Ухвала суду № 50961502, 28.01.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 січня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4579/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кулик - Куличок О.Л.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2014 року позивач ОСОБА_4 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, якою просив:

- визнати незаконним наказ Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 23.10.2014 року № 234-о;

- поновити ОСОБА_4 на посаді начальника відділу адміністрування майнових податків управління доходів і зборів з фізичних осіб Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області;

- стягнути з Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області надати до Міністерства юстиції України відповідні відомості про відсутність підстав для застосування до позивача заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади", для виключення відомостей щодо позивача з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади ".

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що наказом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 23 жовтня 2014 року №234-о його звільнено з посади начальника відділу адміністрування майнових податків управління доходів і зборів з фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного Управління Міндоходів у Полтавській області з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади", згідно із пунктом 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, що суперечить ОСОБА_5 України. Вважає, що даним наказом порушуються принципи проведення люстрації та конституційні права, зокрема, право на працю.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року провадження у справі за даним адміністративним позовом відкрито.

28 січня 2015 року до суду надійшло клопотання представника позивача про звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади" ОСОБА_5 України, а саме: пункту 8 частини 1 статті 3, частини 3 статті 1, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" положенням статті 8, статті 21, частин 2, 3 статті 22, частин 1, 2 статті 24, частини 2 статті 38, частини 1 статті 43, статті 58, частини 2 статті 61, частини 1 статті 64 ОСОБА_5 України в їх системному взаємозв'язку.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлене клопотання.

Представники відповідача проти задоволення клопотання заперечували.

Суд, заслухавши думку представників відповідача щодо заявленого клопотання, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, з 13 листопада 2013 року позивач ОСОБА_4 був призначений на посаду начальника відділу адміністрування майнових податків управління доходів і зборів з фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного Управління Міндоходів у Полтавській області, а до цього часу з 04.03.2008 по 17.02.2012 обіймав посаду першого заступника начальника управління податкової міліції ДПА у Полтавській області, з 17.02.2012 по 31.10.2013 - першого заступника начальника управління податкової міліції ДПС у Полтавській області.

16 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України "Про очищення влади", пунктом 8 частини 1 статті 3 якого передбачено, що заборона, передбачена частиною 3 статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, зокрема: керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Наказом начальника Головного управління Міндоходів у Полтавській області №234-о від 23 жовтня 2014 року ОСОБА_4 звільнено з посади начальника відділу адміністрування податків управління доходів і зборів з фізичних осіб з підстав передбачених Законом України "Про очищення влади", згідно з пунктом 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Статтею 8 ОСОБА_5 України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

В обґрунтування клопотання представник позивача посилається на те, що пункт 8 частини 1 статті 3, частини 3 статті 1, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» суперечать закріпленим у статті 21, частинах 2 та 3 статті 22, частинах 1 та 2 статті 23, частині 2 статті 38, статті 58, частині 2 статті 61, частині 1 статті 64 ОСОБА_5 України правам, свободам та обов'язкам людини і громадянина, якими передбачено, що: усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування; закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення; юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_5 України.

Відповідно до частини 5 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта ОСОБА_5 України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування ОСОБА_5 України при здійсненні правосуддя» передбачено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає ОСОБА_5 України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до статті 150 ОСОБА_5 України може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність ОСОБА_5 законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, з метою досягнення однозначної визначеності у питанні про те, чи відповідають в контексті доводів позивача окремі вищезгадані положення Закону України «Про очищення влади» наведеним вище положенням ОСОБА_5 України та, відповідно, з метою з'ясування питання щодо їх конституційності, забезпечення застосування при вирішенні спору норм Закону, які відповідають ОСОБА_5 України, а також з метою забезпечення дотримання конституційних прав і свобод позивача, Полтавський окружний адміністративний суд вважає за необхідне звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності вищезгаданих окремих положень Закону України «Про очищення влади» ОСОБА_5 України.

Керуючись частиною 5 статті 9, статті 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача задовольнити.

Звернутися до Верховного Суду України із зазначеною ухвалою суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади" положенням ОСОБА_5 України, а саме: пункту 8 частини 1 статті 3, частини 3 статті 1, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" положенням статті 8, статті 21, частини 2,3 статті 22, частини 1,2 статті 24, частини 2 статті 38, частини 1 статті 43, статті 58, частини 2 статті 61, частини 1 статті 64 ОСОБА_5 України в їх системному взаємозв'язку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 31 січня 2015 року.

СуддяМ.В. Довгопол