Постанова № 50969488, 16.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2015 р. Справа №917/973/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Шепітько І.І.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю №2553 від 09.09.2014 року;

відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос», м.Полтава, (вх.№4333П/1-40) на рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.2015 року по справі №917/973/15,

за позовом ОСОБА_2, м.Київ,

до Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос», м.Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Полтавське міське управління юстиції в особі Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, м.Полтава,

про визнання недійсним рішення Наглядової ради від 19.09.2013 року, оформленого протоколом №05-2013 від 19.09.2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.07.2015 року по справі №917/973/15 (ОСОБА_3М.) позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним рішення Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» від 19.09.2013 року, оформленого протоколом №05-2013 від 19.09.2013 року.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» на користь ОСОБА_2 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.2015 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2015 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

08.09.2015 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12788), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у звязку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала суду від 21.08.2015 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 16.09.2015 року була направлена відповідачу та третій особі рекомендованими листами 25.08.2015 року за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі і отримана ними 31.08.2015 року та 04.09.2015 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи. Однак, відповідач та третя особа у судове засідання не зявилися, про причини не з'явлення суд не повідомили.

Ухвалою суду від 21.08.2015 року суд попереджав сторони, що у разі не зявлення їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників сторін та третьої особи в судове засідання не була визнана обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідача та третьої особи.

У судовому засіданні 16.09.2015 року представник позивача пояснив, що проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, на засіданні наглядової ради ВАТ «Бурова компанія «Букрос», яке відбулося 19.09.2013 року головою наглядової ради відповідача обрано ОСОБА_4 Дане рішення наглядової ради оформлено протоколом №05-2013 від 19.09.2013 року.

З протоколу №05-2013 від 19.09.2013 року вбачається, що на засідання були присутні 6 членів наглядової ради, а порядок денний засідання складався з одного питання: вибори голови наглядової ради. Позивач ОСОБА_2, як голова наглядової ради, не був присутній на вказаному засіданні.

Позивач з вказаними зборами наглядової ради не погодився та звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив визнати недійсними рішення наглядової ради від 19.09.2013 року.

В обґрунтування своєї позиції, позивач зазначив, що про проведення засідання наглядової ради 19.09.2013 року не був обізнаний та не повідомлявся належним чином. Крім того, звернув увагу на те, що питання скликання та проведення засідання наглядової ради відноситься до компетенції голови наглядової ради, однак, будь-яких звернень від членів наглядової ради, органів управління чи ревізійної комісії щодо скликання зборів та проведення засідання наглядової ради до голови наглядової ради не надходило. Як зазначив позивач, голова наглядової ради був обраний рішенням від 23.06.2013 року та даного статусу не позбавлений у встановленому законом порядку. Законом надано право наглядовій раді на переобрання голови. Однак, у спірному протоколі наглядової ради від 19.09.2013 року про голову наглядової ради ОСОБА_2 взагалі мови не йдеться, не зазначено про необхідність його переобрання, причини такого переобрання.

Скаржник наполягає на тому, що на даний час, позивач, як голова наглядової ради, згідно зазначеного протоколу не переобраний та не звільнений з даної посади, а обрання ж двох голів наглядової ради не передбачено законом.

Таким чином, з посиланням на ст.ст. 54-55 Закону України «Про акціонерні товариства», п. 38, п. 39 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» позивач просив суд задовольнити його вимоги.

Господарським судом Полтавської області оскаржуваним рішенням від 28.07.2015 року позовні вимоги задоволено з підстав доведеності факту порушення процедури скликання (неповідомлення позивача про проведення зборів) та з огляду на невідповідність рішення спостережної ради приписам Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки було проведено саме вибори голови наглядової ради, що мало наслідком обрання нового голови без звільнення чи переобрання діючого голови, рішення про обрання якого є чинним на даний час.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Бурова компанія «Букрос» засноване відповідно до рішення Держкомнафтогазу України №21 від 21.01.1994 року, шляхом перетворення Полтавського державного управління бурових робіт у Відкрите акціонерне товариство «Бурова компанія» відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 року.

Згідно п. 4.1. статуту ВАТ «Бурова компанія «Букрос» в редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів 11.05.2002 року та зареєстрованого розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради №558-р від 31.07.2002 року (редакція, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) засновником товариства є Держава в особі Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України. Акціонерами (учасниками) товариства є юридичні та фізичні особи України, інших держав, особи без громадянства, юридичний статус яких визначений чинним законодавством України, що набули прав власності на акції товариства в процесі приватизації підприємства, випуску нових акцій на вторинному ринку цінних паперів за реєстром.

Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 статуту ВАТ «Бурова компанія «Букрос» статутний фонд товариства становить 119646,50 грн. та поділений на 2392930 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,05 грн. кожна.

Позивач ОСОБА_2 є власником іменних простих акцій ВАТ «Бурова компанія «Букрос» у загальній кількості 973073 шт. згідно виписки про стан рахунку у цінних паперах №003364 від 04.06.2013 року. Дана обставина не заперечувалась сторонами при розгляді справи.

У п. 8.1. статуту ВАТ «Бурова компанія «Букрос» встановлено, що управління товариством здійснюють: вищий орган товариства відповідно до п. 8.2. цього статуту, а саме загальні збори, спостережна рада, правління товариства, ревізійна комісія.

За приписами ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо.

В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Випадки обов'язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу. Наглядова рада акціонерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу (ст. 160 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 46 Закону України від 19.09.1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства», до вступу в дію Закону України від 17.09.2008 року №514-VI «Про акціонерні товариства» (із змінами та доповненнями, далі - Закон України «Про акціонерні товариства») передбачалось, що в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через тридцять місяців з дня опублікування цього Закону. Через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств. До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону, крім статей 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом. Статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 23 ч. 2 ст. 7 Закону України від 30.10.1996 року №448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку роз'яснює порядок застосування чинного законодавства про цінні папери та акціонерні товариства.

У п. 4 роз'яснення від 14.07.2009 року №8 «Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» у зв'язку з набранням ним чинності» (затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2009 року №797) Державна (Національна) комісія з цінних паперів та фондового ринку зазначила наступне: Закон України «Про акціонерні товариства», опублікований в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур'єр» №202 від 29.10.2008 року, набрав чинності 30.04.2009 року. Пунктом другим розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 30.04.2011 року) втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств. Абзацом першим пункту п'ятого розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011 року). Датою приведення діяльності відкритого акціонерного товариства та закритого акціонерного товариства у відповідність з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне/приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне/приватне акціонерне товариство. Акціонерні товариства до приведення у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства» статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватись у своїй діяльності з 30.04.2009 року по 30.04.2011 року Законом України «Про господарські товариства» та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами. При цьому, починаючи з 30.04.2009 року всі акціонерні товариства, в тому числі ті, що ще не привели свою діяльність у відповідність із Законом України «Про акціонерні товариства», зобов'язані керуватись у своїй діяльності нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та Закону України «Про управління об'єктами державної власності», в тому числі тими, що внесені до зазначених законодавчих актів розділом XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства».

Аналогічні приписи містить і розділ 7 рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» (із змінами та доповненнями).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, статут Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» на час розгляду справи у суді не приведений, проте враховуючи приписи наведених норм права, з 30.04.2011 року на відповідача поширюються норми Закону України «Про акціонерні товариства».

Законом України «Про акціонерні товариства» передбачено, що наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим (ст. 51). До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу, прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу (пп. 8, пп. 10 ч. 2 ст. 52). Члени наглядової ради акціонерного товариства обираються з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, та/або з числа юридичних осіб - акціонерів. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його обрання загальними зборами товариства (п. 1, п. 2 ст. 53). Засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. Статутом товариства може встановлюватися більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засідань правомочними. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом акціонерного товариства не встановлюється більша кількість голосів. На засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос. Протокол засідання наглядової ради оформлюється протягом п'яти днів після проведення засідання (п. 2, п. 4, п. 5, п. 6 ст. 55).

Згідно п. 8.3.1. статуту спостережна рада є керівним органом товариства, що з метою захисту інтересів акціонерів здійснює контроль за діяльністю та регулювання діяльності правління товариства. Порядок її обрання, діяльності та питання, віднесені до її компетенції, визначаються Положенням про Спостережну раду, що затверджується Вищим органом товариства.

Спостережна рада обирається загальними зборами акціонерів в кількості 7 членів терміном на 5 років (п. 8.3.2. статуту)

Засідання спостережної ради проводяться не рідше одного разу на квартал та вважаються правомочними, якщо на них присутні 2/3 її членів. Рішення спостережної ради приймаються більшістю голосів. У разі розподілу голосів порівну голос голови є вирішальним. Позачергове засідання спостережної ради скликаються на вимогу голови спостережної ради, правління товариства та 1/3 членів цієї ради (п. 8.3.8. статуту).

Рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» від 22.05.2010 року, оформленим протоколом б/н було обрано персональний склад наглядової ради товариства з числа семи акціонерів: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 - представник від юридичної особи фірми «Валком ЛТД», ОСОБА_8 - представник від юридичної особи «Cania Investments Limited», ОСОБА_9

За даними позивача та відповідача наглядова рада товариства не переобиралася.

Рішенням спостережної ради Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» від 22.05.2010 року, оформленим протоколом від цієї ж дати, ОСОБА_4 обрано головою спостережної ради товариства.

У подальшому, рішенням спостережної ради ВАТ «Бурова компанія «Букрос» від 23.06.2011 року, оформленим протоколом №05-6.2011, ОСОБА_4 відкликано з посади голови спостережної ради товариства та обрано головою спостережної ради товариства ОСОБА_2

Вищевказані рішення не оскаржувались і є чинними на даний час.

З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» від 07.02.1998 року розроблено та затверджено Положення про Спостережну раду товариства, згідно якого спостережна рада є органом управління акціонерного товариства, що здійснює контроль та регулювання діяльності правління.

Положення про спостережну раду Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» визначає, що голова спостережної ради скликає наступні засідання спостережної ради (п. 4.3 Положення), про наступне засідання члени спостережної ради повинні бути повідомлені письмово не пізніше як за сім днів до дати засідання (п. 4.6 Положення), позачергові засідання спостережної ради скликаються головою спостережної ради (під час його відсутності - заступником голови), а також на письмову вимогу будь-кого з членів спостережної ради, голови правління або ревізійної комісії товариства (п. 4.8 Положення).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 38, п. 39 Постанови від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України. Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство. При вирішенні спорів, пов'язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов'язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

У Рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом. Під поняттям «охоронюваний законом інтерес», що вживається у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), треба розуміти як прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об'єктивний і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним рішення наглядової ради товариства, акціонер повинен довести, яким саме чином оскаржуване рішення порушує його права чи законні інтереси.

Пунктом 2.19 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» (із змінами та доповненнями) встановлено, що підставами визнання недійсними рішень наглядової ради можуть бути такі порушення порядку скликання та проведення засідання ради, які мали наслідком неправомочність засідання наглядової ради.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 54 Закону України «Про акціонерні товариства» голова наглядової ради акціонерного товариства обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом товариства або положенням про наглядову раду.

Абз. 2 ч. 1 ст. 54 вказаного Закону передбачено право наглядової ради в будь-який час переобрати голову наглядової ради.

Проте, у спірному рішенні вказано про вибори голови, тоді як ОСОБА_2, як чинного голову наглядової ради не було ані звільнено з посади, ані переобрано. Рішення про обрання ОСОБА_2 головою спостережної ради ВАТ «Бурова компанія «Букрос» від 23.06.2011 року, оформлене протоколом від цієї ж дати №05-6.2011, є чинним, доказів визнання його недійсним в установленому законом порядку суду не надано.

Про проведення оспорюваних зборів, позивач, як голова наглядової ради ВАТ «Бурова компанія «Букрос», у спосіб, передбачений п.п. 4.3, 4.6 Положення, повідомлений не був. Неповідомлення позивача, як голови наглядової ради про проведення засідання ради, порушує його права.

Щодо наданої відповідачем копії акта від 01.09.2013 року про відмову ОСОБА_2 отримати повідомлення про проведення засідання 19.09.2013 року, складений ОСОБА_10, ОСОБА_11 та Мароофом ОСОБА_12, то даний акт не є належним доказом у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, у підтвердження повідомлення позивача про проведення спірних зборів та їх порядок денний у спосіб, зазначений у Положенні про спостережну раду ВАТ «Бурова компанія «Букрос».

Крім того, відповідачем не подано до суду як тексту самого повідомлення так і будь-яких інших доказів у підтвердження скликання зборів спостережної ради. Як вірно зазначив суд першої інстанції, пояснень яким чином та за яких обставин вручалось повідомлення ОСОБА_2 та чому саме у м. Полтава, з огляду на проживання позивача у м. Київ, матеріали справи та зазначений вище акт не містить.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані збори наглядової ради ВАТ «Бурова компанія «Букрос» були скликанні та проведенні з порушенням норм чинного законодавства України та всупереч положень установчих документів, що свідчить про порушення прав акціонера позивача у справі та є підставою для визнання таких зборів недійсними.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, докази підлягають оцінці у їх сукупності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у звязку з чим апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.2015 року по справі №917/973/15 має бути залишене без змін.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.2015 року по справі №917/973/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Шепітько І.І.