Постанова № 50948826, 14.10.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2011 р. справа № 2a-2996/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

з участю секретаря Кобринської Л.М.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі до ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»про стягнення податкового боргу в сумі 50762,65 грн. з розрахункових рахунків та за рахунок готівки відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Надвірнянському районі звернулася в суд із адміністративним позовом до ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів» про стягнення податкового боргу в сумі 50762,65 грн. з розрахункових рахунків та за рахунок готівки відповідача.

Позов мотивовано тим, що позивачем проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»за період з 07.03.2006 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складено відповідний акт. За наслідками проведеної перевірки позивачем 06.03.2008 року винесено податкові повідомлення-рішення за № 0000231710/0, № 0000152301/0, № 0000162301/0, згідно з якими ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»донараховано податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 24024 грн., податку з доходів фізичних осіб в сумі 10717,02 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9453, 95 грн. ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів» вказані рішення ДПІ в Надвірнянському районі оскаржувалися в судовому порядку. На підставі судових рішень податкові повідомлення-рішення чинні, а вказані в них суми грошових коштів є заборгованістю, яка підлягає до сплати. Однак, ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»заборгованість, яка становить 44142,73 грн. не погасив. Крім того, ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»не сплачено орендної плати за 6 місяців 2011 року в сумі 6619,92 грн., розмір якої ним самостійно задекларовано на 2011 рік. Таким чином, станом на 02 серпня 2011 року податковий борг ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»перед бюджетом становить 50762,65 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав із підстав наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився повторно, хоча відповідач належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд встановив наступне.

ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»як юридична особа зареєстроване у Надвірнянській райдержадміністрації 15.06.2000 року. Даний факт підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію, а також копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.07.2011 року (10-11, 15).

У ДПІ в Надвірнянському районі відповідач перебуває на податковому обліку з 15.06.2000 року, про засвідчує копія довідки позивача № 39 від 07.07.2007 року (а.с.16).

Стаття 4 Закону України «Про систему оподаткування»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

У відповідності з пунктами 2, 3 частини 1 статті 9 цього Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами (п. 1 ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування»).

Проведеною позивачем плановою документальною перевіркою фінансово-господарської діяльності ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»з питань дотримання податкового, іншого законодавства за період з 07.03.2006 року по 30.09.2007 року виявлено ряд порушень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що складено акт від 27.02.2008 року № 133/23-31044289. За наслідками проведеної перевірки позивачем 06.03.2008 року винесено податкові повідомлення-рішення за № 0000231710/0, № 0000152301/0, № 0000162301/0, згідно з якими ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»донараховано податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 24024 грн., податку з доходів фізичних осіб в сумі 10717,02 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9453, 95 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувалися в судовому порядку. Відповідно до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2009 року, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 року, в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У звязку з цим суд вважає, що податковий борг в сумі 44142,73 грн. доведенню не підлягає.

ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»має у строковому платному користуванні земельну ділянку, що відноситься до земель промисловості (копія податкової декларації орендної плати на 2011 рік (а.с.17-18)).

Порядок адміністрування податків і зборів з 01.01.2011 року визначають положення Податкового кодексу України.

На відповідача, як орендаря, розповсюджується положення статті 269 Податкового кодексу України, згідно яких він зобовязаний сплачувати орендну плату.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1 статті 285 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідачем в 2011 році подано позивачу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, якою встановлено розмір її оплати за рік із розбивкою його по місяцях, про що свідчить копія декларації такого податкового зобовязання (а.с.17-18).

В п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України зазначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем за 6 місяців не сплачено орендної плати за землю, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 6619, 92 грн.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, відповідач податковий борг добровільно не сплатив. Станом на 02.08.2011 року його сума становить 50762, 65 грн., в тому числі: з податку на прибуток 23971,76 грн., з податок з доходів фізичних осіб 10717, 02 грн., з орендної плати з юридичних осіб - 6619,92 грн., з штрафних (фінансових) санкцій 9453, 93 грн.

Суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у вказаній сумі, оскільки наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору. Крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Згідно пункту 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

В підпункті 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Абзацом першим пункту 95.3 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (пункт 95.4 статті 95 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи (а.с.19) вбачається, що у відповідача є відкриті рахунки в банках, що його обслуговують.

З врахуванням наведеного, суд вважає що адміністративний позов ДПІ в Надвірнянському районі підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів» та за рахунок готівки в дохід бюджету податковий борг в сумі 50762 (пятдесят тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 65 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 19.10.2011 року.