Постанова № 50948631, 28.09.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2011 р. Справа № 2a-2463/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі

до відповідача: ВАТ Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління

про стягнення заборгованості в сумі 1359,35 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за червень 2011 року в сумі 1359,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління» є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Обєктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону. Згідно пенсійного законодавства відповідач зобовязаний відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Підприємство щомісяця до 25-го числа зобовязується вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та пунктів б-з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень 2011 року, платник повинен відшкодувати виплачені пільгові пенсії за списком №2 у загальному розмірі 1359,35 грн. Однак, дані суми відповідачем не відшкодовано, тому позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що відповідач зобовязаний відшкодувати витрати на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за червень 2011 року сумі 1359,35 грн., проте станом на день розгляду справи на рахунок позивача за вищезазначений період кошти не поступили. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. На адресу суду повернулися судові повістки про виклик відповідача у звязку із закінченням терміну зберігання (а.с. 17-18, 25-26). Правом на подання заперечення проти адміністративного позову відповідач не скористався.

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повторного неприбуття відповідача, який не є субєктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши надані письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління» відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що містить відомості щодо відповідача станом на 07.08.2011 року та свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності від 13.09.1996 року, виданого Тисменицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, є юридичною особою та взяте на облік управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області як платник страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування. Обєктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів а, б -зст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Так, працівникам відповідача призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів б-зст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення. Дані обставини підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а також повідомленнями пенсійного органу, направленими на адресу відповідача про суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 8-11).

Згідно із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування та пунктів б-зст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення станом на 30.06.2011 року, відповідачу визначено до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №2 в розмірі 1359,35 грн. Однак, дані суми відповідачем управлінню Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області не відшкодовано.

Згідно з п.2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, статтею 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що обєктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Статтею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного об'єкта оподаткування.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 р.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи працівникам відповідача, призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 вказаного Закону за списком №2, виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. А тому фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з поданими розрахунками та довідкою-розрахунком за червень 2011 року, які є заборгованістю відповідача перед пенсійним органом, становлять 1359,35 грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем надіслано, а відповідачем отримано розрахунок про суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 8, 10). Також, підтвердженням заборгованості відповідача є довідка пенсійного органу, що видана станом на 30.06.2011 року. Проте, в судовому засіданні встановлено, що зазначені в повідомленні суми витрат відповідачем не відшкодовані.

Таким чином, заборгованість відповідача за червень 2011 року складає 1359,60 грн.

Враховуючи наведене та те, що відповідачем не надано доказів про сплату заборгованості за вказаний період по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" (ідентифікаційний код 00911612) на користь управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за червень 2011 року в сумі 1359 (ОСОБА_2 тисяча триста п'ятдесят дев'ять гривень) 35 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:/підпис/ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 03.10.2011 року.