Постанова № 509559, 01.03.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01.03.07 Справа № 4/6ад.

Суддя Батюк Г.М., при секретарі судового засідання Лукашишиній Т.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Урядовий орган державного управління - Державної інспекції з енергозбереження, м.Київ

до Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат», смт. Краснодон Краснодонського району Луганської області

про стягнення 32908 грн. 56 коп.

за участю представників сторін

від позивача – Шоха С.Є.,дов. від 09.01.07 № 12/139-32;

від відповідача –Данілова І.О., дов. № 34 від 09.01.07.

встановив:

Суть спору: заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 32908 грн. 56 коп.

У судовому засіданні від 20.02.07 по справі була оголошена перерва до 01.03.07.

Постанова господарського суду Луганської області виноситься 01.03.07.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Сторони не досягли примирення.

Відповідач у відзиві на позов від 16.01.07 № 128, у доповненні до відзиву на позовну заяву від 20.02.07 № 360, у додатку до відзиву від 01.03.07 № 419 позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що

- згідно розрахунку до акту перевірки від 29.08.06 допущені цифрові помилки,тому розрахунок є не вірним;

- за розрахунками позивача не ефективні втрати електроенергії склали 57312 кВтг/рік на суму 16454 грн. 28 коп.;

- у зв’язку з тим, що статконденсаторні батареї вийшли із ладу і були демонтовані 27.12.05 фактичні втрати електроенергії склали 39097кВтг на суму 11224 грн. 75 коп.

У відзиві на адміністративний позов від 16.01.07 № 128, у доповненні до відзиву на позовну заяву від 20.02.07 № 360, у додатку до відзиву від 01.03.07 № 419, відповідач заперечуючи проти методики розрахунку штрафних санкцій, а також зазначив, що підставою для застосування підвищеної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи що до ефективного використання газу та інших паливно- енергетичних ресурсів в народному господарстві»від 02.09.1993 № 669 ( із змінами та доповненнями), як вказано у позовної заяві, було систематичне перевищення стандартизованих рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно- енергетичних ресурсів, що передбачено ст. 27 п.»є»Закону України «Про енергозбереження».

У запереченнях на відзив відповідача від 30.01.07 № 12/132-181, у запереченні позивач зазначив наступне:

- відповідач неправильно трактує норми чинного законодавства щодо

повноважень Державної інспекції з енергозбереження; так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 року № 1039 "Питання Державної інспекції з енергозбереження" з подальшими змінами і доповненнями, Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, яка відповідно до законодавства виконує контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів; відповідно до Закону України "Про енергозбереження" ( 74/94-ВР), зокрема абз .2 ст.5, проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства - промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті , а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва"; ст. 26 цього Закону Державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України; державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей;

- структурною одиницею урядового органу державного управління

Державної інспекції з енергозбереження - територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, яке під час комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів ОКП «Компанія «Луганськвода»встановлено факти безгосподарного використання паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів, тобто нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, що відповідно ст. 27 п. "є" Закону України "Про енергозбереження" від 1 липня 1994 року № 74/94 -ВР є порушенням законодавства про енергозбереження і тягне за собою передбачену законодавством відповідальність;

- відповідно ст. 11 п. "є" Закону України "Про енергозбереження"

економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;

- Повноваження Державної інспекції з енергозбереження щодо

застосування підвищеної плати та розмір плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі їх неефективного використання, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №699 від 02.09.93 (зі змінами та доповненнями); Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року №64 "Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за № 653/4874, визначений механізм накладення та стягнення підвищеної плати;

- Правовою нормою постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 1993 р. №699 „Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві", зокрема розділу 11 додатку до цієї Постанови передбачено, що «за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата»; «якщо перевитрати

газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни; плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження»;

- матеріали комплексної перевірки ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»у тому числі і Постанова про застосування підвищеної плати, були складені у відповідності з додатками до „Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого Наказом Держкомітету України з енергозбереження 04.08.00р. №64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2000. за № 653/4874, яким визначений механізм накладення та стягнення підвищеної плати;

- відповідно до п. 15 „Порядку": „рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до

законодавства України на підставі акта перевірки і оформляється постановою про сплату підвищеної плати ; відповідно до п.16 „Порядку" підприємство повинно було внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови; несплачена сума стягується в судовому порядку; відповідач, яким допущено перевитрати паливно-енергетичних ресурсів на суму 32908,56 грн., дотепер не сплатив, що відповідно до пункту «ж»ст.27 Закону України «Про енергозбереження»є порушенням законодавства по енергозбереженню.

Заявою, зданою до суду 01.03.07, позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача суми підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 10459 грн. 06 коп., та просить стягнути з відповідача суми підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 22449 грн. 50 коп.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.

У відповідності до ст. 9 Закону України ” Про енергозбереження” від 01.07.94 № 74/94 (далі –Закон № 74/94) основою для здійснення управління у сфері енергозбереження, є зокрема, здіснення функцій по контролю у відповідній сфері.

Державна інспекція з енергозбереження, тобто позивач у даній справі, є органом державного управління у цій сфері, що закріплено у п.1 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.00 № 1039.

Розділом V Закону № 74/94, який має назву "Контроль у сфері енергозбереження та відповідальність за порушення цього закону", передбачено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України (ст. 26).

Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях встановлений відповідним Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.00 № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.00 за № 653/4874 (далі –Порядок проведення перевірок).

Так, на виконання покладених на нього зазначених вище функцій контролю, позивачем в особі його структурної одиниці –Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області - було проведено комплексну перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів підприємством відповідача.

За результатами перевірки позивачем було складено акт № 18-12/139 від 29.08.06 (а.с.8-12). Вказаним актом визнано стан енергозбереження в Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат»знаходиться на недостатньому рівні. Неефективне використання електроенергії склало 57312 кВтг/рік на суму 16454 грн. 28 коп.

На підставі акту винесено постанову від 29.08.06 № 18-12/139-1 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, якою до відповідача застосовано подвійну плату за перевитрати у розмірі 32908 грн. 56 коп.

Відповідач позовні вимоги відхилив, з підстав викладених у відзиві.

Оцінивши доводи сторін та заявника, обставини справи у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Правова природа підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів передбачена п. а ч.1 ст. 17 Закону № 74/94 у разі незадовільного стану устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними та технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики.

З наведеного вбачається, що обов’язок сплати даної санкції споживачем електричної енергії виникає безпосередньо в силу закону при наявності факту правопорушення, який зафіксований актом перевірки.

Відповідно до п. "е" ст.11 Закону № 74/94 економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні, зокрема, у безгосподарному використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів (п. "є" ч. 2 ст. 27 Закону № 74/94).

Відповідно до абзацу 2 р. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93 № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу на інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві", якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними та технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державного інспекцією з енергозбереження.

Таким чином, на виконання зазначених вище нормативних актів та результатів перевірки позивачем винесено постанову від 12.05.06 № 18-12/073-1 про застосування підвищеної плати за виявлене неефективне використання електроенергії, якою до відповідача застосовано подвійну плату за перевитрати у розмірі 32908 грн. 56 коп.

При цьому слід зазначити, що п. п. 16. 17, 18 Порядку проведення перевірок передбачено, що підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування; у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку; рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржене в установленому законом порядку.

Як свідчать матеріали справи, постанова від 29.08.06. № 18-12/139-1 відповідачем не оскаржена в установленому законом порядку.

Заявою, зданою до суду 01.03.07, позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача суми підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 10459 грн. 06 коп. Згідно зі ст.ст. 51, 136 КАС України позивач вправі відмовитись від адміністративного позову, а суд прийняти відмову від адміністративного позову за умови, що ці дії не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. Суд ознайомив заявника та позивача з правовими наслідками відмови від позову. З огляду на наведене, вказана часткова відмова заявника та позивача від адміністративного позову прийнята судом. За таких обставин, провадження у справі щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 10459 грн. 06 коп. слід закрити відповідно до п. 2 ч.1 ст. 157 КАС України.

Подвійна плата за перевитрати електроенергії у розмірі 22449 грн. 50 коп. нарахована позивачем обґрунтовано, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі розрахунком позивача, актом від 29.08.06 № 18-12/139 та постановою від 29.08.06. № 18-12/139-1, які відповідачем не оскаржені в установленому законом порядку.

Подвійна плата за перевитрати електроенергії у розмірі 22449 грн. 50 коп. відповідачем належним чином не спростована.

На підставі вищевикладеного, заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві та запереченнях на пояснення позивача, відхиляються судом за необґрунтованістю, оскільки відповідач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач та заявник звільнені від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, у даному випадку не передбачено чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 87, 94, 98, 112, 136, 150,157, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат», смт. Краснодон Краснодонського району Луганської області, вул. Заводська,1, р/р 26006959676200 в ЛФ ПУМБ м.Луганськ, МФО 304966, код ЄДРПОУ 00231290 на користь Урядовий орган Державного управління -Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ, вул. Краківська, 17, код ЄДРПОУ 21655283, Одержувач: Управління державного казначейства по Луганській області, м.Луганськ, код ЗКПО 24045556, п/рахунок 31115106500002, код бюджетної класифікації 23030300, підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 22449 грн. 50 коп..

3. Закрити провадження у справі щодо позовних вимог в частині стягнення суми підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 10459 грн. 06 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 06.03.07 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Г.М.Батюк

Пом.судді

Ю.А.Зайцева