Оснастка” зареєстроване як юридична особа в установленому порядку, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.18). Перебуває на обліку в УПФУ в м. Нововолинську як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому, на підставі пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зобов’язане проводити відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Згідно з пунктом 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, відповідно до пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач зобов’язаний в порядку та розмірах, визначених Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Як передбачено статтею 3 цього Закону платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують його до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” – “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до статті 4 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону ставка збору встановлена у розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19 грудня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями), встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

УПФУ в м. Нововолинську проведено та надіслано ВАТ “Оснастка” розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за серпень 2015 року (а.с.5-7). Як вбачається із розрахунків, відповідач зобов’язаний відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по пенсіонерах, які перебували в трудових відносинах з відповідачем за серпень 2015 року в сумі – 84684,65 грн.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2015 року в сумі 84684,65 грн., про що свідчать розрахунок ціни позову (а.с.4), розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.5-7).

Оскільки, у відповідача перед УПФУ в м. Нововолинську існує заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 84684,65 грн., яка залишається несплаченою, щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано до суду письмових заперечень як і доказів її погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості слід задовольнити.

Керуючись статтями 41, 128, 160, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Оснастка” (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 25, ідентифікаційний код 05797977) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, проспект Дружби, будинок 8, ідентифікаційний код 20124939) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень 2015 року в сумі 84684,65 грн. (вісімдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 65 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлений 22 вересня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.Ф.Костюкевич