Постанова № 50963591, 23.07.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3938/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Ясиновського І.Г.,

при секретарі – Ворошилові Ю.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" (надалі - позивач, ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032304/215 від 22.03.2012 року про порушення ст.1 Закону України "Про порядок розрахунків у іноземній валюті" та нарахування пені за вищезазначене порушення у сумі 4 167 734 грн. 37 коп.

17 липня 2012 року позивачем до суду надано уточнення до адміністративного позову, відповідно до якого, він просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000092304/215 від 22.03.2012 року, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо - економічної діяльності в розмірі 4 167 734 грн. 37 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом на підставі висновків перевірки про порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 2 854 623 дол. США/ 22 764 177 грн. 07 коп. за період з 19.05.2011 року по 22.11.2011 року по експортному контракту №76/09/121/2001 від 21.12.2009 року з ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод". Позивач вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на те, що пеню за порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" відповідач не мав права нараховувати, оскільки між позивачем та ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод" була укладена мирова угода від 22 листопада 2011 року, яку своєю ухвалою від 22 листопада 2011 року затвердив Господарський суд Гомельської області у справі №197-13/2011, і яка за своїми правовими наслідками дорівнює постановленню і виконанню рішення про задоволення позовним вимог, що є підставою для не нарахування пені за порушення строків виплати заборгованості за експортно - імпортним контрактом відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначав, що перевіркою Кременчуцької ОДПІ встановлено порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 2 854 623 дол. США/ 22 764 177 грн. 07 коп. за період з 19.05.2011 року по 22.11.2011 року по експортному контракту з ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод". Вказував, що укладення мирової угоди між позивачем та його контрагентом - ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод", не є підставою для не нарахування пені за порушення строків виплати заборгованості за експортним контрактом, оскільки відповідно до частини 3 статті 4 зазначеного Закону України у разі припинення (закриття) провадження у справі строки, передбачені статтями 1 та 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. Так як Господарський суд Гомельської області затвердив мирову угоду та припинив провадження у справі, пеня підлягає нарахуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (ідентифікаційний код 05763814) перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції з 30.12.1993 року за №68.

У період з 23.02.2012 року по 28.02.2012 року на підставі направлення Кременчуцької ОДПІ від 23.02.2012 року № 1156/001156 та наказу від 23.02.2012 року № 889 була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 09.11.2010 року по 23.11.2011 року при виконанні зовнішньоекономічних контрактів №283 від 09.05.2011 року та №76/09/121/2001 від 21.12.2009 року згідно повідомлень уповноваженого банка.

За результатами перевірки складено акт 05.03.2012 року № 52/22-624/05763814 (а.с. 12-18), яким встановлено порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 2 854 623 дол. США (22 764 177,09 грн.) за період з 19.05.2011 року по 22.11.2011 року по експортному контракту №76/09/121/2001 від 21.12.2009 року з ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод".

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року №0000092304/215 (а.с.10), яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 4 167 734 грн. 37 коп.

Не погодившись, ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" оскаржило податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 №0000092304/215 в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Полтавській області (скарга №55-01-27/365 від 30.03.2012 року (а.с. 19-24)). За наслідками розгляду, ДПС у Полтавській області прийнято рішення про результати розгляду скарги від 21.05.2012 року №1358/10/10-215, яким скарга залишена без задоволення (а.с. 25-30).

Із даним податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2012 року №0000092304/215 позивач не погодився та оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Згідно з пунктом 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 24.03.1999 №136, днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (продавець) укладено контракт №76/09/121/2001 від 21.12.2009 року (а.с. 54-61) з нерезидентом ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод ім. М.І. Калініна", Республіка Білорусь, на постачання продукції, згідно з яким покупець зобов`язується сплатити та прийняти, а продавець зобов`язується поставити продукцію виробничо-технічного призначення - вагонокомплекти пасажирського вагону модельного ряду 61-779, що виготовлені згідно з нормативно-технічною документацією продавця у кількості та номенклатурі відповідно до специфікацій, які є невід`єдмною частиною такого контракту.

Згідно з п. 5.1 зазначеного контракту оплата за поставку узгодженої партії вагонокомплектів здійснюється протягом 20-ти банківських днів з дати поставки згідно з п. 3.1 контракту.

Перевіркою встановлено, що на виконання умов експортного контракту позивачем здійснено поставку продукції - вагонокомплекти пасажирського вагону модельного раду 61-779 на загальну суму 2 194 623 доларів США/17 456 397,11 грн. згідно вантажно-митних декларацій:

- №127 від 10.01.2011 на суму 731 541 доларів США (5 822 334 грн. 82 коп). Граничний термін отримання валютної виручки - 09.07.2011 року;

- №128 від 10.01.2011 на суму 731 541 доларів США (5 822 334 грн. 82 коп). Граничний термін отримання валютної виручки - 09.07.2011 року;

- №479 від 19.01.2011 на суму 731 541 доларів США (5 822 334 грн. 82 коп). Граничний термін отримання валютної виручки - 18.07.2011 року.

Відповідно до умов контракту позивачем були направлені на адресу ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод ім. М.І. Калініна" рахунки-фактури на оплату поставленої продукції, а саме: № 16 від 19.11.2010 року (а.с. 72), № 17 від 19.11.2010 року, № № 18 та № 19 від 06.01.2010 ( а.с. 78, 84), № 20 від 19.01.2011 року ( а.с. 90).

Також, доказом виконання позивачем умов контракту є акти приймання - передачі продукції № 16 та № 17 від 21.11.2010 року (а.с. 73 - 75), № 18 та № 19 від 11.01.2011 року ( а.с. 79-81, 85-87), № 20 від 24.01.2011 року (а.с. 91 - 93).

Судом встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що у зв`язку з тим, що контрагент позивача - ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод ім. М.І. Калініна" не виконував свого обов`язку щодо оплати поставленого товару, ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" звернувся до Господарського суду Гомельської області з позовною заявою № 1-46 про стягнення з контрагента суми боргу в розмірі 2 926 068 доларів США та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі 33500,45 доларів США. (а.с. 38-41).

Як вбачається з копії позовної заяви до Господарського суду Гомельської області від 11 травня 2011 року, на якій стоїть штамп реєстрації вхідної документації Господарського суду Гомельської області, що позивач звернувся до суду з позовом 16 травня 2011 року, тоді як граничний термін надходження виручки по контракту настав 19 травня 2011 року, позивач звернувся до вказаного суду без порушення строків, встановлених статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Ухвалою Господарського суду Гомельської області від 23.05.2011 року позовна заява прийнята та порушено провадження у справі № 197-13/2011 (а.с. 42).

27 червня 2011 року Господарський суд Гомельської області призначив справу до судового розгляду (а.с. 45-46).

У період з 27.0.2011 року по 22.11.2012 року у Господарському суді Гомельської області відбувався розгляд справи та здйснювалися встановлені законодавством процесуальні дії.

22 листопада 2011 року між позивачем та ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод" укладена мирова угода, яку своєю ухвалою від 22 листопада 2011 року затвердив Господарський суд Гомельської області у справі №197-13/2011 (а.с.49-53).

Валютна виручка від нерезидента ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод ім. М.І. Калініна", Республіка Білорусь надходила на валютний рахунок ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" №26008011803840 в ПАТ "Перший Український міжнародний банк", м. Дніпропетровськ, в загальній сумі 2 854 623 доларів США (22 764 177,09 грн.), в такі строки:

- 23.06.2011 в сумі 5 262 246 грн. або 660 000 доларів США - з порушенням граничних термінів розрахунків на 36 днів;

- 08.08.2011 в сумі 962 992,70 грн. або 120 809 доларів США - з порушенням граничних термінів розрахунків на 30 днів;

- 12.08.2011 в сумі 239 130 грн. або 30 000 доларів США - з порушенням граничних термінів розрахунків на 34 дня;

- 16.08.2011 в сумі 4 629 014,77 грн. або 580 732 доларів США - з порушенням граничних термінів розрахунків на 38 днів;

- 16.08.2011 в сумі 4 457 925,23 грн. або 559 268 доларів США - з порушенням граничних термінів розрахунків на 38 днів;

- 02.11.2011 в сумі 797 870 грн. або 100 000 доларів США - з порушенням граничних термінів розрахунків на 116 днів;

- 04.11.2011 в сумі 576 789,13 грн. або 72 273 доларів США - з порушенням граничних термінів розрахунків на 118 днів;

- 04.11.2011 в сумі 1 178 964,87 грн. або 147 727 доларів США - з порушенням граничних термінів розрахунків на 109 днів;

- 08.11.2011 в сумі 2 504 455,39 грн. або 313 814 доларів США - з порушенням граничних термінів розрахунків на 113 днів;

- 09.11.2011 в сумі 1 596 140 грн. або 200 000 доларів США - з порушенням граничних термінів розрахунків на 114 днів;

- 10.11.2011 в сумі 558 649 грн. або 70 000 доларів США - з порушенням граничних термінів розрахунків на 115 днів.

Позивачем у позовній заяві встановлені перевіркою обставини не заперечуються.

Оцінюючи твердження позивача про те, що мирова угода від 22 листопада 2011 року, яку своєю ухвалою затвердив Господарський суд Гомельської області у справі №197-13/2011, дорівнює постановленню і виконанню рішення про задоволення позовним вимог, що є підставою для не нарахування пені за порушення строків виплати заборгованості за експортно - імпортним контрактом відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", суд виходить з наступного.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 17.03.2009 року №359/13/13-09 зазначив, що укладення сторонами і затвердження судом мирової угоди у справі після погашення боргу нерезидента згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту (сплата коштів, виконання зобов`язань із поставки товарів чи послуг тощо) на момент затвердження судом відповідної угоди за своїми правовими наслідками дорівнює постановленню і виконанню рішення про задоволення позовних вимог. У такому разі слід надавати перевагу змісту судового рішення (ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди чи узгодженого рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду або Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України) над його процесуальною формою.

Зважаючи на викладене, укладена між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод ім. М.І. Калініна" і затвердження судом мирова угода у справі № 197-13/2011 за своїми правовими наслідками дорівнює постановленню і виконанню рішення про задоволення позовних вимог.

Оскільки відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом, то й пеня за несвоєчасне надходження виручки від ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод ім. М.І. Калініна" до позивача не повинна нараховуватись з дати прийняття позову до розгляду судом.

Оплата заборгованості перед позивачем по контракту №76/09/121/2001 від 21.12.2009 року було проведено ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод ім. М.І. Калініна" в період з моменту подання позовної заяви до 22.11.2011 року.

Зі змісту мирової угоди видно, що відповідач (нерезидент, ВРУП "Гомельський вагоноремонтний завод ім. М.І. Калініна") визнає порушення строку оплату за поставлені позивачем (ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод") вагонокомплекти в кількості 4 одиниці; відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача всю суму основного боргу в сумі 2 926 068 доларів США, а також бере на себе зобов'язання погасити витрати по оплаті позивачем державного мита, у зв'язку із поданням позову в суд в розмірі 50%; позивач відмовляється від стягнення з відповідача пені за порушення договірних зобов'язань в сумі 33 500,45 доларів США.

Тобто стягнення заборгованості з нерезидента відбулось не внаслідок помилок з боку позивача та необґрунтованості чи безпідставності позовних вимог, а в результаті того, що під загрозою прийняття судового рішення та сплати пені за порушення договірних зобов'язань, нерезидентом визнані вимоги позивача та укладено мирову угоду, внаслідок чого і була повністю погашена заборгованість, яка виникла за невиконання контракту.

Доводи відповідача в обґрунтування заперечень проти позову в цій частині про те, що оскільки зазначеною ухвалою Господарського суду Гомельської області провадження по справі було закрите, то відповідно до п.3 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються, суд до уваги не приймає, оскільки ці доводи не спростовують висновків суду щодо відсутності підстав для нарахування зазначених штрафних санкцій. Крім цього, на думку суду наслідки, передбачені п.3 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", застосовуються до випадків закриття провадження по справі не за наслідками розгляду справи по суті, і не можуть застосовуватися до випадків закриття провадження по справі у звязку з розвязанням спору миром.

Зважаючи на викладене, суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивацій, наведених вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте необґрунтовано та не на підставі закону, а тому воно є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідачем по справі не було доведено вчинення порушення правил здійснення господарської діяльності позивачем, більш того, останнім доведено вжиття всіх необхідних та можливих з його боку заходів спрямованих на повернення в Україну валютної виручки за експортовану продукцію за контрактом. Таким чином, відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000092304/215 від 22.03.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2012 року.

Суддя І.Г. Ясиновський