Ухвала суду № 50961648, 21.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

21 вересня 2015 рокум. ПолтаваСправа № 816/4233/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., розглянувши матеріали позовної заяви Козельщинської центральної районної лікарні до Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна фінансова інспекція у Полтавській області, про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2015 року позивач Козельщинська центральна районна лікарня звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна фінансова інспекція у Полтавській області про стягнення коштів в сумі 11 012 грн. 57 коп.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник у правових відносинах з суб'єктом владних повноважень.

Поняття суб'єкта владних повноважень визначено у пункті 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із яким суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Згідно із частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Перелік публічно-правових справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. При цьому рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Отже, суттєвою ознакою публічно-правового спору є участь суб'єкта владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб'єктів і рішення якого є обов'язковими для виконання.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, то він не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень, а спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Матеріали позовної заяви свідчать, що предметом спору є стягнення з Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації коштів у розмірі 11 012,57 грн. внаслідок порушення останнім пп. 1 п. 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903, в частині проведення перевірки відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів, що призвело до завищення вартості наданих послуг по об'єкту будівництва на загальну суму 11012,57 грн.

При цьому із змісту позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із виконанням укладеного між ЦРЛ та Управлінням капітального будівництва Полтавської ОДА договору від 27.08.2012 № 03-38 про надання послуг з технічного нагляду за реконструкцією пологового відділення в лікувально-діагностичне відділення, загальна вартість послуг за яким склала 102 906 грн.

Згідно положень статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Аналогічні норми містить Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури та Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 та (пункти 2, 5).

Системний аналіз чинного законодавства дає можливість дійти висновку, що відносини сторін від час здійснення авторського та /або технічного нагляду є за своєю правовою природою цивільно-правовими, оскільки учасники таких відносин характеризуються юридичною рівністю, а відносини виникають, як правило, на підставі відповідного договору.

Відповідно до п.3 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Необхідно зазначити, що здійснення УКБ Полтавської обласної державної адміністрації авторського або технічного нагляду не є виконанням ним владних управлінських функцій на основі законодавства відносно позивача, тому заявлені вимоги позивача щодо стягнення завищеної вартості послуг внаслідок неналежного виконання відповідачем авторського/ технічного нагляду не стосуються захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Участь у справі в якості відповідача суб'єкта, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, не змінює правову природу спірних правовідносин, оскільки останній лише виконує покладені на нього функції, але не приймає рішень щодо виникнення або припинення прав позивача у сфері публічно-правових відносин.

За таких обставин суд приходить до висновку, що даний спір між сторонами не пов'язаний з реалізацією УКБ Полтавської обласної державної адміністрації у відношенні позивача владних управлінських функцій на основі законодавства.

З огляду на викладене, позовні вимоги Козельщинської центральної районної лікарні не підлягають вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Згідно із пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року №10, з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Зважаючи на те, що спірні відносини між сторонами щодо стягнення коштів не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських функцій однією стороною стосовно іншої сторони, враховуючи суб'єктний склад сторін та суть спору, позов підлягає розгляду господарським судом у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Козельщинської центральної районної лікарні до Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення коштів.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Козельщинської центральної районної лікарні до Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна фінансова інспекція у Полтавській області про стягнення коштів.

Роз'яснити позивачеві право на звернення із вказаним позовом до місцевого господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Довгопол