Ухвала суду № 50969634, 17.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2015 рокусправа № 804/7641/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року по справі № 804/7641/15 за позовом публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів форми «В1» від 10.06.2015 року № 0000194202, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі - 178 673,00 грн. та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 44 668,25 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем правомірно, без порушень норм податкового законодавства сформовано суму бюджетного відшкодування, на підставі документів, складених з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА» задекларувало податкові зобов'язання за січень 2015 року по взаємовідносинам з ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» у розмірі 178 672,80 грн. Однак, на підставі проведеного Макіївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області аналізу матеріалів податкової звітності встановлено неможливість проведення зустрічної звірки з причин незнаходження ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА» за юридичною адресою, що стало підставою для висновку про не підтвердження факту реальності господарських операцій між ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» та ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА». За наслідками таких висновків податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 10.06.2015 року № 0000194202, яким ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 178 673,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 44 668,25 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, з 18.05.2015 року по 22.05.2015 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» з питань правомірності нарахування та законності декларування суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2015 року, та від'ємного значення податку на додану вартість по декларації за лютий 2015 року.

За результатами перевірки складено акт №288/28-01-42-02-00191329 від 25.05.2015 року, яким встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України: неправомірно включено до складу податкового кредиту січня 2015 року суми ПДВ по податковим накладним виписаними контрагентами, чим завищено податковий кредит січня 2015 року на суму 178 673,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту січня 2015 року на 178 673,00 грн., завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2015 року на 178 673,00 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 10.06.2015 року № 0000194202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі - 178 673,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 44 668,25 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача.

Як передбачено п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА».

14.05.2013 року між ТОВ «МАСТЕР - КАБЕЛЬ УКРАЇНА» (постачальник) та ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» (покупець) укладено договір № 1768 на поставку кабельно-дротової продукції. На виконання умов договору ТОВ «МАСТЕР - КАБЕЛЬ УКРАЇНА» здійснило поставку товару (кабельно - дротової продукції) в січні 2015 року.

Виконання зазначеного договору підтверджено: рахунками-фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними. Оплату за поставлений товар здійснено шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджено видачею придбаного товару у виробництво згідно з накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів тип.ф.М-11.

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, виконання робіт фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Основним аргументом правомірності дій податкового органу являється результат аналізу Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області матеріалів податкової звітності ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА», на підставі якого встановлено неможливість проведення зустрічної звірки з причин незнаходження ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА» за юридичною адресою, та, як наслідок, зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА».

Колегія суддів вважає вказані доводи податкового органу такими, що не відповідають матеріалам справи та порушують чинне законодавство з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, аналіз матеріалів податкової звітності не має жодних правових наслідків та не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Крім того, позиція податкового органу, яка базується на виявлених податковим органом порушеннях, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентами позивача (в тому числі й за ланцюгом постачання), суперечить вимогам чинного законодавства.

Із змісту вищенаведених правових норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку на додану вартість до бюджету.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Разом з тим, як зазначено в акті перевірки (а. с. 24), ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА» задекларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» у сумі 178 672,80 грн., що також підтверджується листом ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА» (а. с. 162) та доказом прийняття відповідної декларації податковим органом (квитанція № 2 від 17.02.2015 року).

Крім того, листом ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА» № 1805-1 від 18.05.2015 року повідомляється, що на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 р. № 256 «Про переміщення та закінчення простою» із змінами та доповненнями, здійснено переміщення територіальних органів Державної фіскальної служби України, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Відповідно переліку територіальних органів, у яких змінено юридичні адреси та на які покладено виконання функціональних обов'язків, згідно додатку до наказу ДФС України «Про внесення змін до наказу ДФС України від 07.11.2014 № 256» (у редакції наказу від 30.04.2015 № 318) функції Макіївської ОДПІ, до якої відноситься ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА» виконує Красноармійська ОДПІ, тому у Макіївської ОДПІ не було необхідних даних для проведення аналізу та жодних правових підстав для внесення змін до АС «Податковий блок».

Виходячи з вищевикладеного, зважаючи на наявність у позивача, належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення відповідних сум до податкового кредиту з операцій отримання робіт (послуг), у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про що прийнято податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 21 вересня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов