Ухвала суду № 50974456, 17.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

17 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенка В.В., суддів:Панталієнка П.В., Самсіна І.Л.,-

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві; далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віссманн» до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суду м. Києва постановою від 23 травня 2014 року у задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 23 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року, скасував постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення Стягнув з Державного бюджету України на користь позивача 484 892 грн 75 коп., сплачених за спірним податковим повідомленням-рішенням .

Не погоджуючись з ухвалою касаційного суду, 14 серпня 2015 року ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року з підстав, передбачених пунктами 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам, які встановлені статтею 2391 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року (справа № К800/41424/14), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пунктів 201.4,201.7, 201.10, 201.11 статті 201, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції погодився із висновками суду апеляційної інстанції щодо правомірності формування податкового кредиту позивачем, оскільки факт здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами підтверджено наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства.

У справі, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом одних й тих самих норм права, Вищий адміністративний суд України залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції, погодився із його висновком про те, що подані платником первинні документи не підтверджують реальність взаємовідносин із спірним контрагентом.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, які регулюють формування податкового кредиту, але ґрунтуються на відмінних між собою фактичних обставинах справи, правильність встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віссманн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України 21 липня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В. Кривенко П.В. Панталієнко І.Л. Самсін