Постанова № 50982215, 10.11.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 року < год:хв > Справа № 2а/0370/2772/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника прокуратури ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької обєднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційна фірма «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю у позовній заяві просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 30.11.2011 № НОМЕР_1 про завищення відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 518654 грн. та № НОМЕР_2 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 2186696 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на хибність висновків, викладених у акті перевірки, вважає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені внаслідок придбання паливно-мастильних матеріалів у ТзОВ «Золотий екватор», та правомірно сформовано бюджетне відшкодування внаслідок здійснення операцій із придбання транспортних засобів у лізинг у ТзОВ «Райффайзен ОСОБА_6».

У судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали із підстав, викладених у позовній заяві та додатковому обґрунтуванні позовних вимог.

Відповідач Луцька ОДПІ у запереченні позивних вимог не визнає, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач ГУДКУ у Волинській області у запереченні позовних вимог не визнав, зазначаючи, що Луцькою ОДПІ не подавались висновки щодо проведення бюджетного відшкодування ПДВ позивачу, а тому відшкодування не проводилось.

Представник Волинської обласної прокуратури в засіданні суду підтримав запереченняна позов, надані Луцькою ОДПІ, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено наступне.

З 06.09.2011 року по 14.09.2011 року головним державним податковим ревізором інспектором Луцької ОДПІ ОСОБА_4 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011 року.

За результатами перевірки Луцькою ОДПІ було складено акт від 15.09.2011 року № 7177/23-3/30473709, яким встановлено порушення підприємством п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на 518654 грн. та завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року на 518654 грн., а також порушення абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2011 року на 2186696 грн.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 30.11.2011 № НОМЕР_1 про завищення відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 518654 грн. та № НОМЕР_2 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 2186696 грн.

Актом перевірки від 15.09.2011 року № 7177/23-3/30473709 встановлено, що згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ включено до податкового кредиту податкову накладну від 30.06.2011 року № 2023 від контрагента ТзОВ «Золотий екватор» на суму 3111923,71 грн., в тому числі ПДВ 518653,95 грн. При звірці наявності факту реєстрації платником податку продавцем ТзОВ «Золотий екватор» в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено відсутність податкової накладної від 30.06.2011 року № 2023, внаслідок чого відповідно до вимог п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ не має права на включення суми ПДВ 518653,95 грн. до податкового кредиту у червні 2011 року.

Відповідно до п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України 201.10. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судом встановлено, що на підставі податкової накладної від 29.06.2011 року № 8597 та податкової накладної від 30.06.2011 року № 2023 ТзОВ «Золотий екватор» поставило ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ паливно-мастильні матеріали на суму 1473584,56 грн. та 1638339,15 грн. відповідно. Загальна суму поставки 3111923,71 грн., у тому числі ПДВ 518653,95 грн.

При поданні підприємством податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року в Луцьку ОДПІ позивачем у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних зазначено лише податкову накладну від 30.06.2011 року № 2023, видану ТзОВ «Золотий екватор», та зазначено загальну суму поставки від даного контрагента - 3111923,71 грн., у тому числі ПДВ 518653,95 грн.

У звязку з допущенням у реєстрі помилки ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ 05.09.2011 року подало до Луцької ОДПІ заяву, в якій просило вважати недійсним реєстр виданих та отриманих податкових накладних за червень 2011 року та надати дозвіл на подання нового реєстру.

У судовому засіданні з пояснень ОСОБА_4 податкового інспектора, який проводив перевірку, встановлено, що при перевірці посадовими особами підприємства було надано податкові накладні від 29.06.2011 року № 8597 та від 30.06.2011 року № 2023, видані ТзОВ «Золотий екватор».

Однак, незважаючи на наявність двох податкових накладних, обізнаність податкового інспектора у фізичній відсутності податкової накладної від 30.06.2011 року № 2023 на суму 3111923,71 грн. та відповідно неможливості даної накладної бути включеній до Єдиного реєстру податкових накладних, перевіряючим не було взято даного факту до уваги, а лише зроблено висновок, що оскільки податкова накладна від 30.06.2011 року № 2023 на суму 3111923,71 грн., у тому числі ПДВ 518653,95 грн., не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, то позивач не має права на включення ПДВ до податкового кредиту.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України, зокрема, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обовязкових реквізитів визначених пунктом 201.1 статті 201 ПК України, а саме:

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 6.2 порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року № 969 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Згідно вищезазначених вимог позивач мав право віднести до складу податкового кредиту у червні 2011 року суми ПДВ згідно податкових накладних від 29.06.2011 року № 8597 у розмірі 245597,42 грн. та від 30.06.2011 року № 2023 у розмірі 273056,53 грн.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність підстав для формування податкового кредиту на суму 518653,95 грн. лише з тих підстав, що податкова накладна на таку суму не зареєстрована продавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки дані доводи податкового органу спростовані фактами, встановленими під час розгляду справи судом, крім того, про наявність двох податкових накладних Луцькій ОДПІ було відомо і при проведенні перевірки, і при розгляді заперечень на акт перевірки та при винесенні податкового повідомлення-рішення про завищення відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 518654 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 30.11.2011 № НОМЕР_1.

Також актом перевірки від 15.09.2011 року № 7177/23-3/30473709 встановлено, що на виконання умов договорів фінансового лізингу, згідно яких позивачем придбано у ТзОВ «Райффайзен ОСОБА_6» транспортні засоби, ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ сплачувало лізингові платежі, 2186696 грн. податку на додану вартість з яких включило до бюджетного відшкодування за червень 2011 року.

У акті перевірки зазначено, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки порушено вимоги п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, яким встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, а тому, на думку податкового органу, вартість придбаних у лізинг транспортних засобів має бути в подальшому включена до вартості послуг по перевезенню даними транспортними засобами або при подальшій реалізації на митній території України.

З даним висновком Луцької ОДПІ неможливо погодитись з огляду на наступне.

Статтею 188 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг, а тому не зрозуміло яким чином підприємство могло порушити вимоги статті 188 Податкового кодексу при визначенні суми бюджетного відшкодування внаслідок придбання товарів у лізинг.

Відповідно до п. 14.1.97 ст. 14 Податкового кодексу України лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Пунктом 14.1.202 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

В матеріалах справи є договори фінансового лізингу, специфікації до них, акти прийому передачі транспортних засобів, платіжні доручення про сплату лізингових платежів. Дані первинні документи підтверджують правомірність формування податкового кредиту внаслідок придбання позивачем транспортних засобів у лізинг.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У звязку з наявністю відємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2011 року та відповідно до зазначених вимог статті 200 Податкового кодексу України ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ подало до Луцької ОДПІ податкову декларацію та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування за червень 2011 року.

Оскільки матеріалами справи підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених внаслідок придбання товарів у фінансовий лізинг, і в подальшому віднесення цих сум до бюджетного відшкодування, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 30.11.2011 року № НОМЕР_2 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 2186696 грн.

Згідно пункту 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Враховуючи те, що позивачем доведено наявність права на бюджетне відшкодування з ПДВ за червень 2011 року у розмірі 2186696 грн., суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України даної суми бюджетного відшкодування є підставними та підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене, з Державного бюджету України підлягає до стягнення на користь позивача 1706,80 грн. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову.

Керуючись ч. 1 ст. 94, ч. 3 ст. 160, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 30.11.2011 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 2186696 (два мільйони сто вісімдесят шість тисяч шістсот девяносто шість) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 1706 (одну тисячу сімсот шість) грн. 80 (вісімдесят) коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 15 листопада 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко