Ухвала суду № 50972079, 22.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8263/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АОН Україна» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АОН Україна», звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 07.07.2014 року винесено податкову вимогу № 4552-25, відповідно до змісту якої станом на 06.07.2014 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «АОН Україна» обліковується борг із сплати авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 810 985,00грн.

Також 07.07.2014 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено рішення про опис майна у податкову заставу № 1051/26-58-25-01-23.

Позивачем заперечується наявність підстав у податкового органу у даному випадку складати податкову вимогу та відповідно вносити рішення про опис майна в податкову заставу, оскільки у позивача відсутня заборгованість із сплати авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств, оскільки такі зобов'язання погашено за рахунок наявної переплати задекларованої позивачем відповідно до поданої уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2013р. та додатку ЗП до рядка 13 податкової декларації.

Податковим органом заперечується наявність у позивача достатньої переплати для погашення наявних зобов'язань з авансових внесків, оскільки як встановлено судом та не заперечується відповідачем дані уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 року податковим органом не було повноцінно відображено в особовій картці платника податку, в силу встановлення податковим органом допущення позивачем порушення платником податку при заповненні вказаної уточнюючої декларації формули заповнення рядка 13.5.1 додатку ЗП.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 51.1 ст. 57 Податкового кодекс України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 -54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 88.1. ст. 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що право на формування податкової вимоги виникає у податкового органу у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

Як вбачається із наданих податковим органом письмових заперечень та безпосередньо наданих роздруківок карток особових рахунків позивача з податку на прибуток підприємств та з авансових внесків з податку на прибуток у 2013-2015 років, та рішення державної фіскальної служби України про результати розгляду повторної скарги від 28.04.2015р. за № 8950/6/99-99-23-05-15, дані уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2013рік відображено у інтегрованих картках платника податку частково, а саме задеклароване значення рядка 13 (зменшення нарахованої суми податку) в розмірі -3 457 805,00 грн. відображено як -1 946 368,00грн., задеклароване значення рядка 13.5.1 в розмірі - 1 749 875,00 грн. відображено як - 238 438,00грн., а задеклароване значення рядка 13.5.2 в розмірі - 0, відображено як -1 511 437,00грн.

Часткове відображення даних податкової звітності, поданої позивачем, мотивується податковим органом встановленням порушення формули формування значення рядка 13 ЗП. Як зазначається відповідачем становлення таких порушень відбулось автоматично при внесенні даних до інтеграційної картки.

Так, колегією суддів встановлено, що станом на 25.03.2014 року, у позивача має обліковуватись як надмірно сплачений податок (переплата) в розмірі 1 511 437,00 грн., у зв'язку з поданням позивачем уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток, що зареєстрована 25.03.2014 року за №9091261123.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції перевірки поданої позивачем звітності здійснено не було, також відсутній акт перевірки, що міг би підтвердити наявність порушень податкового законодавства платником податків при заповнені податкової звітності.

Отже, станом на 25.03.2014 року, у позивача має обліковуватись як надмірно сплачений податок (переплата) в розмірі 1 511 437,00 грн., у зв'язку з поданням позивачем уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток, що зареєстрована 25.03.2014 року за №9091261123.

Колегія суддів зауважує, що визначена спірною податковою вимогою сума податкового боргу, не є узгодженою, а погашається за рахунок задекларованої позивачем переплати.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому

відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.