Ухвала суду № 50972082, 22.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10166/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ», Міжрегіонального головного управління ДФС-Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» до Міжрегіонального головного управління ДФС-Центральний офіс з обслуговування великих платників про скасування податкової вимоги №43-23 від 07.05.2015 року та рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арабський енергетичний альянс ЮЕЙ» звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкової вимоги від 07.05.2015 №43-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 07.05.2015 №11545/10/28-10-23-26.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 07.05.2015 №43-23 на суму 1 704 229 грн. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

Позивач відповідно просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволені адміністративного позову, та задовольнити в цій частині позов.

Відповідач просив скасувати адміністративний позов в частині задоволення адміністративного позову, та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято податкову вимогу від 07.05.2015 року №43-23 відповідно до якої за позивачем обліковується податковий борг на загальну суму 1 716 763,55 грн. (1 704 229 грн. по податку на додану вартість, 12 534,55 грн. по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених ними договорів).

Також, 07.05.2015 року Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Позивачем заперечується наявність підстав у податкового органу складати податкову вимогу та, відповідно, вносити рішення про опис майна в податкову заставу, оскільки у позивача відсутній податковий борг.

Податковий орган вказує, що податковий борг позивача з податку на додану вартість у вказаній вище сумі виник на підставі податкової декларації від 20.03.2015 №9045566992.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. А відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, "податковий борг" - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з підпунктом 3 п.89.3 ст. 89 Податкового кодексу України рішення керівника органу державної податкової служби про опис майна у податкову заставу пред'являється саме платнику податків, що має податковий борг.

Колегією суддів встановлено, що згідно податкової декларації від 20.03.2015 року №9045566992 позивач має від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у розмірі 736 440 грн.

Таким чином, доводи податкового органу щодо того, що позивач має узгоджений податковий борг з податку на додану вартість виходячи із змісту задекларованих показників в сумі 1 704 229 грн. є необґрунтованими.

Щодо заборгованості в сумі 12 534,55 грн. по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених ними договорів, суд зазначає наступне.

Так, колегією суддів встановлено, що вказана заборгованість виникла на підставі податкових декларацій від 17.04.2015 року №9072494183, №9072494200.

Так, позивач в спростування наявності заборгованості посилався на квитанцію від 24.02.2015 року №3251 про сплату збору в сумі 17 644,22 грн. Однак, суд першої інстанції вірно зауважив, що призначенням платежу є збір за січень 2015 року.

Податковий орган вказує на заборгованість яка виникла на підставі декларацій поданих 17.04.2015. Так, відповідно до облікової картки позивача по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ, останній станом на 30.04.2015 року мав заборгованість в сумі 12 534,55 грн. Докази сплати вказаної суми позивачем не надано.

З огляду на викладене, доводи податкового органу, що позивач станом на час прийняття оскаржених вимоги та рішення має заборгованість по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених ними договорів є обґрунтованими.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення даного адміністративного позову.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ», Міжрегіонального головного управління ДФС-Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 23.09.2015 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.