Постанова № 50943377, 04.10.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.11 Справа № 5015/2634/11

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

ОСОБА_2,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

від третьої особи не зявився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 міської ради, б/н і дати

на рішення господарського суду Львівської області від 29.06.2011 року, суддя Довга О.І.

по справі № 5015/2634/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лев, м. Львів

до відповідача ОСОБА_1 міської ради, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шевченківська районна адміністрація ОСОБА_1 міської ради, м. Львів

про усунення перешкод в користуванні будівлею магазину, визнання права власності

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.06.2011 року по справі №5015/2634/11 позов ТзОВ «Лев»задоволено частково, визнано за останнім право власності на нерухоме майно на вул. Лінкольна, 7 у м. Львові, а саме - на будівлю магазину під літерою Б-1, яка складається з торгового залу 1-1 площею 88,0 кв.м., кабінету 1-2 площею 13,8 кв.м., службового приміщення 1-3 площею 9,2 кв.м., службового приміщення 1-4 площею 26,3 кв.м., службового приміщення 1-5 площею 3,9 кв.м., душової 1-6 площею 1,6 кв.м., вбиральні 1-7 площею 1,5 кв.м., загальною площею 144,3 кв.м., та навіс під літерою Б'. Припинено провадження у справі в частині вимоги про усунення перешкод у користуванні будівлею вказаного магазину.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.321, 328, 331, 376 ЦК України, беручи до уваги договір оренди землі від 25.12.2009 року, висновок №18/05-11 експертного будівельно-технічного дослідження від 20.06.2011 року, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання права власності на будівлю магазину. Поряд з цим, суд посилаючись на ст.ст.11, 15, 182 ЦК України, зважаючи на те, що позивачем не подано суду доказів наявності перешкод у здійсненні ним права власності, прийшов до висновку, що спір з цього приводу між сторонами відсутній та припинив провадження у справі в частині вимоги про усунення перешкод в користуванні будівлею магазину на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 29.06.2011 року по справі №5015/2634/11, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, скаржник посилаючись на положення ст.ст.27, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.376 ЦК України, договору оренди землі від 25.12.2009 року, зазначає, що ОСОБА_1 міська рада в особі її виконавчих органів рішення про затвердження проекту нерухомого майна по вул.Лінкольна,7 у м.Львові не ухвалювала, участі у прийнятті в експлуатацію зазначеного обєкту нерухомості не приймала.

Представники сторін та третьої особи в вдруге судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Оскільки явка представників сторін та третьої особи не визнавалась обовязковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

10.08.2004 року між ОСОБА_1 міською радою (в тексті договору орендодавець) та ТзОВ «Лев»(в тексті договору орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець на підставі Положення «Про оренду земельних ділянок у м. Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки»та ухвали ОСОБА_1 міської ради № 1442 від 10.06.2004 року «Про надання ТзОВ «Лев»земельної ділянки на вул. Лінкольна, 10 у м. Львові», передав ТзОВ «Лев»в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 4610137500:05:001:0023), яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лінкольна, 10, для влаштування торгових рядів, строком на 10 років до 10.06.2014 року.

На вказаній земельній ділянці позивачем встановлено 13 торгових павільйонів, у відповідності до розпорядження Шевченківської районної адміністрації №387 від 23.03.2006 року «Про узаконення (на строк оренди земельної ділянки) самовільно встановлених торгових павільйонів».

З огляду на те, що іншою особою на земельній ділянці по вул. Лінкольна, 10 у м.Львові розпочато будівництво багатоповерхового будинку, відповідач на підставі ухвали ОСОБА_1 міської ради №899 від 07.06.2007 року, №2311 від 18.12.2008 року із змінами та доповненнями надав позивачу в строкове платне користування земельну ділянку за адресою м.Львів, вул.Лінкольна,5-9 загальною площею 0,0150 га (кадастровий номер 4610137500:05:001:0068) для обслуговування малих архітектурних форм, про що 25.12.2009 року між ОСОБА_1 міською радою (в тексті договору орендодавець) та ТзОВ «Лев»(в тексті договору орендар) укладено договір оренди землі.

Згідно додатку № 4-ЗМ до ухвали ОСОБА_1 міської ради №2957 від 21.10.2009 року, належні Позивачу торгові павільйони на вул. Лінкольна, 5-9 у м.Львові включено до Перспективної схеми розміщення МАФ як частини програми комплексного благоустрою території міста.

У пункті 8 договору оренди землі від 25.12.2009 року передбачено, що договір укладено на 5 років до 18.12.2013 року.

Згідно п.16 вказаного договору цільове призначення земельної ділянки (категорія земельної ділянки згідно ст.19 Земельного кодексу України) землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі комерційного використання. Пунктом 18 встановлено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

В звязку з переміщенням на земельну ділянку на вул.Лінкольна,5-9 у м.Львові торгових павільйонів, позивачем здійснено їх реконструкцію.

Слід зазначити, що перенесення торгових павільйонів здійснено відповідно до проекту зблокованих павільйонів на вул. Лінкольна, 5-9 у м. Львові. В матеріалах справи наявний лист Управління архітектури Департаменту містобудування ОСОБА_1 міської ради вих.№ 2-13529/2401 від 17.12.2009 року «Про погодження проекту зблокованих павільйонів на вул.Лінкольна,5-9»(арк. справи 70).

До матеріалів справи долучено висновок № 18/05-11 експертного будівельно-технічного дослідженні від 20.06.2011 року, складений СПД-ФО судовим експертом ОСОБА_3, яка має вищу освіту, спеціальність - інженер-будівельник та являється фахівцем у галузях проведення дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів. До матеріалів справи долучено сертифікат №2251 від 10.03.2001 року, в якому зазначено, що ОСОБА_3 володіє достатнім рівнем професійної підготовки для самостійного проведення експертної оцінки майна, майнових прав та бізнесу на території України та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №3319-ПК від 23.12.2009 року.

У висновку експертного будівельно-технічного дослідження зазначено, що споруда павільйону, що знаходиться на вул. Лінкольна, 7 у м. Львові, за своїми технічними характеристиками являється капітальною стаціонарною спорудою (нерухомим майном) і відповідає діючим будівельно-технічним та протипожежним нормам і правилам, а саме: п.п. 7.5, 7.6, 7.7, 7.8 ДБН В.2.3-15.2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»; п.п. 2.4, 3.1, 3.4, 3.23, 4.1, 7.1, 7.3, 7.14, 8.1, 8.2, 8.6 ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», п.5.9 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'тів будівництва», п. 4.1.1 ВСН 54-87 «Підприємства роздрібної торгівлі. Норми проектування». Споруда павільйону, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лінкольна, 7 у м. Львові, розташована на земельній ділянці площею 0,015 га, яка надана ТзОВ «Лев»для влаштування торгового павільйону, знаходиться у доброму технічному стані, використовується за цільовим призначенням (магазин-СТО) і в подальшому може використовуватись за цільовим призначенням. В зв'язку з тим, що споруда торгового павільйону на вул. Лінкольна, 7 у м. Львові, являється нерухомим майном, тобто наявні бетонні фундаменти, які пов'язані із землею, використовується як магазин-СТО із забезпеченням системи електропостачання, водопостачання і каналізації - демонтувати її без пошкоджень неможливо. Використання конструктивних елементів даного павільйону за своїм призначенням на новому місці можливе лише при умові забезпеченням аналогічними конструктивними елементами, підведенням систем газопостачання, водопостачання і каналізації.

Торгові павільйони на вул. Лінкольна, 7 згідно технічного паспорта, складеного станом на 11.03.2011 року, є нерухомим майном - будівлею магазину під літ. Б-1 (основне), що складається з торгового залу 1-1 площею 88,0 кв.м., кабінету 1-2 площею 13,8 кв.м., службового приміщення 1-3 площею 9,2 кв.м., службового приміщення 1-4 площею 26,3 кв.м., службового приміщення 1-5 площею 3,9 кв.м., душової 1-6 площею 1,6 кв.м., вбиральні 1-7 площею 1,5 кв.м., та під літ. Б' (навіс). Загальна площа будівлі Б-1 становить 144,3 кв.м.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Позивач, подаючи такий позов повинен підтвердити наявність права власності на спірне майно.

Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст.321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Визнання права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване, якщо це не порушує права інших осіб, здійснюється у судовому порядку.

Відповідачем не подано суду доказів того, що спірне майно належить іншим особам, а також доказів, що створення позивачем на земельній ділянці на вул. Лінкольна, 7 у м. Львові, нерухомого майна порушує права та інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що нерухоме майно відповідає вимогам будівельних, санітарних та протипожежних норм і правил та здійснено на земельній ділянці згідно з її цільовим та функціональним призначенням, з огляду на що, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно на вул. Лінкольна, 7 у м. Львові.

Поряд з цим, судом обґрунтовано припинено провадження у справі в частині вимог щодо усунення перешкод в користуванні нерухомого майна будівлею магазину під літерою Б-1, яка складається з торгового залу 1-1 площею 88,0 кв.м., кабінету 1-2 площею 13,8 кв.м., службового приміщення 1-3 площею 9,2 кв.м., службового приміщення 1-4 площею 26,3 кв.м., службового приміщення 1-5 площею 3,9 кв.м., душової 1-6 площею 1,6 кв.м., вбиральні 1-7 площею 1,5 кв.м., загальною площею 144,3 кв.м., та навіс під літерою Б', що знаходяться на вул.Лінкольна,7 у м.Львові, з посиланням на відсутність предмету спору та положення п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, ст.ст.11,15 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», з огляду на те, що позивачем не надано доказів наявності перешкод у здійсненні ним права власності, а рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно є підставою для здійснення реєстрації цього права та забезпечує права власника на користування, володіння та розпорядження майном.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 29.06.2011 року по справі №5015/2634/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 міської ради без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

ОСОБА_2