Ухвала суду № 50969399, 12.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

12 травня 2011 року № 2а-6479/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ-ТЕКС»

про

стягнення податкового боргу у розмірі 6 577 293,58 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся заступник прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ-ТЕКС»про стягнення податкового боргу у розмірі 6 577 293,58 грн.

Відповідно до п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

У відповідності до п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, що діяв на час виникнення на думку позивача податкового боргу) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Зазначене повідомлення податкового органу може бути оскаржено в судовому або адміністративному порядку відповідно до вищезгаданих вище норм Закону № 2181.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, відповідачем було подано до ДПІ у Печерському районі міста Києва податкову декларацію з податку на додану вартість № 567159 від 01.10.2010 р., в якій товариством самостійно визначено суму бюджетного відшкодування ПДВ, яка зарахована в рахунок погашення податкового зобов’язання у розмірі 6480086,81 грн.

Разом з цим, в тексті позовної заяви прокурор зазначає, що вказана податкова декларація відповідача була визнана податковим органом недійсною, у зв’язку з чим відповідачу донараховано суму основного платежу у розмірі 6480086,00 грн. та 04.10.2010 р. і 26.11.2010 року були сформовані перша та другі податкові вимоги, на підставі яких позивач просить стягнути суму податкового боргу.

Відтак, рішення, на підставі яких позивач просить стягнути суму податкового боргу (податкові вимоги) ґрунтуються на рішенні ДПІ про невизнання вищезгаданої податкової декларації відповідача, яке в сукупності з податковими вимогами, є підставою для стягнення грошових коштів з позивача.

Однак, в порушення зазначених вимог прокурором не надано суду письмового повідомлення (рішення) ДПІ про невизнання зазначеної декларації № 567159 від 01.10.2010 р., відсутність якого створює перешкоди для відкриття провадження у справі, оскільки з наявних матеріалів не вбачається чи дотримано позивачем строк звернення до суду та чи є підстави для відкриття провадження у справі з огляду на положення п. 7. ч. 3 ст. 108 КАС України (щодо строків звернення до суду суб’єкта владних повноважень з позовом про стягнення грошових коштів).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення –рішення на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу та штрафних (фінансових) санкцій, ухвалено на підстав Акту перевірки № 607/23-2/36304094 від 30.08.2010 року, однак матеріали справи не містять доказів направлення вказаного акту відповідачу або ж доказів ознайомлення його з ним, що в сукупності з іншими недоліками, створює перешкоди для відкриття скороченого провадження у справі..

Окрім того, виходячи із змісту ч. 3 статті 106 КАС України суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу та третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів, направленням яких забезпечується право відповідача знати про підстави та предмет заявленого позову, а також про докази, якими обґрунтовуються висунуті до нього вимоги, що, в свою чергу надає відповідачу можливість належним чином та своєчасно реалізувати своє право на підготовку до справи, вироблення своєї позиції у справі та захист проти висунутих до нього вимог.

Таке тлумачення обов’язку відповідача, щодо направлення копії позову та доданих до нього документів, відповідає завданням адміністративної юстиції, яким є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України) та принципам адміністративного судочинства, зокрема, принципам змагальності та рівності учасників адміністративного процесу (п. 3, 4 ст. 7 КАС України), останній з яких означає наділення сторін рівними правами та обов'язками, надання їм рівних можливостей щодо участі у процесі та відстоюванні своєї позиції.

У взаємозв’язку з наведеним, суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов’язок направлення копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів покладений саме на суб’єкта владних повноважень (ч. 3 ст. 106 КАСУ), що має забезпечити рівні процесуальні можливості захисту прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи у справі за позовом суб’єкта владних повноважень.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 01.04.2010 р. по справі № К-50566/09 зазначив, що внаслідок ненадання до фіскального чеку опису вкладення, неможливо ідентифікувати, які саме документи було направлено рекомендованим листом.

Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 20.01.2011 року по справі № 2а-16458/10/2670, а також в ухвалах по справам № 2а-17830/10/2670, № 2а-16557/10/2670, також зазначив, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів може бути тільки засвідчений бланк опису вкладення.

При цьому, як зазначено у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Салов проти України" (від 06.09.2005 року, № 65518/01, п. 87), яке опубліковано в "Офіційний вісник України" (№ 4, 2006 р.), принцип змагальності процесу означає, що стороні повинна бути надана можливість ознайомитись з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них.

Отже, з урахуванням принципів та завдань адміністративного судочинства, належними доказами направлення копії позовної заяви та доданих матеріалів є документи, які містять інформацію щодо переліку направлених відповідачу документів, а також щодо адреси, за якою направлені документи.

При цьому, правила щодо належності доказів в даному випадку спрямовані на досягнення процесуальної економії через усунення перешкод для відкриття провадження у справі, розгляду і вирішення адміністративної справи протягом розумного строку.

Копія фіскального чеку, доданого позивачем до позовної заяви, не містить інформації щодо переліку документів, надісланих поштовим відправленням, а отже не є належним доказом виконання обов’язків позивача як суб’єкта владних повноважень, щодо направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

В той же час, вказана інформація викладається в описі вкладення до поштового відправлення, який не доданий до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання безпосередньо до канцелярії суду (м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1, блок Б) до 23 травня 2011 року включно: (1) письмове повідомлення відповідачу про невизнання податкової декларації відповідача № 567159 від 01.10.2010 р. податковою звітністю з доказами його направлення та вручення відповідачу; (2) обґрунтування позовних вимог з посиланням на законодавство, яким органам податкової служби надано право визнавати недійсними податкові декларації; (3) докази направлення відповідачу другого примірника Акту перевірки № 607/23-2/36304094 від 30.08.2010 року (повідомлення про вручення, тощо); (4) належний доказ направлення відповідачу копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами (опис вкладення до поштового відправлення).

Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без руху.

2. Встановити прокуратурі Печерського району м. Києва строк для усунення недоліків до 23 травня 2011 року включно.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз’яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін