Постанова № 50969469, 17.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р.Справа № 923/593/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Журавльова О.О.

Принцевської Н.М.

(склад колегії суддів змінено відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 15.09.2015р. №544 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.09.2015р.)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 17.09.2015р.:

від прокуратури: Закернична І.П., за посвідченням;

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Херсонської області

від 15 червня 2015 року

по справі № 923/593/15

за позовом Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі

Херсонської міської ради

до відповідачів: 1. Комунального підприємства "Сервіс-Центр"

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про визнання недійсним договору від 19.07.2013р. №35-13/к про спільну діяльність, зобов'язання повернути земельну ділянку

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 17.09.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.06.2015р. по справі №923/593/15 (суддя Пригуза П.Д.) частково задоволено позовні вимоги Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради до Комунального підприємства "Сервіс-Центр" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору від 19.07.2013р. №35-13/к про спільну діяльність, зобов'язання повернути земельну ділянку, визнано недійсним на майбутнє договір від 19.07.2013 № 35-13/к про спільну діяльність, укладений між Комунальним підприємством "Сервіс-Центр" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та додаткові угоди до нього, стягнуто з Комунального підприємства "Сервіс-Центр" до спеціального фонду Державного бюджету 609,00 грн. судового збору та 300,00 грн. штрафу за невиконання без поважних причин вимог господарського суду; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 609,00 грн. судового збору та 150,00 грн. штрафу за невиконання без поважних причин вимог господарського суду, в частині вимог щодо зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повернути спеціальні земельні ділянки Херсонській міській раді відмовлено з посиланням на те, що оспорюваний договір про спільну діяльність від 19.07.2013р. за № 35-13/к, який було укладено між Комунальним підприємством "Сервіс-Центр" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 суперечить чинним нормам законодавства, оскільки сторонами не було дотримано конкурсної (конкурентної) процедури його укладання. При цьому, судом першої інстанції зазначено, що вимога прокурора про зобов'язання відповідача-2 повернути спеціальні земельні ділянки, що відведені для організації та провадження діяльності з паркування транспортних засобів на користь Херсонської міської ради не підлягає задоволенню, оскільки прокурором та Херсонською міською радою не надано доказів затвердження відповідним рішенням ради та включення спірної парковки до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності з паркування транспортних засобів на території міста Херсона.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, в якій відповідач-2 просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 15.06.2015р. по справі №923/593/15 в частині визнання недійсним на майбутнє договору № 35-13/к про спільну діяльність, укладеного між Комунальним підприємством "Сервіс-Центр" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та додаткових угод до нього, в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки за спірним договором між відповідачами виникли відносини в сфері організації діяльності парковок транспортних засобів на території міста Херсона в частині своєчасного надходження до бюджету міста плати за користування комунальними парковками, а не відносини з утримання і обладнання майданчиків для паркування, як вказав суд першої інстанції.

Представники Херсонської міської ради, Комунального підприємства "Сервіс-Центр" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в судове засідання 17.09.2015р. не з'явились, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень від 23.07.2015р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, заслухавши представника прокуратури, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2013 року між Комунальним підприємством "Сервіс-Центр" (сторона-1, відповідач-1) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (сторона-2, відповідач-2) укладено договір про спільну діяльність №35-13/к, за умовами якого сторони зобов'язалися шляхом об'єднання зусиль спільно діяти у сфері організації та обслуговування майданчика для платного паркування транспортних засобів за адресою: вул. Кримська ("кишеня" справа від ЗОШ № 50 на території ринку "Дніпровський"), спрямовувати спільні зусилля на стягнення плати за користування майданчиками для платного паркування, справляння місцевого збору за тимчасову парковку автотранспорту згідно відповідної дислокації.

Пунктами 13.1-13.2 договору невід'ємними додатками до нього визначено: Додаток №1 "Розмір збору за паркування та плати за надані в користування місця для паркування автотранспорту", Додаток №2 "Дислокація місць паркування транспортних засобів", Додаток №3 "Розрахунок обсягу збору за місця для паркування транспортних засобів та плати за надання в користування та обслуговування спеціальних земельних ділянок для організації паркувальної діяльності". Відповідно до Додатків 1 та 3 визначено порядок розрахунку плати за надання в користування і обслуговування спеціальних земельних ділянок, для організації паркувальної діяльності та, власне, виконано розрахунок такої оплати, який склав - 2825,72 грн. на місяць.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.08.2013р., строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 31.12.2013р. (п.п. 81., 8.2 договору).

Додатковою угодою від 11.12.2013р. до договору про спільну діяльність №35-13/к сторонами внесено зміни до п. 8.2. договору, дію договору продовжено до 31.12.2017 року з правом його автоматичної пролонгації у разі якщо жодна із сторін письмово не повідомить про закінчення договірних відносин.

Цією та іншими додатковими угодами (зокрема від 01.10.2014) передбачено обов'язки Ф-ОП ОСОБА_3 щодо облаштування майданчиків для паркування у відповідності до вимог законодавства тощо.

Як стверджує прокурор, Херсонською міською радою, а також відповідачем КП "Сервіс-Центр" йому не надано відповідного рішення ради, яким би вказані у оспореному договорі місця тимчасового паркування транспортних засобів були би визнані спеціальними земельними ділянками, відведеними для організації та провадження діяльності з паркування транспортних засобів на території міста Херсона. Відповідно до рішення міської ради від 28.12.2010 р. № 19 за адресою вул. Кримська визначено майданчик зліва від ЗОШ № 50, навпроти трансформаторної. З цих підстав, прокурор вважає, що вказані у договорі місця тимчасово паркування транспортних засобів визначені сторонами договору самочинно.

Прокурор зазначає, що надання (передача) вказаних земельних ділянок у користування здійснено із порушенням вимог законодавства про благоустрій території, Правил паркування транспортних засобів та земельного законодавства, згідно яких укладання договору на обладнання та утримання майданчиків для паркування можливе лише за результатами конкурсу, затвердженого рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради.

Зазначені обставини стали підставою звернення Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради до господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства "Сервіс-Центр" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору від 19.07.2013р. №35-13/к про спільну діяльність та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини за укладеним договором регулюються Цивільним законодавством та Законом України "Про благоустрій населених пунктів", Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1342. Дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування, а також на суб'єктів господарювання, які утримують такі майданчики.

За положеннями ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" під благоустроїм населених пунктів розуміється комплекс робіт, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. Територією населеного пункту є сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів благоустрою міста (села, селища): парки, сквери, бульвари, вулиці, провулки, площі, майдани, прибудинкові території та інші об'єкти у межах населеного пункту, які згідно приписів ст. 13 Закону - є об'єктами благоустрою населених пунктів. Автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів відносяться до вулично-дорожньої мережі, яка призначена для руху транспортних засобів і пішоходів.

В даному випадку управління у сфері благоустрою міста Херсон належить до повноважень Херсонської міської ради відповідно до ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", а саме: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою.

Згідно Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1342 суб'єкт господарювання, який здійснює обладнання і утримання майданчика для паркування називається оператором. Майданчик для паркування - це розміщена в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та відповідно обладнана територія, що спеціально виділена для цих цілей. Відповідно до п. 7 Правил паркування транспортних засобів майданчики для паркування є об'єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Сервіс-Центр» утворене Херсонською міською радою з метою організації автопарковальної діяльності на території міста, впорядкування роботи з благоустрою міста, розвитку соціально-побутової сфери міста, забезпечення його економічного і соціального розвитку. Предметом діяльності підприємства є організація та експлуатація стоянок, парковок та справляння місцевого збору за паркову автотранспорту на території міста, одержання плати за послуги паркування.

Рішенням Херсонської міської ради від 28.12.2010 року №19 затверджено перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності з паркування транспортних засобів на території міста Херсона, визначено уповноваженою особою на організацію та провадження діяльності з пакування - КП "Сервіс-Центр".

Відповідач-1 є підприємством спеціально створеним для утримання об'єктів благоустрою комунальної власності Херсонської міської територіальної громади.

Згідноз п. 2 Правил паркування транспортних засобів, дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування, а також на суб'єктів господарювання, які утримують такі майданчики. Суб'єкт господарювання, який здійснює обладнання і утримання майданчика для паркування відповідно до п. 4 цих Правил - є оператором.

Тому, відповідач 1 повинен бути балансоутримувачем об'єктів благоустрою - майданчиків для паркування транспортних засобів, і, одночасно, їх оператором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Згідно з п. 8-1 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342, операторам забороняється передавати майданчики для паркування на тротуарах та проїзній частині автомобільних доріг у користування іншим суб'єктам господарювання. Договір спільного утримання об'єкта благоустрою може бути укладений тільки на конкурсних засадах і оператор може передати своє право користування майданчиком іншому учаснику спільної діяльності, але за виключенням майданчиків для паркування, що розміщені на тротуарах та проїзній частині автомобільних доріг.

Як свідчать матеріали справи, зазначена у договорі парковка не розміщена на проїзній частині дороги, знаходиться на території ринку "Дніпровський" у "кишені" справа від ЗОШ №50. Ця парковка, у разі її належної організації відповідно до законодавства, могла би бути передана оператором у користування за договором про спільну діяльність іншому учаснику спільної діяльності, однак, в такому разі, сторона за договором про спільну діяльність має визначатися лише на конкурентних (конкурсних) засадах.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції конкурс на спірні майданчики на паркування не оголошувався та не проводився відповідно до Положення про порядок проведення конкурсу із визначення суб'єктів господарювання, яким надається право утримання і обладнання майданчиків для паркування, яке затверджене Рішенням Херсонської міської ради від 17.08.2010 року № 417-1.За цим Положенням замовником конкурсу, як конкурентного способу визначення оператора з обладнання та утримання майданчиків для паркування, є виконавчий комітет Херсонської міської ради, а організатором - відповідач-1.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач-1 не мав правових підстав для укладання спірного договору про спільну діяльність з додатковими угодами до нього.

Відповідно до приписів ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 207 Господарського кодексу України, якими визначено: господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про визнання недійсним на майбутнє спірного договору, як такого, що суперечить вищезазначеним нормам чинного законодавства України.

Також є правильним висновок суду першої інстанції про відмову прокурору у позовних вимогах в частині зобов'язання відповідача 2 повернути спеціальні земельні ділянки, що відведені для організації та провадження діяльності з паркування транспортних засобів на користь Херсонської міської ради.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги твердження скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються вищевказаними нормами чинного законодавства, зокрема, судом апеляційної інстанції відхиляються посилання скаржника на нібито єдину мету укладеного договору - своєчасне надходження до бюджету міста плати за користування комунальними парковками, в зв'язку їх безпідставністю.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 15.06.2015р. по справі №923/593/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Херсонської області від 15.06.2015р. по справі №923/593/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 22.09.2015р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Журавльов О.О.

Суддя Принцевська Н.М.