Постанова № 50948010, 21.09.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року Житомир справа № 806/4658/15

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Капинос О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1341,63 грн.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1341,63 грн. з січня 2014 року по червень 2014 року.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність.

Враховуючи, що сторони в судове засідання не прибули, хоча повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду належним чином, потреби заслуховувати свідків чи експертів відсутні, справа розглядається у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Спірні правовідносини регулюються Податковим Кодексом України (далі - ПК України).

З матеріалів справи видно, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Новоград-Волинської міської ради та як платник податків знаходиться на обліку в Новоград-Волинській об'єднаній державній податковій інспекції та перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Згідно п. 293. 1 статті 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до п. 293.2 цієї статті ПК України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно із п. 295. 1 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Пунктом 300.1 ст. 300 ПК України визначено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

В порушення вищезазначених норм, відповідачем єдиний податок за січня 2014 року - червень 2014 року в повному обсязі сплачено не було, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 1341,63 грн. Дані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості по єдиному внеску та довідкою про стан розрахунків (а.с.13,14).

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в розмірі 1341,63 грн.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання у загальній сумі 1341,63 грн. вважається податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем позивачу було сформовано і надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 21.02.2014 року № 35-25 із зазначенням податкового боргу в сумі 367,23 грн.(а.с. 11).

Між тим, пункт 59. 5 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Факту оскарження вказаної вимоги судом не встановлено, а тому вона вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу в розмірі 1341,63 грн. не надав, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163 КАС України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету в особі Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області (11701, м. Новоград-Волинський, Житомирська область, вул. Ушакова, 3, код 39859915) податкову заборгованість в сумі 1341,63 грн. (одна тисяча триста сорок одна гривня шістдесят три копійки) з єдиного податку фізичних осіб.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос