Постанова № 50948597, 29.09.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2011 р. Справа № 2a-2581/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кишинського М.І.

при секретарі Зарицькій Н.М

Сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі

до відповідача: Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Войнилівської селищної ради

про стягнення заборгованості в сумі 13913,72 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі (надалі–позивач звернулося в суд з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Войнилівської селищної ради (надалі–відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 13913,72 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що у відповідача, як платника страхових внесків та платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування наявна заборгованість по сплатні страхових внесків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 13913,72 грн., яка станом на 01 серпня 2011 року відповідачем добровільно не сплачена.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак на адресу суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився повторно, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення наявними в матеріалах справи. Своїм правом на подання заперечення не скористався. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або про інші поважні причини неявки в судові засідання, суду не направляв. Відповідно до змісту ст.128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин сторони або її представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач являється платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі–Закон) страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, –для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частина 2 статті 17 Закону, яка чинна на момент встановлення несплати відповідачем страхових внесків, встановлює обов’язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 даного Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Змістом частини 10 статті 20 Закону передбачено, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Положенням частини 12 даної статті передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону, яка чинна на момент встановлення несплати відповідачем страхових внесків передбачено, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Так, рішенням від 26 травня 2011 року №116, до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 1642,10 грн. Дане рішення відповідач протягом встановленого законодавством строку не оскаржено, а тому рішення є чинним та підлягає виконанню відповідачем.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявна заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 12289,62 грн., зокрема недоїмка по єдиному внеску в сумі –10944,08 грн., недоїмка по фінансових санкціях в сумі –1157,53 грн. та борг по пені в сумі –188,01 грн.

Відповідачем подавалось до управління Пенсійного фонду України в Калуському районі звіт про суми нарахованої заробітної плати для застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму, що підлягає сплаті в розмірі 10944,08 грн. Однак, відповідачем на сплачено даної суми зазначеної у звіті.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі–єдиний внесок) –консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»далі –Закон).

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно–правовими договорами (крім цивільно–правового договору, укладеного з фізичною особою–підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Положенням частини 8 статті 9 Закону України передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 2 статті 25 Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 3 даної статті встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 11 даної статті встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 даної статті).

Як вбачається з матеріалів справи, до відповідача згідно рішень №180 від 25 травня 2011 року та №200 від 06 червня 2011 року до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 1157,53 грн. та донараховано пеню в сумі 188,01 грн.

Дані рішення, відповідач у встановленому законодавством порядку не виконав та не оскаржив.

Підпунктом 4.2.1 Постанови правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року N21-2 «Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за N988/18283 (надалі–Постанова) передбачено, що суми платежів, самостійно визначені платником, обліковуються в картках особових рахунків платників шляхом автоматичного перенесення даних з електронної бази звітності платників.

Пунктом 5.2. Постанови встановлено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників за видами платежів органи Пенсійного фонду проводять облік надходження сум платежів згідно з їх призначенням.

Відповідно пункту 5.3. Постанови показники про надходження сум платежів повинні бути відображені в картках особових рахунків платників.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем несвоєчасно сплачувались самостійно нараховані суми внесків, які вносилися відповідачем до карток особового рахунку позивача.

Крім того, як вбачається з карток особових рахунків платника єдиного внеску, у відповідача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 13913,72 грн., а саме борг в сумі 1642,10 по сплаті стахових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та борг в сумі 12289,62 грн. по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі основного боргу в сумі 10944,08 грн., штрафних санкцій в сумі 1157,53 грн. та пені в сумі 188,01 грн.

Згідно частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Також, підпунктом «б» пункту 8.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»затвердженої постновою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N21–1та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663 передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу надсилалось корінець вимоги про сплату боргу №43–Ю від 03 червня 2011 року на суму 10944,08 грн., яка отримана відповідачем 08 червня 2011 року, однак залишена без виконання та не оскаржена.

Підстави для звільнення позивача від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відсутні та суду не доведені.

Зважаючи на те, що позивачем на момент розгляду даної адміністративної справи, не подано доказів сплати заборгованості в сумі 13913,72 грн., не спростовано дану заборгованість та не оскаржено вищезазначені рішення та вимогу, а тому суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Войнилівської селищної ради, 77313, вул.Шевченка 114, смт.Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 33617017 на користь управління Пенсійного фонду України в Калуському районі борг в сумі 13913 (тринадцять тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень, 72 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 03 жовтня 2011 року.