Ухвала суду № 50972002, 17.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7739/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

17 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 травня 2015 року адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» задоволено, стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році у розмірі 19523307 (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот двадцять три тисячі триста сім) грн. 36 коп. і пеню за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у сумі 273326 (двісті сімдесят три тисячі триста двадцять шість) грн. 34 коп., всього на суму 19796633 (дев'ятнадцять мільйонів сімсот дев'яносто шість тисяч шістсот тридцять три) грн. 72 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ним створено робочі місця та працевлаштовано осіб-інвалідів, які безпосередньо звертались до ПАТ «Укртрансгаз», а також які направлялись центрами зайнятості для працевлаштування та інформовано центри зайнятості про наявність вільних робочих місць у відповідача, а тому у позивача відсутні жодні підстави для застосування до ПАТ «Укртрансгаз» адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування інвалідів у 2014 році.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік форми №10-ПІ, поданого ПАТ «Укртрансгаз» 20 лютого 2015 року, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить 715 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», становить 928 осіб. Середньорічна заробітна плата штатного працівника ПАТ «Укртрансгаз» складає 91659,00 грн. Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем не визначалась.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів, сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягає сплаті відповідачем становить 19523307,36 грн., сума пені, яку необхідно сплатити становить 273326,34 грн. Загальна сума до сплати - 19796633,70 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році в розмірі 19523307,36 грн. та 273326,34 грн. пені, а всього - 19796633,70 грн., оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджено факт невиконання відповідачем протягом 2014 року вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» щодо працевлаштування інвалідів та невжиття всіх залежних від товариства заходів щодо працевлаштування інвалідів, що призвело до непрацевлаштування 213 інвалідів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною 4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, з огляду на вищенаведені норми, позивач, як юридична особа, що використовує найману працю, у якої середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинен щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається, враховуючи, що кількість працюючих більша за 15 осіб, в розмірі середньої річної заробітної плати, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджено «Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», абз.3 п.2 якого визначено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Форма звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та порядок її подання затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316.

Згідно п.2.1 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

У відповідності до п.3.1.3 розділу ІІІ «Порядок заповнення розділу II форми» у пункті 3 вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення»), і за необхідності зазначаються категорії таких громадян.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що при наявності вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, тобто громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню відповідно до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття звітність за формою №3-ПН не пізніше 10-ти робочих днів з наступного дня після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дати, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження вжиття залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення відповідачем надано до суду копії звітів за формою №3-ПН, що подавались ним до центрів зайнятості протягом 2014 року та його відокремленими підрозділами, а саме: Куп'янське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», Запорізьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», Херсонське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», Шебелинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», Пролетарське виробниче управління підземного зберігання газу філії УМГ «Харківтрансгаз», Криворізьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», філія УМГ «Донбастрансгаз», Первомайське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Донбастрансгаз», Луганське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Донбастрансгаз», Макіївське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Донбастрансгаз», філія УМГ «Черкаситрансгаз», Золотоніське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз», Барське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз», Кременчуцьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз», Олександрівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз», Гайсинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз», Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Київтрансгаз», Мринське виробниче управління підземного зберігання газу філії УМГ «Київтрансгаз», Диканське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Київтрансгаз», Бердичівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Київтрансгаз», Стрийське виробниче управління підземного зберігання газу філії УМГ «Львівтрансгаз», Угерське виробниче відділення ремонтних і сервісних послуг філії УМГ «Львівтрансгаз», Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Львівтрансгаз», філія УМГ «Львівтрансгаз», філія УМГ «Прикарпаттрансгаз», Долинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Прикарпаттрансгаз», Хустське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Прикарпаттрансгаз», ВРТП «Укргазенергосервіс», оздоровчий комплекс «Ялта» філії «Агрогаз», «Риб'яницький сільськогосподарський комплекс» філії «Агрогаз», філія «Дирекція з будівництва та реконструкції газотранспортної системи».

Таким чином, доказів на підтвердження того, що інші відокремлені підрозділи ПАТ «Укртрансгаз», а саме: філія «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд», філія «Управління «Укргазтехзв'язок», філія «Науково-виробничий центр технічної діагностики «Техдіагаз», філія «Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки «Сіат», філія «Науково-дослідний інститут транспорту газу» подавали до центрів зайнятості звітність за формою №3-ПН протягом 2014 року відповідачем не надано.

Окрім того, всі звіти по формі №3-ПН, подані ПАТ «Укртрансгаз» до Київського міського центру зайнятості, містять відмітку «ні» про відмову щодо укомплектування вакансій за сприяння Державної служби зайнятості України.

Наявні у матеріалах справи копії листів центрів зайнятості, наданих позивачем, спростовують доводи ПАТ «Укртрансгаз» щодо подачі протягом 2014 року звітів по формі №3-ПН та подачі таких звітів з позначками «вакансії для інвалідів» наступними відокремленими підрозділами відповідача: філія УМГ «Прикарпаттрансгаз», філія УМГ «Харківтрансгаз», філія «Науково-дослідний інститут транспорту газу», філія УМГ «Київтрансгаз», філія «Науково-виробничий центр технічної діагностики «Техдіагаз», філія «Агрогаз», філія «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд», УМГ «Львівтрансгаз», філія УМГ «Донбастрансгаз», філія «Дирекція з будівництва та реконструкції газотранспортної системи», філія «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс», філія «Управління «Укргазтехзв'язок», філія «Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки «Сіат».

У своїх додаткових поясненнях апелянт підтверджує наявність вакантних посад та працевлаштування інвалідів до відокремлених підрозділів ПАТ «Укртрансгаз», проте доказів виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» шляхом створення робочих місць та подання до центрів зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття звітності за формою №3-ПН не пізніше 10-ти робочих днів з наступного дня після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дати, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником, відповідачем не надано.

Доводи апелянта щодо подачі до деяких центрів зайнятості звітів про наявність вакансій форми №3-ПН із зазначенням вакансій для інвалідів (Мринське ВУПЗГ філії УМГ «Київтрансгаз» станом на 17 жовтня 2014 року - 5 вакансій, Макіївське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Донбастрансгаз» станом на 31 січня 2014 року, 10 лютого 2014 року, 24 лютого 2014 року, 01 квітня 2014 року, 10 червня 2014 року, 20 червня 2014 року, 15 липня 2014 року, 31 жовтня 2014 року, 08 грудня 2014 року, 26 грудня 2014 року - 1 вакансія, станом на 25 квітня 2014 року, 16 травня 2014 року, 04 липня 2014 року, 27 жовтня 2014 року, 11 грудня 2014 року, 15 грудня 2014 року, 23 грудня 2014 року - 2 вакансії, станом на 14 серпня 2014 року - 3 вакансії, станом на 14 жовтня 2014 року - 4 вакансії, станом на 17 жовтня 2014 року - 6 вакансій) судом оцінюються критично, оскільки враховуючи, що відповідачем в 2014 році не виконано норматив по створенню робочих місць для 213 інвалідів, вищенаведені звіти не забезпечують виконання відповідачем такого нормативу, крім того, частина наданих до матеріалів справи копій звітів Макіївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Донбастрансгаз» не містять відмітки центру зайнятості про отримання таких звітів, а тому не можуть свідчити про інформування органів зайнятості населення про створення робочих місць для інвалідів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про підтвердження наявними у матеріалах справи доказами факту невиконання відповідачем протягом 2014 року вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо працевлаштування інвалідів та невжиття всіх залежних від товариства заходів щодо працевлаштування інвалідів, що призвело до непрацевлаштування 213 інвалідів.

Частиною 1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявні в матеріалах справи докази спростовують доводи апелянта щодо виконання ним вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» шляхом повідомлення протягом 2014 року відокремленими структурними підрозділами ПАТ «Укртрансгаз» відповідних центрів зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невиконання відповідачем вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», нестворення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування органів зайнятості населення про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, невиконання в 2014 році нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому у відповідності до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» правомірно стягнуто з відповідача адміністративно-господарські санкції за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2014 році та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 22 вересня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.