Постанова № 5097003, 17.06.2009, Харківський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.06.2009 р. № 2-а- 30431/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_1

Відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Агро -Вад" до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Агро-ВАД», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000141505/0 від 24.12.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.12.2008 року відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова, прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000141505/0 від 24.12.2008 року, в якому донарахував позивачу суму податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за травень 2008 року на 7817,00 грн. та наклав штраф у сумі 3908,50 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач вважає таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, та незаконним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю. Зазначив, що відповідачем не проводилось позапланової виїзної перевірки у зв'язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит № 10063/10/15-220 від 09.07.2008 року. Податкове повідомлення-рішення № 0000141505/0 від 24.12.2008 року було складено на підставі акту про результати проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агро-ВАД» з податку на додану вартість за травень 2008 року № 6644/15-509/32436061. Сума ПДВ, сплачена позивачем при придбанні товарів у ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Компанія «Метиз Марин» та ФОП ОСОБА_4 з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, складає 7817,06 грн. Так як податкові накладні у вищевказаних контрагентів були отримані позивачем у травні 2008 року, то виникнення у нього права на податковий кредит за цими податковими накладними припало саме на цей податковий період.

Відповідач, ДПІ в Київському районі м. Харкова, надав заперечення на позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача, вважає прийняте податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

09.07.2008 року відповідач направив позивачу письмовий запит № 10063/10/15-220, в якому, вказавши на проведення автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2008 року та виявлені в ході даного співставлення розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, внаслідок яких задекларовано податкових зобов'язань менше, ніж податкового кредиту контрагентами, у тому числі: платником ПДВ включено суми ПДВ до податкового кредиту на підставі документів, виписаних суб'єктом господарювання, незареєстрованим платником ПДВ, або виписаних платником ПДВ, що не подає податкову звітність з ПДВ, просив позивача протягом 10 робочих днів з моменту отримання запиту надати пояснення щодо правовідносин з вказаними контрагентами та їх документальне підтвердження.

10.07.2008 року позивач отримав запит № 10063/10/15-220 від 09.07.2008 року та 21.07.2008 року надав відповідачу письмову відповідь, в якій повідомив, що письмовий запит № 10063/10/15-220 від 09.07.2008 року не відповідає вимогам чинного законодавства України, містить ознаки перевищення прав і повноважень, а тому на підставі ст. 19 Конституції України не підлягає обов'язковому виконанню.

09.12.2008 року відповідачем було складено акт про результати проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агро-ВАД» з податку на додану вартість за травень 2008 року № 6644/15-509/32436061. Згідно даного акту відповідач виявив невідповідність задекларованого податкового кредиту на загальну суму ПДВ 7817,06 грн. по контрагентам: ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Компанія «Метиз Марин» та ФОП ОСОБА_4. Посилання представника відповідача на те, що вказана невиїзна документальна перевірка була проведена як наслідок неотримання відповідачем пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит № 10063/10/15-220 від 09.07.2008 року на підставі ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року, не відповідає матеріалам справи та вимогам п.п. 1, 3, 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року, відповідно до яких орган державної податкової служби має право проводити позапланову виїзну перевірку. Як свідчать матеріали справи та не спростовується запереченнями на адміністративний позов та поясненнями представника відповідача, органом податкової служби не проводилась позапланова виїзна перевірка позивача. Акт № 6644/15-509/32436061 від 09.12.2008 року було складено за результатами проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агро-ВАД» з податку на додану вартість за травень 2008 року у розрізі контрагентів.

24.12.2008 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000141505/0 від 24.12.2008 року, в якому донарахував позивачу суму податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за травень 2008 року на 7817,00 грн. та наклав штраф у сумі 3908,50 грн.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, посилання відповідача у акті про результати проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агро-ВАД» з податку на додану вартість за травень 2008 року № 6644/15-509/32436061 від 09.12.2008 року на невідповідність задекларованого податкового кредиту на загальну суму ПДВ 7817,06 грн. по контрагентам: ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Компанія «Метиз Марин» та ФОП ОСОБА_4 є безпідставним, адже відповідно до податкової накладної № 29 від 28.05.2008 року, наданої ФОП ОСОБА_3, позивач купив товари на загальну суму 6050,00 грн., в тому числі 1008,33 грн. ПДВ; відповідно до податкової накладної № 52109 від 21.05.2008 року, наданої ТОВ «Компанія «Метиз Марин», позивач купив товари на загальну суму 19700,00 грн., в тому числі 3283,33 грн. ПДВ; відповідно до податкової накладної № 52304 від 23.05.2008 року, наданої ТОВ «Компанія «Метиз Марин», позивач купив товари на загальну суму 3022,41 грн., в тому числі 503,73 грн. ПДВ; відповідно до податкової накладної № 52807 від 28.05.2008 року, наданої ТОВ «Компанія «Метиз Марин», позивач купив товари на загальну суму 13000,00 грн., в тому числі 2166,67 грн ПДВ; відповідно до податкової накладної № 41 від 13.05.2008 року, наданої ФОП ОСОБА_4, позивач купив товари на загальну суму 5130,00 грн., в тому числі 855,00 грн. ПДВ.

Таким чином, сума ПДВ, сплачена позивачем при придбанні товарів у вищезазначених контрагентів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, складає 7817,06 грн.

Згідно з п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Керуючись вищевказаними нормами права та спираючись на матеріали справи, суд встановив, що відвантаження товарів від ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Компанія «Метиз Марин» та ФОП ОСОБА_4 позивачу було першою подією, що відповідно до податкових накладних припадала на травень 2008 року. Крім цього, податкові накладні від вищезазначених контрагентів були отримані позивачем у травні 2008 року. Таким чином датою виникнення податкових зобов'язань у позивача є травень 2008 року.

Тобто позивачем не було допущено порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7; п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7; п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити на таке.

Як свідчить аналіз приписів Закону України «Про податок на додану вартість», цим законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі. Судом встановлено, що позивач купив товари та отримав податкові накладні від контрагентів, додаткових вимог щодо права на податковий кредит, чинним законодавством не передбачено.

Посилання органу податкової служби на нульові показники декларації з ПДВ контрагентів позивача, судом до уваги не приймаються, оскільки у разі невиконання контрагентами платника податків зобов'язань по нарахуванню зобов*язань та їх сплаті до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з пунктом 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади ті їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обов'язок доведення наявності фактів порушення податкового законодавства покладений на органи державної податкової служби, суд вважає, що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог чинного законодавства України.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Агро -Вад" до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення. - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000141505/0 від 24.12.2008 року.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 22.06.2009 р.

Суддя П'янова Я.В.