Постанова № 50943418, 18.10.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11 Справа № 5015/2192/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розлянувши апеляційну скаргу ПАТ «Калина-ЛТД»від 05.08.2011 р. б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.07.2011 р.

у справі № 5015/2192/11

за позовом ТзОВ «Український промисловий банк», м.Київ

до ПАТ «Калина-ЛТД», м.Червоноград Львівської обл.

про стягнення 26 283 грн., перерахованих у рахунок оплати бензину

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 (представник, довіреність № 164-Ф/11 від 01.07.2011 р. у матеріалах справи);

від відповідача не з»явився

Представнику позивача розяснено його права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки позивач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 р., 04.10.2011 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.07.2011 р. у справі № 5015/2192/11 (суддя Бортник О.Ю.) позов про стягнення 26 283 грн., перерахованих у рахунок оплати бензину, задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що відповідач виконав свої зобов»язання і передав позивачу бланки дозволи на отримання пального на 36 802 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями; відповідач перерахував кошти власнику АЗС, який мав здійснити поставку пального; розрахунок позовних вимог є незрозумілий, перераховано 36 802 грн., ціна позову 26 283 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу бензину між сторонами в письмовій формі не укладався.

У матеріалах справи містяться два рахунки-фактури № СФ-ОДЦ0002750 від 17.02.2010 р. на суму 10 990 грн. і № СФ-ОДЦ000410 від 10.03.2010 р. на суму 15 700 грн. (а.с.27), які були в розпорядженні суду першої інстанції на момент винесення оскаржуваного судового рішення.

Дані рахунки оплачені ТзОВ «Український промисловий банк»повністю, що підтверджується платіжними дорученнями № 13024 від 07.04.2010 р. (а.с.5) і № 35594 від 28.04.2010 р. (а.с.6).

Як вбачається з позовної заяви (а.с.2-3) та вимоги згідно з ст.530 ЦК України № 1901 від 21.02.2011 р. як додатку до неї (а.с.8), предметом спору є стягнення 26 283 грн., перерахованих у рахунок оплати бензину.

Перед початком судового засідання 18.10.2011 р. поступило клопотання від відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв»язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання через зайнятість в іншому судовому процесі (вх. № 8096).

Вирішення даного клопотання позивач відніс на розсуд суду.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів відмовила в його задоволенні, оскільки, по-перше, через обмеженість строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч.1 ст.102 ГПК України, та, по-друге, в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не повязується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.07.2011 р. у справі № 5015/2192/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Калина-ЛТД»- без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, протоколів судових засідань від 19.05.2011 р. (а.с.35), 01.06.2011 р. (а.с.37), відповідач брав участь у суді першої інстанції.

Господарським судом Львівської області зобов»язано відповідача подати докази передачі позивачу карток, які підлягають обміну на бензин (а.с.36, 39). Проте такі не були подані.

Виходячи зі змісту вимоги згідно з ст.530 ЦК України № 1901 від 21.02.2011 р. як додатку до позовної заяви (а.с.8), підставою позову визначено невиконання відповідачем зобов»язання щодо поставки пального за бланками дозволів.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Такі докази відповідачем не подані як і у суд першої, так і суд апеляційної інстанцій. Представлені в суд апеляційної інстанції заявки на бланки дозволу не стосуються спірних правовідносин, оскільки вони датовані 2009 р., а рахунки-фактури від 17.02.2010 р., 10.03.2010 р.

Враховуючи наведене, існують всі правові підстави для стягнення 26 283 грн., перерахованих у рахунок оплати бензину, що і було зроблено судом першої інстанції.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.07.2011 р. у справі № 5015/2192/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Калина-ЛТД» - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

ОСОБА_3Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин