Постанова № 50964606, 22.12.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 р. Справа № 2a-1870/7806/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛТ ГРУП" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ГЛТ ГРУП» вернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000362311 від 29 квітня 2011 року.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач безпідставно визнав нікчемним правочин між позивачем та ТОВ «ВАККО» на придбання у останнього товарів тваринного походження, у звязку з чим відповідач визнав протиправним право позивача на податковий кредит, який виник за наслідками вказаної угоди. Свою позицію обґрунтовував тим, що вказана угода фактично відбулася з дотриманням вимог законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, свою позицію виклав у запереченні, в якому зазначив, що основною та єдиною підставою правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на час розгляду справи залишається те, що контрагент, ТОВ «ВАККО», не задекларував податкові зобовязання з податку на додану вартість, які виникли за наслідками виконання вищевказаної угоди між ним та позивачем.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував з мотивів викладених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 28 березня 2011 року Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією Сумської області була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податного кредиту декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

За наслідками вказаної перевірки був складений акт №112/23-2/33322173 від 28 березня 2011 року.

Відповідно до висновків вказаної перевірки, які викладені в вищевказаному акті, перевіркою було встановлено порушення п.1 ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ГЛТ ГРУП» при придбанні товарів послуг. Таким чином, з боку позивача вбачається незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками за період квітень 2010 року всього на суму 924404 грн. (а.с.12-20).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2011 року №0000362311 (а.с.10), яким позивачу було збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 1155505 грн. в тому числі: за основним платежем - 924404 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 231101 грн.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідно до змісту вищевказаного акту перевірки, стало те, що проведеною невиїзною документальною перевіркою ТОВ «ГЛТ ГРУП» встановлено, що згідно з базою даних АС «Система співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податкових зобов'язаннях та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є розбіжності між задекларованими у квітні 2010 року сумами податкових зобов'язань ТОВ «ВАККО» та сумами податкового кредиту ТОВ «ГЛТ ГРУП».

Так, ТОВ «ГЛТ ГРУП» було включено у декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 924404,0 грн., в той час як за контрагентом ТОВ «ВАККО» у складі податкових зобов'язань цього періоду значиться 0 грн. (розбіжність - 924404,0 гривень).

За даними облікової картки платника податку - ТОВ «ВАККО», місце знаходження м. Київ, засновником, директором та головним бухгалтером в одній особі є ОСОБА_4, співзасновником ТОВ «ВАККО» являється ОСОБА_5.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що в провадженні Слідчого управління податкової міліції ДПА України знаходиться кримінальна справа №69-107, яка порушена за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 205 ч.2, 212 ч. з КК України. Під час розслідування вказаної кримінальної справи встановлено, що в період 2007-2009 p.p. на території України невстановлені слідством особи, з метою прикриття власної незаконної діяльності, придбавали та створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), службовими особами яких рахувались малозабезпечені та раніш судимі особи, які не мали ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності від імені створених підприємств. В подальшому, в періоді 2009 року - 2010 року невстановлені слідством особи використали фіктивні підприємства ТОВ «ВАККО», ТОВ «Скап Холдінгс» для прикриття власної діяльності, а також для вчинення злочинів.

В постанові старшого слідчого в ОВС слідчого управління податкової міліції ДПА України від 29.11.2010 р. зазначено, що засновник ТОВ «Вакко» ОСОБА_5 показав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємств. Документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб. Підприємство погодився зареєструвати на своє ім'я за грошову винагороду.

Згідно протоколу допиту директора ТОВ «ВАККО» ОСОБА_4 від 11.01.2011 року проведеного старшим слідчим СВ ПМ ДПІ в м. Суми капітаном міліції ОСОБА_6 встановлено наступне: ОСОБА_4 взагалі не працювала на ТОВ «ВАККО», а тільки підписувала документи та отримувала за це кошти, участі в керуванні підприємством не приймала. Особисто ніяких робіт не виконувала. На ТОВ «ВАККО» крім директора в особі ОСОБА_4 ніхто не працював, тому роботи та поставки товарів нікому було виконувати.

У звязку з викладеним, відповідач під час проведення перевірки зробив висновок, що договори між ТОВ „ВАККО" та ТОВ «ГЛТ ГРУП», на покупку товарів, укладені без мети реального настання правових наслідків, з метою формування валових витрат та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків. Такі дії призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України.

Як зазначено в акті перевірки, викладені вище факти свідчать, що вказані правочини були укладені з порушенням вимог статті 203 Цивільного Кодексу України.

Суд вважає даний позов таким, який підлягає задоволенню з нижче викладених підстав.

21 квітня 2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ «ВАККО» було укладено договір купівлі-продажу №ВК-0421/1, відповідно до якого, продавець зобовязався з 21 квітня 2010 року до 30 квітня 2010 року продати покупцеві товари тваринного походження, в кількості, номенклатурі та на суму відповідно до видаткових накладних, за ціною узгодженою на момент відвантаження товарів.

На виконання вказаної угоди, відповідно до видаткової накладної №290401 від 29 квітня 2010 року, ТОВ «ВАККО» поставило позивачу «напівтуші свинячі замороженні» в кількості 243927 кг. загальна вартість - 29996500,48 грн. в т.ч. ПДВ - 499416,75. На вказану суму ПДВ ТОВ «ВАККО» видало позивачу податкову накладну порядковий номер 290401 від 29 квітня 2010 року, яка оформила відповідно до норм законодавства чинного на час її складання.

Видатковою накладною №290402 від 29 квітня 2010 року ТОВ «ВАККО» поставило позивачу «частини свинини на кістці замороженні (ребра свині без шкіри з залишком сала) в кількості 10000 кг., частини свинини на кістці замороженні (відруб окосту необвалений) в кількості 10023 кг., частини свинини безкосної заморожені (лопатка свинна без кісток) в кількості 19493,25 кг., частини свинини безкосної заморожені (грудинка без кісток, зі шкірою та прошарком сала) в кількості 115798» загальна вартість вказаного товару 2151081,48 грн. в т.ч. ПДВ - 358513,58 грн. На вказану суму ПДВ ТОВ «ВАККО» видало позивачу податкову накладну порядковий номер 290402 від 29 квітня 2010 року, яка оформила відповідно до норм законодавства чинного на час її складання.

Видатковою накладною №290403 від 29 квітня 2010 року ТОВ «ВАККО» поставило позивачу «печінку свинну заморожену» в кількості 56956,8 кг. на загальну суму 251999,66 грн. в т.ч. ПДВ - 41999,94 грн. На вказану суму ПДВ ТОВ «ВАККО» видало позивачу податкову накладну порядковий номер 290403 від 29 квітня 2010 року, яка оформила відповідно до норм законодавства чинного на час її складання.

Видатковою накладною №300401 від 30 квітня 2010 року ТОВ «ВАККО» поставило позивачу «шпик свинячий заморожений в кількості 14941 грн., їстівні субпродукти свійських свиней нирки свинячі замороженні без теплової кулінарної обробки в кількості 10007,5 кг.» загальна вартість вказаного товару 146841 грн. в т.ч. ПДВ - 24473,50 грн. На вказану суму ПДВ ТОВ «ВАККО» видало позивачу податкову накладну порядковий номер 300401 від 30 квітня 2010 року, яка оформила відповідно до норм законодавства чинного на час її складання.

В ході судового розгляду було встановлено, що доводи відповідача, які викладенні в акті перевірки, щодо порушення кримінальної справи та посилань на протоколи допиту є безпідставними, оскільки відповідно до постанови про закриття кримінальної справи в частині від 27 квітня 2011 року, справа №69-107, зазначено, що в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі №69-107 вказані порушення норм чинного законодавства свого підтвердження не знайшли. ОСОБА_7, будучи допитана як обвинувачена, по суті предявленого обвинувачення змінила раніше дані покази та зазначила, що вона самостійно у період 2009-2010 року здійснювала фінансово-господарську діяльність ТОВ «ВАККО»

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив наявність вказаної постанови «про закриття кримінальної справи в частині» яка винесена старшим слідчим з ОВС СУ ПМ ДПА України, у звязку з чим представник відповідача зазначив, що обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомленнярішення з даних підстав на час розгляду даної справи є безпідставним.

В судовому засіданні представник відповідача як і представники позивача не заперечували щодо товарності вищевказаної угоди, натомість, представник відповідача зазначив, що основною та єдиною підставою правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення на час розгляду справи залишається те, що контрагент, ТОВ «ВАККО», не задекларував податкові зобовязання з податку на додану вартість, які виникли за наслідками виконання вищевказаної угоди між ним та позивачем.

Суд не погоджується з позицією відповідача, оскільки відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент виникнення права позивача на податковий кредит), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом..

Відповідно до п. 7.4.1 ст. 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) ... протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку тощо.

Відповідно до п. 7.4.5 ст. 7 вищевказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Закон не ставить право позивача на податковий кредит у залежність від факту декларування податкових зобовязань постачальником товарів (послуг).

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону вбачається, що право на податковий кредит у позивача виникло по першій подій, а саме отримання податкових накладних.

Як убачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних №290401, №290402, №290403 від 29 квітня 2010 року та №300401 від 30 квітня 2010 року, виданих йому продавцем ТОВ «ВАККО».

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 31 січня 2011 року в справі 21-47а10 дійшов до висновку, що, якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо декларування та сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області №0000362311 від 29 квітня 2011 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛТ ГРУП" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000362311 від 29 квітня 2011 року задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області №0000362311 від 29 квітня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складений 26 грудня 2011 року