Постанова № 50964245, 01.12.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 р. Справа № 2a-1870/7048/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

суддів - Бондаря С.О., Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Вангородської Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області та до Державної податкової адміністрації України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (далі ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»), звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:

- скасувати рішення Конотопської МДПІ Сумської області про невідповідність ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України критеріям та відсутність права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, зазначене у повідомленні Конотопської МДПІ Сумської області від 07 вересня 2011 року №39;

- зобов'язати Конотопську МДПІ Сумської області вчинити дії щодо автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2138933 гривні, визначеній у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 6,80 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 22 серпня 2011 року він звернувся до відповідача із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2138933 грн., визначеній у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року.

07 вересня 2011 року відповідач надав позивачу повідомлення від 07 вересня 2011 року №39 у якому зазначив, що позивач не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до пункту 200.18 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, а саме: відсоток загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування дорівнює 35,68%.

Позивач оспорюючи вказане рішення зазначає, що вищевказаний відсоток, відповідно до правил його обрахування, дорівнює 2.043%, а розрахунок відповідача є безпідставним, оскільки відповідач невірно застосовує норми податкового законодавства.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позову подав заперечення в якому зазначив, що вказаний розрахунок здійснений відповідно до вимог податкового законодавства та є правильним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники першого відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав викладених у запереченні.

Представник другого відповідача в судове засідання не зявився, хоча відповідач був повідомлений належним чином, клопотань щодо даної справи на адресу суду не надсилав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити часткового, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 22 серпня 2011 року позивачем до першого відповідача було подано:

декларація з податку на додану вартість за липень 2011 року в якій у рядку 23.1 задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 2138933 грн.;

довідка про залишок відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається не погашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податного кредиту наступного податного періоду (Д2) за липень 2011 року;

розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) за липень 2011 року;

заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) за липень 2011 року в якій визначена сума 2138933 грн.;

розрахунок податкових зобовязань та податного кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с.9-18).

Відповідно до п.п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Згідно п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У судовому засіданні першим відповідачем не було надано доказів на підтвердження проведення камеральної перевірки позивача за наслідками подання вищевказаної декларації та заяви.

07 вересня 2011 року повідомленням за №39 Конотопської МДПІ Сумської області позивачу було відмовлено у праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п.200.18 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, з підстав невідповідності критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, а саме: відсоток загальної суми розбіжностей до суми податку на додану вартість, задекларованої платником до відшкодування склав 35,638% (а.с.8).

Частково задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Відповідно до пункту 200.19 статті 200 Податкового кодексу України, право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно певним критеріям.

Одним із таких критеріїв згідно пп.200.19.4 п.200.19 ст. 200 Податкового кодексу України (в реакції станом на липень 2011р.) є те, що загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобовязаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не може перевищувати 10% заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Податковий орган, зважаючи, що до 06 серпня 2011 року не було зазначено періоду за який повинна визначатись сума розбіжностей, та враховуючи, що декларація з податку на додану вартість позивачем була подана за липень 2011 року, приймаючи до уваги п.200.22 ст.200 Податкового кодексу України щодо відношення платників до тих, які мають позитивну історію, вважає, що ним правомірно в автоматичному режимі загальну суму розбіжностей було визначено за даними податкових накладних за попередні 36 послідовних місяців.

В той же час, станом на момент подачі позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, норма пп. 200.19.4 п.200.19 ст. 200 Податкового кодексу України вже діяла в іншій редакції (враховуючи зміни Закону України №3609-VІ від 07.07.2011р., що набрали чинності 06.08.2011р.), яка чітко визначила період (три попередні звітні періоди (квартал), який потрібно брати до уваги при порівнянні суми розбіжностей між податковим кредитом та заявленою до відшкодування сумою бюджетного відшкодування, а саме в такій редакції: загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, що виникла протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу), не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

В даному випадку слід зазначити, що згідно п. 200.20. статті 200 Податкового кодексу України, визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

З огляду на вказане, значення мають саме обставини відповідності платника показникам критеріїв на момент проведення такого визначення, а не період за який подається декларація, як стверджує відповідач.

При цьому суд відмічає, що на момент подачі позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року вже діяла норма пп.200.19.4 п.200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, яка передбачала, що загальна сума розбіжностей повинна визначатись за даними податкових накладних, що виникла саме протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу).

Крім того, відповідно до п. 200.20. статті 200 Податкового кодексу України, порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом державної податкової служби. Відповідно до пунктів 200.18 - 200.21 статті 200 розділу V Податкового кодексу України був розроблений Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №42 від 25.01.2011р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2011р. №136/18874, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок).

Відповідно до п.3.4 вказаного Порядку серед іншого визначені дані, на підставі яких формуються критерії, та порядок їх обрахунку, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Для формування зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової декларації з податку на додану вартість звітного періоду: Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість. Відповідно до вказаного пункту порядок розрахунку коефіцієнту розбіжностей (Кр) визначається як співвідношення загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг (СзсР), до суми податку на додану вартість, задекларованої платником до відшкодування у поточному звітному періоді (Сбв) де: СзсР - розбіжність між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг на перше число місяця другого за звітним періодом.

Суд відмічає, що дійсно згідно п.200.20 ст. 200 Податкового кодексу України визначення відповідності платника податку передбаченим критеріям проводиться в автоматизованому режимі, разом з тим, таке визначення з урахуванням приписів вказаного Порядку повинно було проводитись на перше число місяця другого за звітним періодом, тобто станом на 01.09.2011р., а з огляду на те, що станом на 01.09.2011р. норма пп. 200.19.4 п.200.19 ст. 200 Податкового кодексу України діяла в редакції Закону України №3609-VІ від 07.07.2011р., сума розбіжностей податковим органом повинна була визначатись за даними податкових накладних саме за три попередні звітні періоди (в даному випадку за квітень, травень, червень 2011р.), а не за 36 послідовних місяців.

Під час розгляду даної справи Конотопською МДПІ Сумської області надано перелік платників податку на додану вартість за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період з 31 серпня 2008 року по 31 липня 2011 року (помісячно) за вказаний період розбіжність складає 35,638%, в той же час, відповідно до вказаного розрахунку, розбіжність за період з квітня по червень 2011 року дорівнює 2,043% (2138933/43708,54*100%), тобто за три попередні звітні періоди (а.с.33), а тому коефіцієнт розбіжностей згідно формули, передбаченої Порядком, чинного на час виникнення спірних правовідносин, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення.

Враховуючи встановлені в судовому засідання обставини справи та досліджені докази, з огляду на те, що в судовому засіданні не було підтверджено факт перевищення коефіцієнту розбіжностей над 10 відсотками суми податку, задекларованої позивачем до відшкодування, суд приходить до висновку, що оскаржуване повідомлення не відповідає приписам Податкового кодексу України, Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №42 від 25.01.2011р., чинного на час виникнення спірних правовідносин, а тому відповідно до ч.3 ст.2 КАС України є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов'язати Конотопську МДПІ Сумської області вчинити дії щодо автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2138933 грн., визначеній у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки вищевказаний порядок автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість не містить інших підстав у відмові вказаного автоматичного відшкодування, окрім винесення оскаржуваного в даній справі повідомлення, яке, як встановлено вище, підлягає скасуванню.

Враховуючи вимоги ст. 94 КАС України, вбачається необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 50 % сплаченого ним при подачі позову до суду судового збору, що становить 03 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області та до Державної податкової адміністрації України про скасування рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про невідповідність Державного підприємства Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25, код ЄДРПОУ 12602750) визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України критеріям та відсутність права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, зазначене у повідомленні Конотопської МДПІ Сумської області від 07 вересня 2011 року №39 та зобов'язання Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області вчинити дії щодо автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2138933 (два мільйона сто тридцять вісім тисяч дев'ятсот тридцять три) гривні, визначеній у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року на рахунок № 26007319168001, МФО 337546 в СФ КБ Приватбанк м.Суми задовольнити частково.

Скасувати рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про невідповідність Державного підприємства Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25, код ЄДРПОУ 12602750) визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України критеріям та відсутність права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, зазначене у повідомленні Конотопської МДПІ Сумської області від 07 вересня 2011 року №39.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25, ідентифікаційний код 12602750) 03 грн. 40 коп. судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С.М. Глазько

Судді (підпис) С.О. Бондар

(підпис) ОСОБА_4

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складений 06 грудня 2011 року