Ухвала суду № 50940555, 15.09.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"15" вересня 2011 р.

Справа № 3/85/5022-1258/2011

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерня Права" (код ЄДРПОУ 33735572) вул. Тарасівська, 3А, м. Київ

до відповідачів

1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14037372) вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль

2. Закритого акціонерного товариства "Шустов Спирт" с. Новосілка, Підволочиського району, Тернопільської області

про визнання недійсним договору №74 ЦМК від 26.06.2001р.; визнання протиправними та припинення дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області спрямовані на продовження дії договору №74 ЦМК від 26.06.2001р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстерня Права", вул. Тарасівська, 3А, м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача 1- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль та відповідача 2 - Закритого акціонерного товариства "Шустов - Спирт", с. Новосілка, Підволочиського району, Тернопільської області про визнання недійсним з моменту укладення договору від 26.06.2011р. № 74-ЦМК; визнання протиправними та припинення дій РВ ФДМУ по Тернопільській області, спрямованих на продовження дії договору від 26.06.2011р. № 74-ЦМК.

Разом з позовними вимогами позивач надав суду заяву про забезпечення позову, в порядку ст.. ст.. 66, 67 ГПК України , просить вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом: заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Тернопільській області та будь - яким іншим третім особам вдаватися до дій, спрямованих на передачу в користування, оренду, лізинг чи будь-яким іншим чином визначати користувача цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (горілчаного цеху) Новосілківського спиртового заводу, у тому числі заборонити здійснення оцінки майна: будівлі цеху горілчаних виробів, будівлі тарних складів, сувенірного складу, лінії по розливу горілчаних виробів (обладнання), які деталізовано у додатку.

Розглянувши матеріали справи та подану заяву , судом встановлено:

У відповідності до норм статті 66 ГПК України, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи суду, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тобто як гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване заявником припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Статтею 67 ГПК України, передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, серед яких: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 “ Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ”, (з наступними змінами та доповненнями), умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові суми , тощо) , яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення).

При вирішенні питання забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідальності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналізуючи доводи заявника стосовно вжиття заходів до забезпечення позову, суд констатує наступне:

У позовній заяві щодо необхідності забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві -1 вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору до вирішення спору по суті в судовому порядку, позивач посилається на лист від 17.06.2011р. за вих. . № 18-14-01782 РВ ФДМ України по Тернопільській області , з якого вбачається , що з 26.06.2011р. спірне майно передадуть попередньому незаконному, на думку позивача, орендареві (ЗАТ "Шустов –Спирт" ) ще на п’ять років і саме ця обставина безумовно утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Із представлених документів, позивачем до заяви про забезпечення позову не долучено доказів, що невжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду .

Заявник повинен обґрунтувати підстави для забезпечення позову поданням відповідних доказів з урахуванням зазначених вимог, передбачених статтею 33 ГПК України.

З огляду на наведене , доводи позивача базуються на припущеннях , а відтак, суд вважає, що заява позивача щодо забезпечення позову , документально не обґрунтована і задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене , керуючись ст.. ст.. 43, 66, 67 , 86 ГПК України , Роз’ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 “ Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ” , суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви про забезпечення позову, відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя І.М. Турецький