Ухвала суду № 50936780, 17.09.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

17 вересня 2015 року Справа № 913/558/15

Провадження №17/913/558/15

Суддя Фонова О.С., розглянувши матеріали позовної заяви Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ

про укладення договору та додаткової угоди

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, провідний юрисконсульт за довіреністю № 01/44-740Д від 25.12.2014;

від відповідача представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання укладеним договору купівлі продажу різниці перетоків електричної енергії та додаткової угоди від 18.06.2015 до Договору №3969/02 від 28.03.2007.

встановив:

Між Державним підприємством «Енергоринок» (далі позивач), як Власником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання» (далі відповідач), було укладено договір № 3969/02 від 28.03.2007 про купівлю продаж електроенергії (далі Договір).

У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону, особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, повязаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України (надалі - КМУ).

Відповідно до положення КМУ прийнято постанову № 263 від 07.05.2015 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» (надалі - постанова КМУ)

Пунктом 1 постанови КМУ визначено, що купівля та продаж з 1 травня 2015 року електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (надалі неконтрольована територія), на іншу територію України (надалі контрольована територія) та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію (надалі різниця перетоків електричної енергії), здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території субєктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості (надалі виробники електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території), та/або публічним акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго у Донецькій області і товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання у Луганській області; різниця перетоків електричної енергії враховується окремо за Донецькою та Луганською областями в точках обліку, які розташовані на контрольованій території. Далі, відповідно до п.п.4 п. 8 постанови КМУ, оптовий постачальник, яким є позивач, здійснює продаж різниці перетоків електричної енергії у точках обліку, визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості, на підставі договорів, укладених з публічним акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго і товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання, та за середньозваженою ціною електричної енергії генеруючих компаній теплових електростанцій, яка склалася за два календарних місяці до місяця продажу різниці перетоків електричної енергії.

Отже, позивач вважає що Договір предметом якого є купівля ТОВ «ЛЕО» в ЛП «Енергоринок» різниці перетоків електричної енергії, перемішеної з контрольованої території на неконтрольовану територію, є окремим видом договору купівлі-продажу електричної енергії між позивачем та відповідачем, укладення якого є обовязковим в силу закону.

Для оформлення вказаних взаємовідносин ДП «Енергоринок» листом №01/46-6707 від 10.06.2015 надіслало відповідачу проект Договору купівлі-продажу різниці перетоків електричної енергії, а також проект Додаткової угоди до Договору купівлі-продажу електричної енергії №3969/02 від 28.03.2007.

Відповідач, не підписавши Договір, повернув його та проект Додаткової угоди позивачу разом з протоколом розбіжностей.

Позивачем заявлено вимоги щодо визнання договору та додаткової угоди укладеними, обґрунтовуючи їх тим, що у звязку із ситуацією, що склалася на території проведення антитерористичної операції, Законом України від 07.04.2015 №284-УІН змінено частину 4 статті 23 Закону України «Про електроенергетику» (надалі - Закон).

17.09.2015 до канцелярії господарського суду Луганської області від позивача надійшов лист № б/н від 16.09.2015 про те, що 31.08.2015 між Державним підприємством «Енергоринок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання» укладено Договір №11572/01, а також Додаткову угоду №11574/01 до договору №3969/02 від 28.03.2007 . Разом с листом позивач надав завірену копію Договору №11572/01 від 31.08.2015 та Додаткової угоди №11574/01 від 31.08.2015, які підписані уповноваженими особами та скріплені їх печатками.

Оскільки позивач звертався до суду з вимогою про визнання укладеними зазначеного вище Договору (предметом якого є купівля-продаж різниці перетоків електричної енергії) та вказаної Додаткової угоди, які під час розгляду справи були укладені сторонами, то предмет спору у даній справі є відсутнім.

Згідно з п.11 ч. 1 ст. 80 Господарського кодексу України (далі ГПК України), господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вказане, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Пунктом 2 ст. 49 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Відповідно до п. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки він ухилявся від укладення договору та додаткової угоди до договору №3969/02 від 28.03.2007, а в подальшому підписав їх без зауважень в редакції, поданої позивачем.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35А , ідентифікаційний код 31443937, на користь Державного підприємства «Енергоринок», м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 21515381, судовий збір у сумі 2436,00 грн., видати наказ.

Суддя О.С. Фонова