Постанова № 50972022, 22.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8405/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехбуд ЛТД» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантехбуд ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Сантехбуд ЛТД») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2015р. №0001702207 та №0001692207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сантехбуд ЛТД» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сантехбуд ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» і ТОВ «Компас Трейдінг» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт від 03.04.2015 р. №10/26-58-22-07/37485108.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст.198., п.п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на суму 617933,00 грн. та до заниження податку на прибуток на суму 603830,00 грн.

Такі висновки податкового органу вмотивовані тим, що операції позивача з ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» і ТОВ «Компас Трейдінг» не мають реального характеру.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.04.2015р. №0001702207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 617933,00 грн. - за основним платежем та на 154483,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, і №00011692207, яким позивачу донараховано зобов'язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 603830,00 грн. - за основним платежем та 150958,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи даний адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що фінансово-господарській операції позивача з ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» і ТОВ «Компас Трейдінг» є товарними і підтверджуються відповідними первинними документами.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення №88).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сумм податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми ), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції ( у натуральному та/або вартісному виразі ), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що для встановлення правомірності формування платником податків податкового кредиту з ПДВ належить з'ясовувати реальність руху активів та коштів у процесі здійснення відповідних господарських операцій, факт використання придбаних товарів/послуг у його господарській діяльності та наявність їх економічної доцільності.

При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, складеною з дотриманням вимог Закону №996-XIV та Положення №88.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що між позивачем і ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» було укладено договори про виконання робіт від 10.10.2012 р. №1010/1-РБР, від 19.11.2012 р. №1911-РБР, від 02.11.2012р. № ЖШ1/1-РБР, від 20.10.2012 р. №2010-РБР, від 01.10.2012 р. №ЖШ0/2-БМП, від 26.09.2012 р. №2609-РБР, від 01.10.2012 р. №0110/3-РБР, від 02.11.2012 р. №ЖШ1/2-РБР, від 02.11.2012 р. №0211/3-РБР, від 01.10.2012 р. №0110/1-БМП, від 16.10.2012 р. №1610-РБР, від 17.10.2012 р. №1710-РБР, від 02.11.2012 р. №0211/5-РБР, від 05.11.2012 р. №0511-БМБ, від 22.10.2012 р. №2210-РБР, від 08.10.2012 р. №0810-РМР, від 04.12.2012 р. №04Г2-РБР, від 23.10.2012 р. №2310/1-РБР, від 26.11.2012 р. №2611/1-РБР, від 29.11.2012 р. №2911-РБР, від 01.10.2012 р. №0110/1-РБР, від 02.10.2012 р. №0210-РБР, від 03.10.2012 р. №0310-РБР, від 04.10.2012 р. №0410-РБР, від 24.10.2012 р. №2410-РБР, від 13.11.2012 р. №1311-РБР, від 16.11.2012 р. №1611-РБР, від 26.10.2012 р. №2610-С, від 31.10.2012р. №3110-РБР, від 02.10.2012 р. №0211/4-РБР, від 20.11.2012 р. №2011-РБР, від 02.11.2012 р. №2011-РБР, предметом яких є ремонтно-будівельні, пусконалагоджувальні, аварійно-відновлювальні та монтажні роботи.

Крім того, позивачем із зазначеним контрагентом було укладено договір поставки товару (тепловентилятори) від 28.11.2012 р. №2811-КП та договори оренди від 11.10.2012 р. №Ш0-ОТ, від 26.10.2012 р. №2610-ОБ, предметом яких є надання в оренду обладнання.

Реальність господарських операцій за вказаними договорами, на думку позивача, підтверджується актами приймання-передачі, договірними цінами, підсумковими відомостями ресурсних затрат будівельних робіт довідками про вартість робіт, податковими і видатковими накладними.

Водночас, позивачем також було укладено з ТОВ «Компас Трейдінг» договір від 23.08.2013 р. №2308-Т, на підставі якого зазначений контрагент від позивача отримував паливо, а також ТОВ «Компас Трейдінг» здійснювало поставку палива позивачу, у зв'язку з чим сторонами складені відповідні податкові та видаткові накладні.

Однак, дослідивши всі зазначені первинні документи судова колегія встановила, що в довідці про вартість виконаних будівельних робіт та в акті прийняття виконаних будівельних робіт (Т.1 а.с.116-118, 122-124, 128, 131-132, 141, 146-150, 154-156, 160-162, 166-168, 172, 176-178, 181-182, 184-186 та ін.) не зазначено прізвищ, імен та по батькові (далі - ПІБ) осіб, які їх підписали; у договірній ціні (Т1 а.с.119-120, 125-126, 133-134, 138-139, 142-143, 151-152, 157-158, 163-164, 169-170, 174-175, 179-180 та ін.), окрім цих недоліків, також не вказано посади осіб, які підписали такі документи, дату їх складання та дату, станом на яку брались ціни, що в них вказані. Такі ж самі недоліки у сукупності присутні й в підсумковій відомості ресурсних витрат підрядника (Т.1 а.с.121, 127, 129-130, 140, 144-145, 153, 159, 171, 173, 187 та ін.). У видаткових накладних, за якими, начебто, позивачем здійснювалась передача дизельного палива та бензину ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» і ТОВ «Компас Трейдінг», не зазначено ПІБ та посади особи, що отримувала ТМЦ та не вказано дати і номера довіреності, на підставі якої вона діяла (Т.2 а.с.101-139, Т.3 36-91).

Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені первинні документи не відповідають вимогам Закону №996-XIV та Положення №88 та не є належною первинною документацією, підтверджуючою товарність спірних господарських операцій.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні жодні належні і необхідні докази здійснення розрахунків між позивачем і ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро», ТОВ «Компас Трейдінг» за вказаними вище договорами, а також докази перевезення і зберігання товарів, придбаних позивачем у ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» за договором поставки від 28.11.2012 р. №2811-КП.

При цьому, судова колегія зазначає, що позивачу під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження надавався час для подачі додаткових доказів у справі та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року в нього витребувались зазначені первинні документи, однак, жодних з них суду надано не було.

Водночас, виходячи з вимог ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV та ст.ст.138, 139, 198, 201 ПК України, колегія суддів звертає увагу на те, що реальність господарських операцій має підтверджуватися відповідними первинними документами, а згідно з приписами ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, з матеріалів справи, зокрема з договорів, укладених між позивачем і третіми особами (ТОВ «Аврора ТЕРМ», ТОВ «Край-Буд», ПП «Глосар», ТОВ «РІУ-95», ТОВ «АЛЬП»), не вбачається економічна доцільність укладання позивачем з ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» зазначених вище договорів про виконання робіт.

Більш того, судова колегія відзначає й те, що директор ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро», який також є директором й другого контрагента позивача - ТОВ «Компас Трейдінг», ОСОБА_3, від імені якого підписані спірні договори та податкові накладні, у ході досудового слідства надав пояснення про те, що він не приймав участі в господарській діяльності ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» та не підписував жодних договорів від його імені, не здавали податкової звітності, не підписував податкових накладних та інших первинних документів (т.4 а.с.53).

При цьому, колегія суддів дотримується позиції, що первинні документи, виписані від імені осіб, що заперечують свою участь у створенні та діяльності юридичної особи, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та валових витрат є безпідставним.

Аналогічна правовий підхід викладено в постанові Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, яке відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.

Враховуючи викладене, а також те, що за змістом ст. 159 КАС України, рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим і в жодному разі не може засновуватися на припущеннях, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутні належні та необхідні правові підстави вважати спірні операції позивача з ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» і ТОВ «Компас Трейдінг» такими, що відбулись.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством, зокрема ст.ст.138, 139, 198, 201 ПК України, Закону №996-XIV, Положення №88, та у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України, довів перед судом ті обставини, на які він посилається у своїй апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2015 року скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехбуд ЛТД» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 22.09.2015 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.