Ухвала суду № 50944448, 21.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

21 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенка В.В.,

суддів: Кривенди О.В., Панталієнка П.В., -

розглянувши заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 6 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Калузької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

25 серпня 2015 року до Верховного Суду України надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 6 серпня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Цією ухвалою суд касаційної інстанції скасував постанову Калузького міськрайонного суду Івано-Франківської області від 5 лютого 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

У заяві йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

На підтвердження наведених у заяві доводів представник надав копію постанови Верховного Суду України від 28 жовтня 2014 року, яка, на його думку, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 визначено право Кабінету Міністрів України, як державного органу, що має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, на визначення механізму реалізації законів України, в тому числі встановлення порядку та розміру соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету.

Отже, суди попередніх інстанцій цих вимог не врахували та прийшли до помилкових висновків про неправомірність дій відповідача при нарахуванні позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В постанові Верховного Суду України від 28 жовтня 2014 року, наданій на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, цей суд дійшов висновку про те, що положення Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» та абзацу першого пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» могли поширювати свою дію виключно на ті події, факти, які виникли після набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами, а отже стосуються тих осіб, у яких право на призначення пенсії з'явилося після набрання чинності згаданими актами.

Таким чином, рішення Верховного Суду України додане на обґрунтування заяви, постановлене цим судом за інших обставин справи, а отже не підтверджує наявності неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Калузької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 6 серпня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.В. КривенкоСудді: О.В. Кривенда П.В. Панталієнко