Ухвала суду № 50981409, 08.04.2010, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-253/10

Провадження № -

У Х В А Л А

08.04.2010 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Чорнобук В.І. вглянувши заяву представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про оезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ІриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 49027, м. аіпропетровськ., а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) до ОСОБА_1 (Дата фодження: 13.02.1965 р., адреса: 52600, Дніпропетровська обл., смт. Васильківка, вул. Леніна, буд. 132, ІПН: :78505708, паспорт серії АН номер 316399 виданий Васильківським РО УМВД України в Дніпропетровській обл. і.03.2005 року), про звернення стягнення, -

встановив:

До суду надійшла вищезазначена позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк».

Також ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з заявою про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на заставлене майно, яке зазначено в договорі застави майна № 205061-1 від 26.04.2007 р. та договорі застави товару в обороті № 205061-2 від 26.04.2007 р. укладені між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційного банку «ПриватБанк».

Обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань:

- заборони відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб МВ УМВС України в їіпропетровській області видачу ОСОБА_1 паспорта/проїзного документа;

Адміністрації Державної прикордонної служби України, вжити заходів щодо тимчасового затримання та ілучення наявних у ОСОБА_1 паспортів/проїзних документів, обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі раїни до виконання нею своїх зобов'язань.

В обґрунтування вимог про забезпечення позову представник позивача посилався на те, що відповідач належним ном не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом.

Найчастіше за порушенням зобов'язань перед банком відбувається вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідача майна й коштів. Це виражається у передачі третім особам права власності на майно й кошти або його переховування від банку й державної виконавчої служби, а також проведенні інших операцій з майном та коштами щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за його рахунок, - тому вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд вивчивши заяву представника позивача вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити можливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. З ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що вжиття забезпечувального заходу у вигляді обмеження боржника у конституційному праві на пересування може бути застосоване судом виключно за наявності вагомих підстав вважати, що за умови його невжиття можливе рішення суду залишиться невиконаним, зокрема за вності доказів того, що боржники скриються від виконання за межами України. Таких доказів суду надано не було, тосування такого забезпечувального заходу суто як засобу тиску на боржників за відсутності обставин, визначених 151 ЦПК України, є безпідставним.

Разом з тим, суд враховуючи, що сума позовних вимог досить значна, вважає за необхідне заяву представника позивача в частині накладання арешту на заставлене майно відповідача задовольнити, оскільки відповідач може розпорядитися належним йому майном, тому невжиття цих заходів може утруднити чи зробити не можливим в ільшому виконання можливого рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про забезпечення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до І ОСОБА_2, про звернення стягнення - задовольнити частково.

Накласти арешт на заставлене майно, яке зазначено в договорі застави майна № 205061-1 івій 26.04.2007 р. та в договорі застави товару в обороті № 205061-2 від 26.04.2007 р. укладені між ОСОБА_1 та і акціонерним товариством комерційного банку «ПриватБанк».

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Оскарження ухвали не припиняє її виконання.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її винесення.

Суддя: