Постанова № 509573, 01.03.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01.03.07 Справа № 2/5ад.

Суддя Седляр О.О., розглянувши матеріали справи за позовом

Управління Пенсійного Фонду України в Міловському районі, смт. Мілове Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрілецька слобода», смт. Мілове Луганської області

про стягнення 7695 грн. 70 коп.

за участю представників сторін:

від позивача – Коломієць В.С., дов. від 18.01.07 № 1,

від відповідача –Шкуратько Н.О., дов. від 05.02.07 б/н,

відповідно до вимог ст. 150 КАС України у засіданні суду було оголошено перерву з 20.02.07 по 01.03.07,

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 7695 грн. 70 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 16.02.07 позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що відносно підприємства відкрита ліквідаційна процедура та обов’язку про повідомлення позивача належать державному реєстратору. Крім того, він посилається на те, що позивач порушив строки звернення згідно ст. 30 Закону України Про реєстрацію юридичних осіб щодо звернення з заявою про кредиторську заборгованість.

Позивач згідно заперечень на відзив підтримує позовні вимоги та просить стягнути суму недоїмки.

Сторони не досягли примирення.

Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

Засади і механізми системи функціонування загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІУ “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон № 1058-ІУ).

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону страхувальники (роботодавеці) зобов‘язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлений однойменною Інструкцією, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 231-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663 (далі –Інструкція).

Розміри страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України “Про збір на обов‘язкове державне Пенсійне страхування” (п.4 Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Міловському районі, як платник збору на обов‘язкове державне пенсійне страхування та своєчасно не перераховує названий збір, у зв’язку з чим за станом на 01.12.06 за ним створилась недоїмка у сумі 7695 грн. 70 коп., що підтверджено актом позапланової перевірки достовірності та повноти нарахування та своєчасності сплати від 14.08.06 № 17-ю, який відповідачем не оспорений.

Відповідно до ст. 106 Закону позивачем на користь позивача була надіслана вимога № Ю-60 від 14.08.06 на суму заборгованості, які відповідачем були отримані та не оспорена у встановленому порядку.

У зв”язку з цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках у сумі 7695 грн. 70 коп., відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Сума недоїмки обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та відповідачем не оспорена.

Посилання відповідача на порушення позивачем порядку звернення з заявою щодо кредиторської заборгованості судом не приймається до уваги з наступного:

Частиною 5 ст. 111 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа вважається ліквідованою з дня внесення у Єдиний державний реєстр запису про його припинення, що на момент розгляду справи не було.

Крім того, діючим законодавством не передбачені наслідки пропуску строку визначеного ст. 60 Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються у встановленому порядку.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п"ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрілецька слобода», смт. Мілове Луганської області, вул. Луначарського, буд. 79, код 30313920 на користь Управління Пенсійного Фонду України в Міловському районі, смт. Мілове Луганської області, вул. Леніна, буд. 37, код 21792560 заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 7695 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 03.03.07 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.О. Седляр