Постанова № 50947849, 01.09.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 р. Справа № 805/2837/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Постановлено у нарадчій кімнаті

час прийняття постанови 11год.30хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000112200 від 20.02.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000112200 від 20.02.2015р../а.с.4-11/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року відповідача по справі Державну податкову інспекцію у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області замінено на належного відповідача Державну податкову інспекцію у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податкових зобов'язань і податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року з урахуванням виявлення фактів,що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства щодо відносин з ПП "Фленкер-Ф»" (ЄДРПОУ 38857644) за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року

Державною податковою інспекцією у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області складено акт від 04.02.2015р. №47/05-10-1530/24308872. На підставі висновків акту перевірки відповідачем 20.02.2015р прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112200. Вважає, прийняте податкове повідомлення -рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного .

Працівники ДПІ в акті перевірки відображали лише суб'єктивні думки та припущення щодо контрагента ПП «Фленкер-Ф», а саме думки викладені посадовими особами ДПІ Києво-Святошинського району в акті від 02.10.2014 р. № 532/22-03/38857644 « Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фланкер-Ф» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р., на підставі яких зроблено висновки за результатами перевірки. Крім того, відповідно до Постанови Київського окружного адміністративного від 28.11.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 р. у справі № 810/6355/14 за позовом ПП «Фленкер-Ф» до Державної податкової інспекції

у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області визнано протиправними дії ДПІ щодо проведення зустрічної звірки ПП «Фленкер-Ф», результати якої оформлено актом від 02.10.2014 р. № 532/22-03/38857644, визнано протиправними дії податкової щодо коригування показників податкової звітності в інформаційних базах даних ДФС,зобов'язано ДПІ відновити показники податкової звітності шляхом вилучення або анулювання відомостей, внесених на підставі акта від 02.10.2014 р. Господарські операції зазначеним контрагентом за серпень 2014 року підтверджені належними бухгалтерськими документами в розрізі укладеного договору поставки від 27.08.2014 року за № 148. Отримані ТМЦ отримані позивачем за вказаним договором , реалізовані третім особам ( використовувались у господарській діяльності), що повністю відображено у бухгалтерському та податковому обліку, податки сплачені в повному обсязі. Відповідно до вимог Податкового законодавства позивач правомірно включив до складу податкову кредиту податкові накладні,виписані ПП «Фланкер-Ф». Враховуючи зазначене, просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000112200 від 20.02.2015р.. яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 209 676 грн. за серпень 2014 року.

В попередніх судових засіданнях представник позивача підтримав заявлений позов, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Через відділ діловодства Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні /т.2 а.с.75/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, засобами електронного зв'язку, через відділ діловодства Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначив, актом перевірки № 98/05-10-1530/24308872 від 03.03.2015 р. встановлено порушення п.198.1. п.198.3 п.198.6 ст.198 та п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «ЕТС» завищено податковий кредит за вересень 2014 року у розмірі 294730 грн. : з них завищення податкового кредиту на суму 294730,00 грн., внаслідок не підтвердження реальності здійснення операцій постачання товарів,робіт контрагентом постачальником ПП «Свентовіт» по ланцюгам постачання та відсутності документального підтвердження їх походження (виробника, імпортера) транспортування і використання у власній господарській діяльності ТОВ «ЕТС». Висновок про завищення податкового кредиту ТОВ «ЕТС» у рядку 10.1 декларації на суму 294 730,00 грн. зроблено з урахуванням висновків акта ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів від 31.10.2014р. № 619/10-13-22-03/38857655 « Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт» код ЕДРПОУ 38857655 щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами - покупцями і контрагентами - постачальниками за липень та вересень 2014 року», згідно якого не підтверджено реальність здійснення операцій придбання та постачання товарів,робіт,послуг,зазначаючи, що зустрічну звірку ПП «Свентовіт» неможливо провести у зв'язку з тим,що підприємство за податковою адресою не знаходиться. Тобто позивачем порушено п.198.1,п.198 п.3, п.198.6 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Таким чином, операції з поставки товарів покупцям не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продаж товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. На підставі зазначеного ДПІ у м. Дружківка вважає,що податкове повідомлення-рішення № 0000112200 від 20.02.2015 р. прийнято відповідно до чинного законодавства. Просив суд відмовити у задоволенні позову /т.2 а.с. 33-40/.

Відповідно до приписів ч.2 ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС" зареєстроване в якості юридичної особи з 04.03.1996 року, включене до ЄДРПОУ за номером 24308872. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100099521, дата реєстрації платника ПДВ з 22.07.1997 р. Знаходиться на обліку платників податків в ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області з 07.02.2008 р. за № 68 (т.2, ар.с.10-24).

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Міністерство доходів і зборів України та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України ДПІ у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області в період з 23.01.2015р по 29.05.2015р. (дата закінчення перевірки вказана в акті) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЕТС" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податкових зобов'язань і податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року з урахуванням виявлення фактів ,що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства щодо відносин з ПП «Фленкер-Ф» (ЄДРПОУ 38857644) за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року. За наслідками перевірки складено акт від 04.02.2015р. №47/05-10-1530/24308872 /том 1 а.с.14-41/.

Згідно з висновком акту перевірки позивачем допущено такі порушення законодавства:

- по відображеним в обліку підприємства за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р. операцій придбання товарів від контрагента ПП «Фланкер-Ф» встановлено відсутність об'єкта оподаткування, які підпадають під визначення пп 14.1.36, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України ;

- на порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит у розмірі 209 676,00 грн.: з них, завищення податкового кредиту на суму 209 676,00 грн., внаслідок не підтвердження реальності здійснення операцій з постачання товарів,робіт контрагентом-постачальником ПП «Фланкер-Ф» по ланцюгам постачання, та відсутності документального підтвердження їх походження (виробника,імпортера), транспортування і використання у власній господарській діяльності ТОВ «ЕТС»,в результаті чого встановлено завищення ТОВ «ЕТС» від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2014 року у сумі 209 676,00 грн. ./том 1 а.с.41/.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.02.2015р:

- податкове повідомлення-рішення №0000112200 ДПІ у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕТС зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 209 676,00грн., за серпень 2014 року /том 1, а.с.12-13/.

13.02.2015 року позивачем на адресу ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області направлено заперечення на акт перевірки за вих..№ 82, в яких просили визнати протиправним та скасувати акт перевірки. № 47/05-10-1530/24308872.

17.02.2015 року відповідачем позивачу надано відповідь на заперечення за № 1285, відповідно до якого ДПІ вважає,що висновки , викладені в акті перевірки від 04.02.2015 року відповідають наданим для перевірки первинним документам , тому підстав для перегляду результатів акту перевірки станом на 17.02.2015 р. немає ( т.1 ар.с. 47-56)

06.05.2015 року відповідачем прийнято рішення про результати розгляду скарги за № 3582/10/05-99-10-03-12-1 , згідно якого залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дружківці від 20.02.2015 р. № 0000112200 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення ( т.1 ар.с.59-73).

Не погоджуючись із прийнятими податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стала податкова інформація, а саме акт ДПІ у Києво -Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 02.12.2014 року № 532/22-03/38857644 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фленкер-Ф» (ЕДРПОУ 38857644) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 р.р.

На підставі зазначеного акту не підтверджено факт здійснення операцій придбання та постачання товарів,робіт, послуг контрагентом та було зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування , які підпадають під визначення ст.22, ст.135, ст.185 Податкового кодексу України по операціях придбання товарів ( робіт, послуг) і постачання товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року, відображених вказаним підприємством в додатках 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, у т.ч. зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування , які підпадають під визначення ст.22,ст.135,ст.185 Податкового кодексу України по операціях постачання товарів(запасних частин,витратних матеріалів для технічного обслуговування машин,механізмів,масла трансмісійного) на користь контрагента-покупця ТОВ «ЕТС», відображених в зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних від 29.08.2014 р. № №309-313,328 на загальну суму 1258057,61 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 209676,26 грн.

Таким чином, згідно отриманої з інформаційних баз даних податкової інформації щодо ПП «Фленкер-Ф» встановлено: недекларування наявності власних основних засобів, підприємство не декларувало амортизаційних відрахувань, витрат по операціям лізингу, оренди основних засобів,не задекларовано наявності залишків виробничих запасів, товарів на початок 2014 року, прийнято рішення про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф № 18-ОПП, направлення держреєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 01.10.2014 р. № 2690.

Суд не погоджується із зазначеними висновками податкового органу, з таких підстав.

Відповідно до п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром. Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Так, у серпні 2014 року між ПП «Фленкер-Ф» та ТОВ «ЕТС» укладено договір поставки №148 від 27.08.2014р / том 1 а.с.74-75/. Пунктом 2 Договору визначено що транспортування товару відбувається за рахунок та транспортом покупця; найменування, вартість, кількість товару, що постачається, вказуються у накладних. Пунктом 3 загальна вартість товару ( вартість договору),що підлягає до сплати «покупцем» на користь «постачальника» за даним договором, вказується у рахунку-фактурі на оплату, що надані «покупцю».

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП «Фленкер-Ф» за юридичною адресою , станом на час розгляду справи, підтверджується відповідним витягом ( том 2 ар.с. 67-69)

На підтвердження виконання правочину-поставки товару, а саме: запчастин та витратних матеріалів для технічного обслуговування техніки у відповідному асортименті, позивачем надано наступні документи: видаткові накладні № МК-0000001 від 29.08.2014р. на суму 187282,08 грн.(в тому числі ПДВ в розмірі 31213,68 грн.), № МК-0000002 від 29.08.2014р на суму 51622,06грн.(в тому числі ПДВ в розмірі 8 603,68 грн.), № МК-0000003 від 29.08.2014р на суму 207 549,11грн.(в тому числі ПДВ в розмірі 34591,52 грн.), МК-0000004 від 29.08.2014р. на суму 200 195, 72грн.(в тому числі ПДВ в розмірі 33 365,95 грн.), МК-0000005 від 29.08.2014р на суму 126 290,69 грн.(в тому числі ПДВ в розмірі 21048,45 грн.), МК-0000006 від 29.08.2014р на суму 485117,95 грн.(в тому числі ПДВ в розмірі 80852,99 грн.), /том 1 а.с.76- 82, /.

Щодо зауважень відповідача відносно реальності перевезення товарно-матеріальних цінностей, суд зазначає наступне. На виконання умов поставки, визначених договором позивачем суду надано подорожній лист вантажного автомобіля від 29.08.2014 р. (автомобіль ГАЗ 322 НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, довіреність № 232 від 29.08.2014 року на водія ОСОБА_2 на отримання ТМЦ від ПП «Фленкер-Ф» за договором поставки № 148, витяг з електронної бази реєстрації та видачі довіреностей за період з 01.08.2014 р.-30.09.2014р. за № 47 зареєстровано зазначену довіреність, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу : ГАЗ за реєстраційним номером АН 5802 СН, який належить ТОВ «ЕТС», наказ № 7к від 23.01.2014 року про прийняття на роботу водія ОСОБА_2 ( том 1 а.с. 88, том 2 а.с. 70-74).

Оплата за поставку, згідно договору поставки № 148 від 27.08.2014 року зроблено через ПАТ «Радикал Банк» позивачем частково, про що свідчить витяг по особовим рахункам ТОВ «ЕТС» за 17.09.2014 р. Станом на час розгляду справи залишок заборгованості ТОВ «ЕТС» перед ПП «Фленкер-Ф» складає 1169993,58 грн. та обліковується на бухгалтерському обліку позивача по рахунку 631 «Контрагента;Замовлення» на якому сальдо (кредит) на кінець періоду за контрагентом ПП «Фленкер-Ф» дорівнює 1169993,58,що підтверджує оборотно-сальдова відомість ( том 1, ар.с.89-90, том 2 ар.с. 65).

На підприємстві позивача застосовується журнально-ордерна система бухгалтерського обліку з використанням програмного забезпечення.

Облік товарно-матеріальних цінностей (запчастин, витратних матеріалів) здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів (договір, видаткових накладних, податкових накладних, прибутковий ордер, товарно-транспортна накладна), при цьому у разі обов'язкової сертифікації якості поставленого товару використовуються також документи про якість такого товару, але враховуючи , що згідно Переліку продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 01.02.2005 №28 не передбачено обов'язкової сертифікації продукції яка отримана позивачем від ПП "Фленкер-Ф", а отже наявність сертифікату якості на поставлений товар є не обов'язковою.

Отриманий товар за зазначеним договором обліковується на складі позивача, про що свідчить журнал-ордер і відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками, по рахунку 281 Товари на складі витяг з якого в електронному вигляді надано до матеріалів справи ( том 1 ар.с.91-141). Використання, отриманого товару у власній господарській діяльності підтверджується Актом виконаних робіт з третіми особами, списання з/ч і експлуатації матеріалів № Е-00001025, № Е-00001026 від 31.08.2014р., № Е-00001018 , № Е-00001019 від 02.09.2014р, № Е-00001029, № Е-00001031, № Е-00001032 від 04.09.2014р, № Е-00001045, № Е-00001046, № Е-00001048, № Е-00001049 від 05.09.2014р,№ Е-00001052, №Е-00001055, № Е-00001056 , № Е-00001060 від 08.09.2014р, № Е-00001061 від 09.09.2014р, № Е-00001075, № Е-00001076 від 10.09.2014р, № Е-00001078, № Е-00001079, № Е-00001082 від 11.09.2014р, № Е-00001089 від 12.09.2014р, № Е-00001101, № Е-00001106, № Е-00001109, № Е-00001111 від 15.09.2014р, № Е-00001108, № Е-00001137 від 16.09.2014р, № Е-00001112, № Е-00001113, № Е-00001127, № Е-00001128 від 17.09.2014р , № Е-00001115, № Е-00001116 від 18.09.2014р, № Е-00001118 від 19.09.2014р , №Е-00001120, № Е-00001131 від 22.09.2014р, № Е-00001207, № Е-00001209, № Е-00001211 від 30.09.2014р, № Е-00001323 від 14.10.2014р, № Е-00001409 від 14.11.2014р. , № Е-00001425 від 06.11.2014р., № Е-00001437, № Е-00001449, № Е-00001454, № Е-00001460, № Е-00001461, № Е-00001463, № Е-00001464, № Е-00001466, № Е-00001468 від 11.11.2014р. , № Е-00001472 від 12.11.2014р., № Е-00001476 від 13.11.2014р., № Е-00001489 від 14.11.2014р., № Е-00001487, № Е-00001488 від 17.11.2014р., № Е-00001491, № Е-00001492, № Е-00001494 від 18.11.2014р., №Е-00001498 від 19.11.2014р., №Е-00001433 від 21.11.2014р., №Е-00001522, №Е-00001557 від 24.11.2014р., №Е-00001531 від 26.11.2014р. , №Е-00001550 від 27.11.2014р., №Е-00001616 від 05.12.2014р., №Е-00001605, №Е-00001615 від 09.12.2014р., №Е-00001635 від 11.12.2014р., №Е-00001638 від 12.12.2014р., №Е-00001644, №Е-00001661, №Е-00001664, №Е-00001665 від 15.12.2014р., №Е-00001655 від 17.12.2014р., №Е-00001654 від 18.12.2014р., №Е-00001689 від 23.12.2014р., №Е-00001690, №Е-00001691, №Е-00001703 від 24.12.2014р., №Е-00001705 від 26.12.2014р ( т.1 ар.с.152-233), також підтверджується видатковими накладними виданими позивачем -ТОВ «ЕТС» своїм контрагентам, а саме видаткова накладна № Е-00001020 від 03.09.2014 р.,в підтвердження реалізації товару на суму 1997,57 грн., в т.ч. з ПДВ, видаткова накладна № Е-00001063 від 09.09.2014 р.,в підтвердження реалізації товару на суму 4700,88 грн., в т.ч. з ПДВ , видаткова накладна № Е-00001172 від 26.09.2014 р.,в підтвердження реалізації товару на суму 10 808,88 грн., в т.ч. з ПДВ, видаткова накладна № Е-00001428 від 10.11.2014 р.,в підтвердження реалізації товару на суму 1672,70, в т.ч. з ПДВ, видаткова накладна № Е-00001444 від 11.11.2014 р.,в підтвердження реалізації товару на суму 97049,04 грн., в т.ч. з ПДВ, видаткова накладна № Е-00001477 від 14.11.2014 р.,в підтвердження реалізації товару на суму 8442,26, в т.ч. з ПДВ, видаткова накладна № Е-00001551 від 25.11.2014 р.,в підтвердження реалізації товару на суму 1393,92, в т.ч. з ПДВ ( т.1 ар.с.234-245).

За наслідками господарської операції ПП "Фленкер-Ф" видало позивачу податкові накладні №309 від 29.08.2014р. на суму 187282,08 грн. у т.ч. ПДВ 31213,68 грн. /а.с.82/, №310 від 29.08.2014р. на суму 51622,06 грн. у т.ч. ПДВ 8603,68грн./а.с.83/,

№311 від 29.08.2014р. на суму 207 549,11грн., у т.ч. ПДВ 34591,52 грн./а.с.84/,№312 від 29.08.2014р. на суму 200 195,72 грн., у т.ч. ПДВ 33 365,95 грн./а.с.85/,№313 від 29.08.2014р. на суму 126 920,69 грн., у т.ч. ПДВ 21048,45 грн./а.с.86/,№328 від 29.08.2014р. на суму 485 117,95 грн., у т.ч. ПДВ 80 852,99 грн./а.с.87/

Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту серпня 2014 року, що відобразив у відповідній податковій декларації в розрізі контрагентів ,яка подана до податкового органу 12.09.2014р., де в Додатку №5 до декларації , в розділі 11. Податковий кредит під номером 59 визначено контрагента ПП "Фленкер-Ф" (т.1 ар.с.142- 150).

Положеннями ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Водночас, ч.ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону встановлюються вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарської операцій за договором поставки із ПП "Фленкер-Ф" відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочину - договору поставки, укладеного позивачем із ПП "Фленкер-Ф". Також, вказаний правочин не визнавався недійсним у судовому порядку.

Суд не приймає до уваги наданий відповідачем акт ДПІ у Києво -Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області №532/22-03/38857644 від 02.10.2014р. « Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фленкер-Ф» з питань дотримання вимог податкового законодавства…» яким встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.135,138,187,198,201 Податкового кодексу України та неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності ПП "Фленкер-Ф» у порядку, передбаченому діючим законодавством по зазначеним операціям по взаємовідносинам за період з 01.08.2014р. по 31.08.2014 р. з підприємствами постачальниками та підприємствами покупцями,зустрічну звірку ПП «Фленкер-Ф» провести неможливо у зв'язку з тим,що підприємство не знаходиться за податковою адресою, оскільки він не може вважатися доказами недійсності (нікчемності) укладеного договору з огляду на приведені вище положення законодавства.

Крім того, позивачем надано суду Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року по справі 810/6355/14 (роздруковане з Єдиного державного реєстру судових рішень) за позовом ПП «Фленкер-Ф» до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки ПП «Фленкер-Ф», результати якої оформлено Актом від 02.10.2014 року № 532/22-03/38857644, щодо коригування показників податкової звітності в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби на підставі Акту та про зобов'язання відновити в інформаційних базах даних ДФС показники податкової звітності ПП «Фленкер-Ф» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі акту. При розгляді даної справи судом досліджено та встановлено,що ПП «Фленкер-Ф», який є контрагентом позивача,знаходиться за своїм фактичним місцеперебуванням за адресою зазначеною у ЄДРПОУ, тобто наведене спростовує висновки податкового органу щодо відсутності ПП «Фленкер-Ф» за податковою адресою. Також судом зроблено висновок,що дії податкового органу щодо проведення такої перевірки ПП «Фланкер-Ф» здійснені не на підставі та не у межах повноважень визначених Податковим кодексом України, а тому є протиправними. Вказане рішення залишено без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015р. , а скарга податкового органу без задоволення. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 року відмовлено у відкриті касаційного провадження за скаргою податкового органу . в зв'язку з необґрунтованістю ( том 1 ар.с. 246-256, том 2 ар.с.1-9)

Відповідно до приписів частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі,що набрало законної сили, , не доказуються при розгляді інших справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про недійсність правочину укладеного між ТОВ "ЕТС" та ПП "Фленкер-Ф" Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню товарно-матеріальних ціностей за вказаним договором із його господарською діяльністю та фактичне використання придбаних запчастин у його власній господарській діяльності.

Отже, суд вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат оплати вартості придбаних запчастин, у ПП "Фленкер-Ф" із господарською діяльністю ТОВ "ЕТС".

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного ( податкового) періоду, визначена згідно з розділом п'ять цього Кодексу.

Згідно вимог п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 201.4, 201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено,що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку,що відносяться до податкового кредиту.

Виникнення у ТОВ "ЕТС» права на формування податкового кредиту у вересні 2014р., за наслідками господарських операцій з ПП "Фленкер-Ф" підтверджено відповідними податковими накладними. Податкові накладні позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2014 року . В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення податкових накладних.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих до матеріалів письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим.

Крім того, у податковому праві визнається критерій добросовісності платника . який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин , доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

В діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарська операція не викликає сумніву в її реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів

Суд зазначає, що встановлена податковим органом відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям не може бути підставою для висновку про нереальність господарської операції. Відповідачем не надано жодних доказів, які свідчать про намір позивача при укладанні спірного договору діяти з метою уникнення оподаткування фінансово-господарських результатів виконання цього договору, незаконного привласнення податку на додану вартість, нарахованого в ціні продажу робіт (послуг), із завідомим усвідомленням неперерахування суми ПДВ до Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ,що виступав стороною у справі , або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000112200 від 20.02.2015р. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112200 від 20.02.2015р року Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, яким ТОВ «ЕТС» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 209 676,00 грн. за серпень 2014 року.

Стягнути з Рахунку бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» судовий збір у розмірі 419 (чотириста дев'ятнадцять) грн. 36 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 01 вересня 2015 року.

Повний текст постанови складений та підписаний 07 вересня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.